Алгоритм розрахунку лізингових платежів

У Зв'язку з тим, що із зменшенням заборгованості по кредиту, отриманому лізингодателем для придбання майна - предмету договору лізингу, зменшується і розмір комісійного винагороди лізингодателю. Якщо ставка винагороди дуже часто встановлюється сторонами у відсотках до непогашеної вартості майна, доцільно здійснювати розрахунок лізинго­вих платежів у такій послідовності:

1. Розраховуємо розміри лізингових платежів за роками, що охоплюються договором лізингу.

2. Розраховуємо загальний розмір лізингових платежів за весь термін договору лізингу як суму платежів за роками.

3. Розраховуємо розміри лізингових внесків згідно з обраною сторонами періодичністю внесків, а також узгодженими ними методами нарахування і способом сплати.

Розрахунок загальної суми лізингових платежів здійснюється за формулою

де ЛП - загальна сума лізингових платежів;

АО - величина амортизаційних відрахувань, яку належить сплатити лізингодавцеві, в поточному році:

де БС - балансова вартість майна - предмету лізингового договору, гри;

Н_а - норма амортизаційних відрахувань %;

ПК - плата за використовувані кредитні ресурси лізингодателем на придбання майна - об'єкта лізингового договору;

де КР - кредитні ресурси, використовувані на придбання майна, грн; СТ_к - ставка за кредит, відсотків річних;

KB - комісійна винагорода лізингодавцеві за надання майна за до­говором лізингу;

де р - ставка комісійної винагороди, відсотків річних від балансовій вартості майна;

БВ - балансова вартість майна - предмету лізингового договору, грн;

ДП - плата лізингодавцеві за додаткові послуги лізингоодержувачу, передбачені договором лізингу;

де Р, P_v ...., Р_п - витрати лізингодателя на кожну передбачену догово­ром послугу, грн;

Т - термін договору, років;

ПДВ - податок на додану вартість.

В Україні лізингові послуги перебувають у зародковому стані, але з урахуванням їх значущості в реформованій економіці при державній та міжнародній підтримці вони мають одержати могутній імпульс свого розвитку.

Виконуючи замовлення численних споживачів з просування про­дукції й надання супутніх послуг у процесі придбання та використання товарів, комерційні посередники створюють і розвивають численну ме­режу торговельних, транспортних, страхових, фінансово-кредитних, ре­кламних та консалтингових фірм і представництв.

Торгові синдикати організовуються шляхом виведення відділу збуту зі структури фірми. Доцільність залучення оптової та роздрібної торгівлі до розподілу визначається певними ринковими, конкурентними та інши­ми умовами, в яких діє фірма, особливостями цільового ринку, товару та можливостями фірми.

Торгові доми — це великі оптово-роздрібні фірми, які займаються не тільки торговельно-посередницькою діяльністю, а й інвестуванням ка­піталу у виробництво, здійснюючи складування, страхування продукції, організовуючи оптову і роздрібну торгівлю. Членами торгових домів за­звичай є підприємства-виробники.

Контрольні питання:

1. У чому полягає роль збуту продукції в маркетинговій діяльності підприємств?

1. Суттєвість збуту в широкому і вузькому аспектах.

2. Роль збуту в маркетинговій діяльності підприємств.

3. Стратегічні і тактичні завдання розподілу.

2. Планування і прогнозування збуту продукції. Що являють собою плани збуту?

3. Як визначаються обсяги збуту, обсяги реалізації і обсяги поставок?

4. Які функції каналів розподілу?

5. Вкажіть переваги і недоліки прямого каналу збуту.

6. Вкажіть переваги і недоліки опосередкованого каналу збуту.

10. Визначте критерії вибору каналу збуту.

11. Визначте значення посередницької діяльності.

12. Лізинг. Його значення і види.