- •1. Загальна характеристика екологічних проблем у світі та Україні, роль права у їх вирішенні.
- •2. Еколого-правова політика України на сучасному етапі. Гарантування екологічної безпеки – мета екологічної полі-тики держави.
- •3. Становлення та розвиток екологічного права України.
- •4. Поняття та предмет екологічного права.
- •5. Об`єкти екологічного права.
- •6. Методи правового регулювання екологічних відносин.
- •7. Принципи екологічного права.
- •8. Система екологічного права. Місце екологічного права в системі права України.
- •9. Екологічне право як наука та навчальна дисципліна.
- •10. Поняття, особливості та загальна характеристика джерел екологічного права.
- •11. Класифікація джерел екологічного права.
- •12. Конституційні основи регулювання відносин у сфері охорони довкілля.
- •13. Закони як джерела екологічного права, зростання їх ролі в правовому регулюванні екологічних відносин.
- •14. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" як інтегроване джерело екологічного права.
- •15. Поресурсові закони як джерела екологічного права.
- •16. Підзаконні нормативно-правові акти в системі джерел екологічного права.
- •17. Значення локальних нормативно-правових актів для правового регулювання екологічних відносин.
- •18. Міжнародні договори як джерела екологічного права.
- •19. Роль судової практики в регулювання екологічних відносин.
- •20. Загальна характеристика еколого-правового статусу людини та громадянина.
- •21. Поняття та види екологічних прав громадян. Конституційні екологічні права громадян.
- •22. Право на безпечне для життя та здоров`я довкілля.
- •23. Право вільного доступу до інформації про стан довкілля.
- •24. Право на відшкодування шкоди, заподіяної негативним впливом на довкілля.
- •25. Право громадян на участь в прийнятті екологічно значимих рішень.
- •26. Гарантії екологічних право громадян.
- •27. Способи захисту екологічних прав громадян.
- •28. Обов`язки громадян у сфері охорони довкілля.
- •29. Поняття, зміст та види управління в сфері охорони довкілля та використання природних ресурсів.
- •30. Принципи державного управління природокористування та охороною довкілля.
- •31. Основні функції управління у сфері охорони довкілля та використання природних ресурсів.
- •32. Ведення кадастрів та обліку як функції управління.
- •33. Екологічне планування, прогнозування та програмування
- •34. Екологічне ліцензування і квотування.
- •35. Екологічне нормування та стандартизація.
- •36. Екологічний моніторинг.
- •37. Екологічний аудит.
- •38. Екологічний контроль.
- •39. Система органів управління у сфері природокористування та охорони довкілля.
- •40. Органи загальної компетенції та їх повноваження у сфері управління природокористуванням та охороною довкілля.
- •41. Органи спеціальної компетенції та їх повноваження у сфері охорони довкілля.
- •42. Участь громадськості в управлінні природокористуванням та охороною довкілля.
- •43. Правове регулювання оцінки впливу на довкілля. Співвідношення овнс і екологічної експертизи
- •44. Завдання та об`єкти оцінки впливу на навколишнє природне середовище, її зміст.
- •45. Поняття, зміст та види екологічної експертизи.
- •46. Об’єкти та суб’єкти екологічної експертизи.
- •47. Порядок проведення екологічної експертизи. Висновок екологічної експертизи.
- •48. Державна екологічна експертиза.
- •49. Участь громадськості у проведенні державної екологічної експертизи.
- •50. Громадська екологічна експертиза.
- •51. Загальна характеристика економіко-правового механізму у сфері екології.
- •52. Заходи екологічного стимулювання раціонального природокористування та охорони довкілля.
- •53. Екологічна безпека, як складова національної безпеки України.
- •54. Поняття та зміст екологічної безпеки.
- •55. Поняття і види екологічної безпеки.
- •56. Вимоги екологічної безпеки щодо планування та забудови територій.
- •57. Вимоги екологічної безпеки щодо продуктів харчування та продукції сільськогосподарського виробництва.
- •58. Екологічні вимоги щодо використання атомної енергії та забезпечення раціональної безпеки.
