
- •1. Іржасті хвороби пшениці.
- •2. Іржасті захворювання вівса
- •3. Іржасті хвороби ячменю.
- •4. Кореневі гнилі пшениці.
- •5. Септоріоз пшениці.
- •6. Ринхоспоріоз (облямівкова плямистість) .
- •10. Борошниста роса злаків.
- •11. Ріжки злаків.
- •12. Хвороби колосу та зерна колосових культур.
- •13. Сажкові хвороби пшениці.
- •14. Сажкові хвороби ячменю.
- •16. Сажкові хвороби кукурудзи.
- •17. Іржа кукурудзи.
- •20. Коренева гниль гороху.
- •21. Аскохітоз гороху.
- •22. Пероноспороз гороху.
- •23. Іржа гороху.
- •24. Борошниста роса гороху.
- •25. Червона, бура та фузаріозна гнилі коренів буряку.
- •26. Коренеїд.
- •27. Несправжня борошниста роса, або пероноспороз.
- •28. Борошниста роса.
- •29. Іржа буряку.
- •30. Церкоспороз та рямураріоз.
- •31. Фомоз та аскохітоз листя буряку.
- •32. Парша коренів буряків.
- •33. Рак та туберкульоз буряків.
- •34. Фітофтороз, або картопляна гниль.
- •37. Чорна парша картоплі.
- •38. Порохувата парша картоплі..
- •40. Срібляста та бугорчата парша картоплі.
- •42. Біла гниль соняшнику.
- •43. Пероноспороз соняшнику.
- •44. СІра гниль соняшнику.
- •45. Іржа соняшнику.
- •46. Фомоз соняшнику.
- •48. Бактеріальні хвороби капусти.
- •49. Кила капусти.
- •50. Пероноспороз , шийкова гниль, біла гниль денця та мокра гниль цибулі та часнику.
- •52. Антракноз льону.
- •53.Гнилі моркви.
- •54. Парша яблуні та груші.
- •55. Чорний рак плодових зерняткових.
- •56. Моніліоз зерняткових та кісточкових культур.
- •57. Звичайний рак і цитоспороз.
- •58. Пасмо льону.
- •59.Бактеріальні хвороби плодових зерняткових культур.
- •60. Ламкість стебел льону.
- •61. Гнилі ягід суниці.
- •62. Фузаріоз сої.
- •63. Фузаріоз льону.
- •64. Чорна ніжка капусти.
- •65. Фомоз капусти.
- •67. Чорна плямистість, або альтернаріоз капусти.
- •68. Фітофтороз томату.
- •71. Пероноспороз огірків.
- •72. Борошниста роса огірків.
- •73. Антракноз гарбузових.
- •74. Іржа яблуні та груші.
- •76. Опік плодових дерев.
- •77. Кокомікоз кісточкових культур.
- •78. Клястероспоріоз кісточкових культур.
- •79. Полістигмоз кісточкових культур.
- •80. «Шарка» сливи.
- •81. Біла плямистість суниці.
- •82. Види іржі смородини.
- •83 Антракноз смородини.
- •84. Септоріоз смородини.
- •85. Американська борошниста роса.
- •86. Антракноз малини.
- •87. Пурпурова плямистість малини.
- •88. Мільдью винограду.
- •89. Оїдіум винограду.
- •90. Антракноз винограду.
30. Церкоспороз та рямураріоз.
Церкоспороз. Одне з найпоширеніших захворювань буряку, яке виявляють майже в усіх районах бурякосіяння. На розвинених листках з'являються округлі світло-бурі плями 2-3 мм у діаметрі з червоно-бурою облямівкою. На старих листках плями більші, а облямівка невиразна й розпливчаста. У вологу погоду на їх поверхні утворюється бархатистий сірувато-білий наліт. Ураження проявляється також на черешках листків і стеблах висадків. На них утворюються довгасті, трохи вдавлені плями. Іноді уражується й оплодень насіннєвих клубочків.
Захворювання викликає незавершений гриб Cercospora beticola Sacc. родини Dematiaceae, порядку Hyphomycetales. Його грибниця розмішується міжклітинно в уражених тканинах. На поверхні уражень з обох боків плям гриб утворює світло-коричневі, колінчасто-зїгнутої форми конідієносці, які розміщуються спочатку поодиноко, а згодом пучками. їх розмір 30-135 х 4-5 мкм. На кінцях конідієносців формуються безбарвні, зворотно-булавоподібнІ або майже голкоподібні конідії, 30-36 х 3-5 мкм, з 3-5 і більше перетинками (див. рис.31). За їх допомогою гриб поширюється під час вегетації рослин. Зимує він на відмерлих листках і черешках, а в оплоднях насіннєвих клубочків — у вигляді потовщених темнозабарвлених гіф і конідієносців, які навесні утворюють нове конідіальне спороношення і є первинним джерелом інфекції.
У природних умовах осінньо-зимоаого періоду на уражених рештках під глибоким шаром грунту збудник хвороби гине. Життєздатність він частково зберігає тільки у частинах рослин, що залишаються на поверхні або у верхньому шарі (до 10 см) грунту. Відновлення захворювання можливе навіть при незначному зберіганні збудника.
Ураження рослин відбувається шляхом проникання Інфекційної гіфи у тканини рослин через продихи, частіше вранці, коли на листі є проростаючі конідії, І роса починає висихати.
Інкубаційний період хвороби залежить від температури. Влітку він триває 1-2, а восени — 4-5 тижнів. В уражених листках посилюється транспірація (у 3-4 рази), зменшується асиміляція вуглекислоти (у 10 разів) й порушується азотний обмін. Дуже уражені листки відмирають; рослина утворює нові листки, втрачаючи на це велику кількість пластичних речовин, що, врешті, зумовлює недорозвиненість кореня і зменшує нагромадження цукру. Втрати від церкоспорозу тим більші, чим більший ступінь ураженості. При слабкому ураженні недобір цукру з 1 га становить 5-10%, при середньому — до 20, а при сильному — до 70%. Захворювання призводить до нагромадження у коренях так званого шкідливого азоту, який під час цукроваріння збільшує вихід патоки і зменшує вихід цукру. Відносно менше уражуються сорти Ялтушківський однонасінний 64, Слов'янський ЧС 94.
Рамуляріоз. Виявляють невеликими вогнищами на заході України. Зовні ураження листя нагадує церкоспороз. Але плями менш правильної форми, розмір їх може поступово збільшуватися, середня частина плям бура, а темно-бурої облямівки навколо них може і не бути. На плямах наліт не сірий, а білий, порошкоподібний.
Захворювання викликає незавершений гриб Ramularia beta Rostr. родини Moniliaceae, порядку Нуphomycetales. Його грибниця міжклітинна, на поверхні листків і в них утворює конідіальне спороношення. КонідієносцІ одноклітинні, світлі й розміщуються пучками. Конідії безбарвні, 10-25 х 4-5 мкм, одно- чи двоклітинні. їх кінці притуплені (див. рисЗІ). Поширюється патоген конідіями під час вегетації рослин, а зимує грибницею на рештках рослин, інколи на оплоднях, насіннєвих клубочках.
Захворювання може зумовлювати недобір урожаю буряку 10-15%.