
- •1. Іржасті хвороби пшениці.
- •2. Іржасті захворювання вівса
- •3. Іржасті хвороби ячменю.
- •4. Кореневі гнилі пшениці.
- •5. Септоріоз пшениці.
- •6. Ринхоспоріоз (облямівкова плямистість) .
- •10. Борошниста роса злаків.
- •11. Ріжки злаків.
- •12. Хвороби колосу та зерна колосових культур.
- •13. Сажкові хвороби пшениці.
- •14. Сажкові хвороби ячменю.
- •16. Сажкові хвороби кукурудзи.
- •17. Іржа кукурудзи.
- •20. Коренева гниль гороху.
- •21. Аскохітоз гороху.
- •22. Пероноспороз гороху.
- •23. Іржа гороху.
- •24. Борошниста роса гороху.
- •25. Червона, бура та фузаріозна гнилі коренів буряку.
- •26. Коренеїд.
- •27. Несправжня борошниста роса, або пероноспороз.
- •28. Борошниста роса.
- •29. Іржа буряку.
- •30. Церкоспороз та рямураріоз.
- •31. Фомоз та аскохітоз листя буряку.
- •32. Парша коренів буряків.
- •33. Рак та туберкульоз буряків.
- •34. Фітофтороз, або картопляна гниль.
- •37. Чорна парша картоплі.
- •38. Порохувата парша картоплі..
- •40. Срібляста та бугорчата парша картоплі.
- •42. Біла гниль соняшнику.
- •43. Пероноспороз соняшнику.
- •44. СІра гниль соняшнику.
- •45. Іржа соняшнику.
- •46. Фомоз соняшнику.
- •48. Бактеріальні хвороби капусти.
- •49. Кила капусти.
- •50. Пероноспороз , шийкова гниль, біла гниль денця та мокра гниль цибулі та часнику.
- •52. Антракноз льону.
- •53.Гнилі моркви.
- •54. Парша яблуні та груші.
- •55. Чорний рак плодових зерняткових.
- •56. Моніліоз зерняткових та кісточкових культур.
- •57. Звичайний рак і цитоспороз.
- •58. Пасмо льону.
- •59.Бактеріальні хвороби плодових зерняткових культур.
- •60. Ламкість стебел льону.
- •61. Гнилі ягід суниці.
- •62. Фузаріоз сої.
- •63. Фузаріоз льону.
- •64. Чорна ніжка капусти.
- •65. Фомоз капусти.
- •67. Чорна плямистість, або альтернаріоз капусти.
- •68. Фітофтороз томату.
- •71. Пероноспороз огірків.
- •72. Борошниста роса огірків.
- •73. Антракноз гарбузових.
- •74. Іржа яблуні та груші.
- •76. Опік плодових дерев.
- •77. Кокомікоз кісточкових культур.
- •78. Клястероспоріоз кісточкових культур.
- •79. Полістигмоз кісточкових культур.
- •80. «Шарка» сливи.
- •81. Біла плямистість суниці.
- •82. Види іржі смородини.
- •83 Антракноз смородини.
- •84. Септоріоз смородини.
- •85. Американська борошниста роса.
- •86. Антракноз малини.
- •87. Пурпурова плямистість малини.
- •88. Мільдью винограду.
- •89. Оїдіум винограду.
- •90. Антракноз винограду.
84. Септоріоз смородини.
Захворювання поширене скрізь, але найбільшої шкоди завдає у лісостеповій зоні країни. Проявляється переважно на листках і ягодах смородини, інколи на аґрусі.
На листках утворюються округлі або кутасті, невеликі (1-3 мм у діаметрі) плями.
