81. Біла плямистість суниці.

Проявляється на листках, черешках, квітконосах і плодоніжках суниць.

На молодих листках з'являються округлі коричневі плями без обідка, що зливаються. На дорослих плями відокремлені, округлі або ледь кутасті, швидко біліють, з пурпуровим обідком. Діаметр білих плям без обідка — 1-2 мм. З часом центр плям випадає. На черешках, квітконосах і вусиках плями, як правило, витягнуті уздовж. Спочатку вони коричневі, а з часом світлішають по центру. Дуже уражені квітконоси коричневіють, тоншають і прилягають до землі.

Збудником хвороби є сумчастий гриб Mycosphaerella fragariae Sacc порядку Dothideales. При нестатевому розмноженні він відомий як незавершений гриб Ramularia tulasnei Sacc. порядку Hyphomycetales. Навесні і влітку на плямах з верхнього і нижнього боків листків через продихи гриб утворює конідіальне спороношення, за допомогою якого і поширюється. Конідієносці нерозгалужені, одноклітинні, доверху трохи звужені. Конідії розміщуються ланцюжками. Вони циліндричні, безбарвні, одноклітинні або з 1-3 перетинками, 15-45 х 2,5-4,5 мкм На опалому листі гриб утворює псевдотеції, 120-150 мкм у діаметрі. Сумки циліндричні, у верхній частині часто зігнуті, 50-90 х 7-9 мкм. Сумкоспори двоклітинні, безбарвні, циліндричні, прямі, 12-15 х 3-4 мкм. У місцях уражень на грибниці утворюються темні дрібні склероції, 0,5-0,8 мкм у діаметрі, часто стовпчасті або неправильної форми. Вони можуть бути напівзаглибленими у тканину листка або міститись на поверхні. Склероції відіграють велику роль у відновленні хвороби, оскільки навесні на них утворюється конідіальний наліт. Гриб починає розвиватись з початком росту суниць при 5°С. Інкубаційний період триває 10-15 діб, а конідіальне спороношення утворюється через 7-9 діб після появи плям.

Отже, джерелом інфекції навесні можуть бути уражені листки та інші органи рослин, а під час вегетації — уражені рослини. Захворювання посилюється у загущених посівах. При запізненні із збиранням опалого листя спостерігають неоднакову ураженість одних і тих же сортів у різних еколого-географічних районах. Недобір урожаю суниць від білої плямистості може становити 15% і більше. В Україні більш стійкими до хвороби сортами є Істочник, Кримські ремонтні, Десна та ін.

СИСТЕМА ЗАХОДІВ ПРОТИ ХВОРОБ СУНИЦЬ

Створення і впровадження стійких до хвороб сортів. Використання садівного матеріалу, вільного від вірусів. Розміщення маточних ділянок на відстані 1,5-2 км від інших насаджень суниць, використання вусиків, узятих від здорових рослин.На маточній ділянці всі рослини під час вегетації тричі оглядають. З кореневими гнилями, вірусними і бактеріальними хворобами видаляють й знищують.Перед заготівлею посадкового матеріалу проводять фітопатологічну апробацію маточної ділянки і визначають ті, з яких дозволяється заготівля. Коли немає маточних ділянок, посадковий матеріал дозволяється заготовляти тільки з ділянок, на яких не виявлено кореневих гнилей, бактеріальних, вірусних і нематодних захворювань. Для профілактики від занесення кліщів рекомендується термічна дезинфекція матеріалу витримуванням його у воді, підігрітої до 45-4б°С протягом 13-15 хв.Закладання промислових насаджень суниць після відповідних попередників. Кращими є бобові багаторічні трави. Не можна вирощувати поряд з суницями картоплю, томат, соняшник, баштанні, оскільки на них часто розвиваються збудники різних гнилей. Збирання й видалення з насаджень перезимувалого сухого листя, а також розпушування грунту із загортанням решток рослин, які немає можливості зібрати. Проти плямистостей, гнилей ягід та інших хвороб — 4-разове обприскування насаджень: перше — рано навесні 3%-ю бордоською рідиною; друге — перед цвітінням 0,04%-ю суспензією 25%-го з.п. азоцену (0,24 кг/га) або 0,2%-ю суспензією 50%-го ровралю (1,2 кг/га), 0,2%-ю суспензією 80%-го з.п. полікарбацину (1,2 кг/га) чи 1%-ю бордоською рідиною або їх замінниками; третє — при потребі через 5-7 днів; четверте — після збирання врожаю тими ж фунгіцидами, які використовували під час другого обприскування. За розвитку борошнистої роси проводять додаткове обприскування 0,1%-ю суспензією 18, 25%-го з.п. каратану ФН-57 (0,6 кг/га) . Збирання хворих ягід окремо від здорових й обов'язкове їх знищення. Дотримання агротехнічних прийомів вирощування суниць. З метою запобігання розвитку кореневої гнилі, ділянку суниць відокремлюють від лісонасаджень канавою. При виявленні вогнища кореневої гнилі уражені рослини негайно видаляють і знищують.