- •59. Поняття і функції юридичної відповідальності за порушення законодавства.
- •60. Поняття, види та структура екологічних правопорушень.
- •61. Адміністративна відповідальність за екологічні правопорушення.
- •62. Кримінальна відповідальність за екологічні правопорушення.
- •63. Цивільно-правова та дисциплінарна відповідальність за екологічні правопорушення.
- •64. Поняття та особливості еколого-правової відповідальності.
- •65. Особливості відшкодування шкоди, заподіяної довкіллю.
- •66. Відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та майну громадян внаслідок вчинення екологічного правопорушення.
44. Завдання та об`єкти оцінки впливу на навколишнє природне середовище, її зміст.
Порядок оформлення та вимоги щодо змісту документації оцінки впливу на довкілля визначено у Державних будівельних нормах (ДБН А.2.2-1-2003) «Проектування. Склад та зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд», затверджених наказом Держбуду України від 15 грудня 2003 р. № 214.
Основними завданнями оцінки впливу на довкілля, що визначені цим актом, є:
загальна характеристика існуючого стану території району і майданчика (траси) будівництва або їх варіантів, де планується здійснити заплановану діяльність;
розгляд і оцінка екологічних, соціальних і техногенних факторів, санітарно-епідемічної ситуації конкурентно можливих альтернатив планової діяльності та обгрунтування переваг обраної альтернативи і варіанта розміщення;
визначення переліку можливих екологічно небезпечних впливів і зон впливів запланованої діяльності на навколишнє середовище;
прогноз змін стану навколишнього середовища відповідно до переліку впливів;
визначення комплексу заходів щодо попередження або обмеження небезпечних впливів планованої діяльності на навколишнє середовище, необхідних для дотримання вимог природоохоронного та санітарного законодавства та інших законодавчих і нормативних документів, шо стосуються безпеки навколишнього середовища;
складання Заяви про екологічні наслідки планованої діяльності.
Попередньо замовник, що планує здійснювати відповідну діяльність, доручає підготувати матеріали оцінки впливу на довкілля спеціалізованим організаціям, які мають відповідну ліцензію. Виконавець разом із замовником складають, погоджують і публікують так звану Заяву про наміри. У ній вказуються інвестор (замовник) і його юридична адреса, місце розташування та характеристика діяльності запланованого об'єкта. У Заяві також зазначаються очікувані впливи запланованої діяльності на довкілля та адреса, телефон і час ознайомлення громадськості з матеріалами підготовленого документа.
Інформування громадськості про заплановану діяльність покладається на замовника. Він повинен організувати громадське обговорення проекту і надати проектні матеріали представникам громадськості відповідно до Заяви про наміри.
Матеріали оцінки впливу на довкілля розробляються виконавцем на підставі інженерно-екологічних, санітарно-гігієнічних та інших вишукувань і досліджень, всіх фонових даних, шо характеризують стан самого довкілля, даних моніторингу та іншої інформації. Вони повинні масштабно характеризувати впливи запланованої діяльності. Для цього формуються окремі підрозділи, які характеризують підстави для проведення оцінки, фізико-географічні особливості району і майданчика (траси) будівництва об'єкта проектування, а також містять оцінку впливів запланованої діяльності на довкілля, соціальне та техногенне середовище.
Окрім перелічених, до структури оцінки входять підрозділи, які містять комплексні заходи щодо забезпечення нормативного стану довкілля і його безпеки як під час будівництва об'єкта, так і впродовж його діяльності, та Заява про екологічні наслідки діяльності.
ОВД виконують для:
• всіх проектів, від яких можна сподіватися помітних впливів на довкілля;
• порівняння альтернативних проектів, методів менеджменту;
• вироблення чітких положень, які доносять інформацію про значення для довкілля ймовірних наслідків тих чи інших дій, їх особливості;
• залучення громадськості та здійснення адміністративного контролю;
• вчасного реагування і надання інформації;
• реалізації моніторингу та процедур зворотного зв'язку