Спочатку вони коричневі, згодом світлішають і мають нешироку темно-буру облямівку. За сильного ураження часто зливаються й збільшуються. У місцях плям, переважно в центрі, з верхнього боку листка, формуються темні пікніди патогена у вигляді чорних крапок. На ягодах септоріоз виявляють незадовго до їх достигання у вигляді одиничних, невеликих, округлих бурих плям, трохи вдавлених, які інколи розтріскуються. Найчастіше вони розміщуються навколо полюсів плода і на плодоніжці. На плямах утворюються від одного до кількох десятків чорних пікнід, або склероціальних тіл. Збудником септоріозу є сумчастий гриб Mycosphaerella ribis Lind. порядку Dothideales. У конідіальній стадії гриб називають Septoria ribis Desm. Конідіальна стадія утворюється на вегетуючих рослинах у вигляді пікнід. Вони приплюснуто-округлі, коричневі, з добре сдрормованими продихами, 100-200 мкм у діаметрі. Пікноспори (конідії) з 2-4 перетинками, безбарвні, ниткоподібні, зігнуті, 28-60 х 1,5-2,6 мкм. До осені пікніди, .пройшовши склероцієподібну стадію, перетворюються у псевдотеції, в яких формуються сумки із сумкоспорами. Останні достигають тільки навесні. Сумки М.ribis витягнуті, вузькі, з тонкою оболонкою і невеликим потовщенням у місці прикріплення. Сумкоспори двоклітинні, безбарвні, вузькі, витягнуті, 26-35 х 3,0-3,5 мкм Достигання сумкоспор тривале, їхній вихід з псевдотеціїв спостерігається у південних районах наприкінці квітня — початку травня, північних — у травні, наприкінці його або на початку червня. Від сумкоспор здійснюється первинне ураження рослин. Пікноспори і сумкоспори проростають тільки у краплинній волозі. Частіше у них відразу утворюється гіфальнии росток, який, проникаючи у тканину рослин, розвивається в грибницю. Інколи із пікноспор утворюються дрібні, серпоподібні вторинні спори, які проростають й утворюють гідральний росток. Листки уражаються тільки з нижнього боку. Інкубаційний період хвороби триває близько 9 діб. Проте розвиток септоріозу залежить від віку листків. На нижніх він, як правило, на 3-6 діб менший, ніж на верхніх.Уражені місця нижніх листків, як правило, мають світле забарвлення. На молодих верхніх листках плями часто не утворюються, але навколо ураженого місця з'являється характерна антоціанова темно-бура облямівка, яка є однією з ознак підвищеної реакції на проникнення паразиту. Шкідливість септоріозу полягає у зменшенні асиміляційної поверхні листків і передчасному їх обпаданні, різкому зменшенні кількості сформованих ягід, погіршенні їхньої якості, а також у значному сповільненні приросту однорічних пагонів. За інтенсивного ураження смородини урожай ягід іноді знижується на 40-50% і більше. Імунних до септоріозу сортів смородини немає.
85. Американська борошниста роса.
Це захворювання смородини в умовах України розповсюджено скрізь. Навесні на молодих верхівках листків і пагонах з'являється білий павутинистий наліт. З часом він буріє
і на ньому виявляють чорні тіла — клейстотеції. Захворювання викликає обсипання недозрілих ягід, хоч на зрілих наліт не виявляють.
Захворювання викликає сумчастий гриб Sphaerotheca morsuvae Berket Curt родини Erysiphaceae. Він утворює конідіальне і сумчасте спороношення. Конідії одноклітинні, безбарвні, еліптичні, 24-26 х 12-18 мкм, розташовуються на коротких, безбарвних, нерозгалужених конідієносцях. За допомогою конідій гриб поширюється під час вегетації рослин й може утворювати до десяти поколінь конідіального спороношення. З часом при ущільненні грибниці патоген утворює кулясті, коричневі клейстотеції, 80-100 мкм у діаметрі. При висиханні вони з простими, короткими, трохи покрученими, світло-коричневими додатками, які майже не відрізняються від грибниці. У клейстотеціях по одній яйце- чи лимоноподібній сумці, у кожній з яких по 8 сумкоспор, 20-25 х 12-15 мкм. Зимує патоген клейстотеціями на уражених пагонах і грибницею. Сумки із сумкоспорами дозрівають навесні, й від них відбувається первинне зараження рослин. Збудник може розповсюджуватись на аґрус, і навпаки.Проти хвороби, крім впровадження стійких сортів, важливе значення має застосування фунгіцидів.