Розрахунок групових параметричних індексів.

Груповий показник конкурентоспроможності за нормативними параметрами розраховується як добуток частинних показників за кожним параметром:

де 1_т — загальний показник конкурентоспроможності за нормативними параметрами;

q_i — одиничний (частинний) показник за г-м нормативним параметром;

п — кількість нормативних параметрів, які підлягають оцінюванню.

Як видно з формули, якщо хоч один з частинних показників дорівнює 0 (тобто не відповідає встановленим нормам), то товар неконкурентоспроможний.

Значення групового параметричного індексу за технічними параметрами визначається з урахуванням вагомості (частки) кожного параметра

де Ітп — груповий параметричний індекс за технічними показниками (порівняно з еталоном);

q_t — одиничний параметричний індекс г'-го параметра;

й₍ — вагомість г'-го параметричного індексу;

п — кількість технічних параметрів, за якими оцінюється конкуренто­спроможність.

Груповий параметричний індекс може дорівнювати одиниці, бути більшим або меншим, ніж одиниця:

І_тп = 1 —товар за технічними характеристиками аналогічний товару-конкуренту;

_Іш > 1 — рівень конкурентоспроможності товару за технічними по­казниками вищий за товар конкурента;

І < 1 — нижче.

Отже, бажане значення І> 1, якщо порівняння здійснюється від­носно товару конкурента. Якщо ж базовий товар — товар-еталон, то оптимальне значення групового параметричного індексу 7 _п = 1. А І_тм > 1 — взагалі нонсенс, оскільки це рівнозначно виготовленню товару з характеристиками, вищими за ті, що відповідають вимогам споживачів.

Груповий параметричний індекс за економічними параметрами (за ціною споживача) розраховують за формулою

де І_сп — груповий параметричний індекс за економічними показниками;

q — економічний параметру І-го виду;

b — частка І-го економічного параметра в загальній сукупності;

т — кількість економічних параметрів, за якими здійснюється оцінювання;

або

де К. — показник конкурентоспроможності щодо товару-конкурента за економічними параметрами;

Ц_гм, — ціна споживання виробу, що оцінюється;

Ц_ім2 — ціна споживання товару-конкурента.

Бажане значення 7 < 1, оскільки чим нижча ціна споживання, тим вищий рівень конкурентоспроможності товару.

За визначеним показником конкурентоспроможності можна оцінити відповідність товару еталонові. Ці розрахунки слід доповнити порівнянням товарів-конкурентів, оскільки в більшості випадків споживач порівнює товари, які представлені на ринку.

Так, для оцінювати рівня конкурентоспроможності товару щодо товару-конкурента визначається показник конкурентоспроможності за технічними параметрами і порівнюються групові параметричні індекси товарів-конкурентів:

де К._т — показник конкурентоспроможності за технічними параметрами;

_Іп1,1__т1 - відповідно, групові показники конкурентоспроможності за технічними параметрами виробів, що порівнюються, а показник конкурентоспроможності товару за економічними параметрами щодо товару-конкурента визначається через співвідношення групових економічних показників товарів, фірми і товару-конкурента

де К_с — показник конкурентоспроможності щодо товару-конкурента за економічними параметрами;

І/_cii,,І /_еп2 — відповідно групові показники економічних параметрів то­вару, що оцінюється, та товару-аналога;

Рівень конкурентоспроможності товару тим вищий, чим менша ціна споживання, оскільки споживач при цьому отримує можливість придбати одиницю якості товару за меншу ціну.