29. Поняття, зміст та види управління в сфері охорони довкілля та використання природних ресурсів.

Поняття державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища є похідним від поняття державного управління в цілому. Під останнім розуміють певний вид діяль-ності органів держави, що має виконавчий і розпорядчий характер, полягає в організуючому впливі на суспільні відносини шляхом застосування державно-владних повноважень.

Метою державного управління у даній галузі відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» є реалізація екологічного законодавства, контроль за додержанням вимог екологічної безпеки, забезпечення проведення ефективних і комплексних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, досягнення узгодженості дій державних і громадських органів у галузі охорони навколишнього природного середовища (ст. 16).

Важливим чинником забезпечення раціонального природокористування й охорони довкілля є державне управління у цій сфері, яке полягає у здійсненні виконавчо-розпорядчої діяльності уповноваженим державними органами та органами місцевого самоврядування з метою забезпечення раціонального використання природних ресурсів, їх охорони та дотримання вимог екологічної безпеки на основі здійснення заходів адміністративно-правового, організаційного й екологічного характеру.

Загалом управління у сфері природокористування та охорони довкілля передбачає регулювання відповідних відносин правовими нормами і забезпечення дотримання вимог такого законодавства шляхом здійснення систематичного контролю за використанням та охороною природних ресурсів, станом довкілля і застосування необхідних заходів впливу до порушників цього законодавства.

Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» наголошує, що метою управління в галузі охорони довкілля є реалізація законодавства, контроль за дотриманням вимог екологічної безпеки, забезпечення проведення ефективних і комплексних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, досягнення узгодженості дій державних і громадських органів у цій сфері. Залежно від статусу суб'єктів, що здійснюють управління у сфері довкілля, виділяють державне та громадське управління. Для кожного з цих видів характерні власні методи, способи та завдання здійснення управлінської діяльності.

Основним видом вважається державне управління природокористуванням та охороною довкілля. Воно полягає у реалізації всіма уповноваженими державними органами та посадовими особами екологічної політики держави відповідно до чинного законодавства. Таке державне управління у цій сфері здійснюють Кабінет Міністрів України, органи місцевого самоврядування та їхні вико-навчо-розпорядчі органи, а також спеціально-уповноважені на те органи з охорони довкілля й використання природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України. Державне управління у сфері природокористування й охорони довкілля може бути також загальним (має територіальний характер і здійснюється органами загальної компетенції) і спеціальним (здійснюється спеціально уповноваженими органами виконавчої влади, для яких відповідні функції є основними).

Громадське управління у цій сфері здійснюється громадськими об'єднаннями і організаціями, якщо така діяльність передбачена їхніми статутами. Переважно упрашіінська діяльність громадських формувань полягає в участі їх у підготовці та ухваленні екологічно значущих рішень через проведення громадської екологічної експертизи тощо.

Крім визначених законом державного та громадського управління у сфері охорони довкілля, подекуди намагаються виділяти також виробниче (внутрішньогосподарське) та відомче (галузеве) управління. Перше здійснюється в межах відповідного підприємства і регулюється переважно локальними нормативно-правовими актами. Натомість друге — відомче управління є підвидом державного управління і здійснюється відомствами (міністерствами, державними комітетами, загальнодержавними службами тощо) для управління діяльністю, що пов'язана з природокористуванням чи шкідливим впливом на довкілля.

Правовими формами державного управління, які виділяють у сфері охорони довкілля, є правотворча (ухвалення нормативно-правових та інших актів у галузі охорони довкілля); правозастосу-вальна (ухвалення правозастосувальних актів, через які здійснюється реалізація нормативо-правових актів) та правоохоронна (застосування санкцій правових норм у разі їх порушення).

З-поміж правових форм управління виокремлюють оператив-но-господарську (ухвалення рішень господарського характеру, які не мають правової природи) та матеріально-технічну, або організаційну (забезпечення виконавців необхідними засобами для здійснення ними своїх функцій).