
- •1. Іржасті хвороби пшениці.
- •2. Іржасті захворювання вівса
- •3. Іржасті хвороби ячменю.
- •4. Кореневі гнилі пшениці.
- •5. Септоріоз пшениці.
- •6. Ринхоспоріоз (облямівкова плямистість) .
- •10. Борошниста роса злаків.
- •11. Ріжки злаків.
- •12. Хвороби колосу та зерна колосових культур.
- •13. Сажкові хвороби пшениці.
- •14. Сажкові хвороби ячменю.
- •16. Сажкові хвороби кукурудзи.
- •17. Іржа кукурудзи.
- •20. Коренева гниль гороху.
- •21. Аскохітоз гороху.
- •22. Пероноспороз гороху.
- •23. Іржа гороху.
- •24. Борошниста роса гороху.
- •25. Червона, бура та фузаріозна гнилі коренів буряку.
- •26. Коренеїд.
- •27. Несправжня борошниста роса, або пероноспороз.
- •28. Борошниста роса.
- •29. Іржа буряку.
- •30. Церкоспороз та рямураріоз.
- •31. Фомоз та аскохітоз листя буряку.
- •32. Парша коренів буряків.
- •33. Рак та туберкульоз буряків.
- •34. Фітофтороз, або картопляна гниль.
- •37. Чорна парша картоплі.
- •38. Порохувата парша картоплі..
- •40. Срібляста та бугорчата парша картоплі.
- •42. Біла гниль соняшнику.
- •43. Пероноспороз соняшнику.
- •44. СІра гниль соняшнику.
- •45. Іржа соняшнику.
- •46. Фомоз соняшнику.
- •48. Бактеріальні хвороби капусти.
- •49. Кила капусти.
- •50. Пероноспороз , шийкова гниль, біла гниль денця та мокра гниль цибулі та часнику.
- •52. Антракноз льону.
- •53.Гнилі моркви.
- •54. Парша яблуні та груші.
- •55. Чорний рак плодових зерняткових.
- •56. Моніліоз зерняткових та кісточкових культур.
- •57. Звичайний рак і цитоспороз.
- •58. Пасмо льону.
- •59.Бактеріальні хвороби плодових зерняткових культур.
- •60. Ламкість стебел льону.
- •61. Гнилі ягід суниці.
- •62. Фузаріоз сої.
- •63. Фузаріоз льону.
- •64. Чорна ніжка капусти.
- •65. Фомоз капусти.
- •67. Чорна плямистість, або альтернаріоз капусти.
- •68. Фітофтороз томату.
- •71. Пероноспороз огірків.
- •72. Борошниста роса огірків.
- •73. Антракноз гарбузових.
- •74. Іржа яблуні та груші.
- •76. Опік плодових дерев.
- •77. Кокомікоз кісточкових культур.
- •78. Клястероспоріоз кісточкових культур.
- •79. Полістигмоз кісточкових культур.
- •80. «Шарка» сливи.
- •81. Біла плямистість суниці.
- •82. Види іржі смородини.
- •83 Антракноз смородини.
- •84. Септоріоз смородини.
- •85. Американська борошниста роса.
- •86. Антракноз малини.
- •87. Пурпурова плямистість малини.
- •88. Мільдью винограду.
- •89. Оїдіум винограду.
- •90. Антракноз винограду.
78. Клястероспоріоз кісточкових культур.
Уражуються всі надземні органи рослин — листки, бруньки, квітки, зав'язі, плоди, пагони і гілки.
На листках утворюються округлі, світло-коричневі плями з червоно-бурою облямівкою, що досягають 2-5 мм у діаметрі. Через 1-2 тижні плями випадають, а листки стають дірчастими. За сильного ураження на листках утворюються по кілька плям, які зливаються, а після їх випадання листок стає ніби об'їденим шкідниками. Листя частково або повністю засихає й обпадає.
На пагонах і бруньках хвороба проявляється у вигляді невеликих, круглих плям яскраво-оранжево-червоного кольору (посередині плями світліші). Згодом плями розтріскуються і з них виділяється клейка маса (камедь), що стікає й застигає на пагонах у вигляді склоподібного нальоту світло-жовтого або чорно-бурого кольору. Уражені пагони та бруньки набувають чорного блискучого вигляду і відмирають. Уражені квітки буріють й обпадають.
На плодах утворюються спочатку дрібні, пурпурові, трохи вдавлені плями з піднятими краями. З часом місця уражень випадають або залишаються на плодах у вигляді коростинок, що прикривають тріщини, з яких витікає камедь. Плоди вишні і черешні внаслідок ураження розростаються однобічно, оскільки уражена тканина перестає рости й засихає до самої кісточки.
Збудником клястероспоріозу є незавершений гриб Clastero-sporium carpophilum Aderh. порядку Hyphomycetes. У тканинах рослин він утворює грибницю, яка проникає в клітини і викликає їх відмирання. Поширюється грибниця місцево, тому кожну пляму слід вважати місцем самостійного ураження грибом.
Від моменту зараження до появи плями минає 2-4 доби (залежно від температури й сприйнятливості сорту), а конідіальне спороношення формується на 5-7-му добу після зараження. Воно має вигляд пучків на листках з нижнього боку. Конідієносці короткі, колінчасті, безбарвні або жовто-бурі. Конідії подовжено-яйцеподібні чи обернено-булавоподібні, багатоклітинні, залежно від віку мають 1-7 перетинок (див. рис.39).
Спочатку конідії безбарвні, 23-65 х 10-18 мкм, а з віком стають жовто-бурими. Вони можуть проростати при високій вологості і температурі повітря від 5 до 40°С (оптимум 1б-19°С). Конідії утворюють росткові трубочки, які проникають у тканину рослини через продихи та шкірку.
Зимує патоген на уражених органах у вигляді грибниці і конідій, до осені прикритих камеддю. Навесні під час опадів камедь розмивається, конідії вивільнюються і краплинками дощу переносяться на здорові органи рослин, а грибниця формує нове спороношення.
Ураженість кісточкових порід в окремі роки досягає ЗО і більше, а плодів — 50-60%. Уражені плоди мають меншу цукристість і масу.
Відносно стійкими до клястероспоріозу сортами є: вишня — Шпанка рання, Любська, черешня — Наполеон біла та ін.; слива Ренклод ранній, Угорка ажанська, Ганна Шпет та ін.; абрикоса Червонощока, Ананасна цюрупинська тощо; персик — європейські білом'ясі з рожевими квітками та китайські білом'ясні.
Проти хвороби восени перед опаданням листя — вирізування та знищення уражених пагонів. В цей період їх добре видно. Місця зрізу дезинфікують густим вапняним молоком з доданням 1%-го мідного або 3%-го залізного купоросу.
Дуже уражені сади омолоджують за методом П.Г.Шита — обрізують на 3-5-річну деревину, одночасно вкорочуючи верхівки приростів периферії крони. Всі обрізані частини рослин видаляють і знищують. Три-, чотириразова хімічна обробка рослин.
Дотримання правильної агротехніки у садах (своєчасна обробка грунту в міжряддях і пристовбурних колах, удобрювання, поливання тощо). Не можна допускати механічних пошкоджень дерев, які можуть викликати камедетечу і стати місцем нагромадження патогенна