
- •1. Іржасті хвороби пшениці.
- •2. Іржасті захворювання вівса
- •3. Іржасті хвороби ячменю.
- •4. Кореневі гнилі пшениці.
- •5. Септоріоз пшениці.
- •6. Ринхоспоріоз (облямівкова плямистість) .
- •10. Борошниста роса злаків.
- •11. Ріжки злаків.
- •12. Хвороби колосу та зерна колосових культур.
- •13. Сажкові хвороби пшениці.
- •14. Сажкові хвороби ячменю.
- •16. Сажкові хвороби кукурудзи.
- •17. Іржа кукурудзи.
- •20. Коренева гниль гороху.
- •21. Аскохітоз гороху.
- •22. Пероноспороз гороху.
- •23. Іржа гороху.
- •24. Борошниста роса гороху.
- •25. Червона, бура та фузаріозна гнилі коренів буряку.
- •26. Коренеїд.
- •27. Несправжня борошниста роса, або пероноспороз.
- •28. Борошниста роса.
- •29. Іржа буряку.
- •30. Церкоспороз та рямураріоз.
- •31. Фомоз та аскохітоз листя буряку.
- •32. Парша коренів буряків.
- •33. Рак та туберкульоз буряків.
- •34. Фітофтороз, або картопляна гниль.
- •37. Чорна парша картоплі.
- •38. Порохувата парша картоплі..
- •40. Срібляста та бугорчата парша картоплі.
- •42. Біла гниль соняшнику.
- •43. Пероноспороз соняшнику.
- •44. СІра гниль соняшнику.
- •45. Іржа соняшнику.
- •46. Фомоз соняшнику.
- •48. Бактеріальні хвороби капусти.
- •49. Кила капусти.
- •50. Пероноспороз , шийкова гниль, біла гниль денця та мокра гниль цибулі та часнику.
- •52. Антракноз льону.
- •53.Гнилі моркви.
- •54. Парша яблуні та груші.
- •55. Чорний рак плодових зерняткових.
- •56. Моніліоз зерняткових та кісточкових культур.
- •57. Звичайний рак і цитоспороз.
- •58. Пасмо льону.
- •59.Бактеріальні хвороби плодових зерняткових культур.
- •60. Ламкість стебел льону.
- •61. Гнилі ягід суниці.
- •62. Фузаріоз сої.
- •63. Фузаріоз льону.
- •64. Чорна ніжка капусти.
- •65. Фомоз капусти.
- •67. Чорна плямистість, або альтернаріоз капусти.
- •68. Фітофтороз томату.
- •71. Пероноспороз огірків.
- •72. Борошниста роса огірків.
- •73. Антракноз гарбузових.
- •74. Іржа яблуні та груші.
- •76. Опік плодових дерев.
- •77. Кокомікоз кісточкових культур.
- •78. Клястероспоріоз кісточкових культур.
- •79. Полістигмоз кісточкових культур.
- •80. «Шарка» сливи.
- •81. Біла плямистість суниці.
- •82. Види іржі смородини.
- •83 Антракноз смородини.
- •84. Септоріоз смородини.
- •85. Американська борошниста роса.
- •86. Антракноз малини.
- •87. Пурпурова плямистість малини.
- •88. Мільдью винограду.
- •89. Оїдіум винограду.
- •90. Антракноз винограду.
21. Аскохітоз гороху.
В Україні поширено три види аскохітозу: блідий, темний і зливний. їхніми збудниками є незавершені гриби роду Ascoehutalib, порядку Sphaeropsiclales.
Блідий (блідоплямистий) аскохітоз. Проявляється у вигляді світло-каштанових плям з темно-коричневою облямівкою переважно на бобах, рідше — на листках, черешках і стеблах. На листках і бобах плями округлі, діаметром до 9 мм, а на стеблах і черешках — видовжені. У центрі плям утворюються темно-коричневі пікніди. Іноді при зараженні рослин у кінці вегетацїі на бобах І стеблах плями не утворюються, але з'являється багато пікнід, що вкривають всю уражену поверхню. Уражене насіння зморшкувате, Із світло-жовтими, невиразними плямами.
Збудник блідого аскохітозу — гриб Ascochyta pisi Libert. Уражує тільки горох, на якому утворює лише нестатеве спороношення — пікніди з пікноспорами. Пікніди кулясті, трохи приплюснуті, світло- і темно-бурі, діаметром 143-263 мкм. Пїкноспори циліндричні або видовжено-еліптичні, із заокругленими кінцями, прямі чи зігнуті, 9-19 х 2,5-6 мкм і проростають у краплинній волозі.
Темний (плямистий) аскохітоз. Проявляється на листках, стеблах і бобах гороху у вигляді темно-коричневих плям неправильної форми, які у більшості зональні, по центру завжди темні, розпливчасті. Бувають дрібні, 0,5-2 мм у діаметрі, і більш округлі, до 8 мм. Пікніди утворюються, як правило, на великих плямах й розкидані по всій поверхні. На уражених стеблах часто з'являються виразки, а на сходах чорніє й загниває коренева шийка, що іноді буває причиною випадання рослин. На ураженому насінні добре помітні темні плями. Збудник хвороби — Ascochyta pinodes Jons. Крім гороху, він може уражувати й інші зернобобові, але ступінь їх ураження менший. Гриб має нестатеве і статеве спороношення. Перше — пікніди з пікноспорами. Пікніди формуються переважно на верхньому боці листя, а також на інших органах рослини. Вони розсіяні або скупчені, занурені, від світло- до темно-бурих, майже кулясті, 60-100 мкм у діаметрі, з округлим парусом, оточені дрібними темними клітинами. Пікноспори циліндричні, видовжено-еліптичні, із заокругленими чи притупленими кінцями та 1-3 перетинками, 8-21 х 2,7-6,1 мкм. Статеве спороношення формується на уражених, засихаючих частинах рослин у вигляді дрібних, темно-коричневих, майже чорних крапок-псевдотецій з сумками і сумкоспорами. Псевдотеції утворюються великими групами, занурені, приплюснуто-кулясті, 100-140 мкм у діаметрі, тонкопліачасті. Сумки подовжені, циліндричні, сидячі або на маленькій ніжці, 50-75 х 11,5-13,5 мкм. У кожній сумці — по вісім безбарвних сумкоспор, 12-15 х 6-8 мкм, У сумчастій стадії гриб має назву Didymella pinodes Petr.
Зливний аскохітоз. Проявляється на листі і стеблах у вигляді округлих світлозабарвлених плям, що часто зливаються і мають темну облямівку. У центрі плям знаходяться чорні пікніди діаметр_ом 100-210 мкм. Збудник хвороби — Ascochyta pisicola Sacc. Його пікноспори, що утворюються у пїкнідах, одно- чи двокяітинні, безбарвні, дещо видовжені, 9,5-12 х 3-5,5 мкм.
Інтенсивний розвиток аскохітозних захворювань спостерігають при підвищеній вологості і температурі повітря 20-25°С, що сприяє виштовхуванню з пікнід пікноспор, які легко поширюються крапельками дощу і вітром. За оптимальних для розвитку грибів умов Інкубаційний період для темного аскохітозу триває 2-4, а інших — 6-8 діб. Зимують збудники на рештках рослин, але у польових умовах більше року не зберігаються. На насінні вони можуть не втрачати життєздатності п'ять років і більше.