2. Показники зовнішньої торгівлі

а) Сальдо зовнішньоторговельного балансу

де Е — експорг,

І — імпорт;

б) доля експорту і-го виду продукції V сукупному виробництві (N1)

де V_ь — обсяг експорту і-го виду продукції,

V_Ві — обсяг виробництва і-го виду продукції;

в) доля імпорту і-го виду продукції у сукупному споживанні (Ні)

де V_п — обсяг імпорту і-го виду продукції, V_сі — обсяг споживання і-го виду продукції. .

3 Показники динаміки та рівня цін

4. Фінансові показники: , \

• емісія цінних паперів;

• курси акцій підприємств — лідерів галузі;

• ставки рефінансування;

• рівень інфляції;

• грошова маса в обороті;

• курси валют;

• банківські депозити;

• позичковий процент.

Ринковий механізм формує ринкову ситуацію. Важливим показником кон'юнктури ринку є пропорційність відношення попиту та пропозиції, це співвідношення постійно коливається.

Баланс чи дисбаланс попиту та пропозиції відображає тип ринку: ринок продавця (попит перевищує пропозицію), ринок покупця (пропозиція перевищує попит) чи ринок збалансовано. Збалансованість процес динамічний, ситуація постійно змінюється, її необхідно вивчати.

Кон'юнктурний аналіз вирішує чотири концептуальні задачі: аналіз динамічних закономірностей та тенденцій; пропорційність розвитку; аналіз коливань, стійкості ринку; аналіз циклічності ринку та відокремлення циклів. Таким чином, кон'юнктурний аналіз є комплексна оцінка показників ринку на даний час чи у певний термін часу.

До системи кон'юнктурних показників необхідно відбирати дані, що найбільш правильно й оперативно відбивають основні зміни, напрямки і темпи розвитку процесу відтворення та найменшою мірою підпадають під вплив випадковостей.

7.2. Прогноз товарного ринку. Методи прогнозування збуту.

Крім аналізу загальноекономічної кон’юнктури конкретного товарного ринку предметом маркетингових досліджень є прогнозування майбутнього розвитку ринку

Прогноз товарною ринку — це об’єктивне імовірнісне судження про динаміку найважливіших його характеристик та їх альтернативні варіанти за умов виконання сформульованих гіпотез Алгоритм такого прогнозу наведено на рис 7 1

Прогноз кон'юнктуру ринку повинен спрямовуватись перш за все на визначення основних тенденцій науково технічного прогресу в галузях підприємства, а також в суміжних галузях Необхідно визначити напрямки розвитку техніки на підприємствах-споживачах і підприємствах-виробниках, визначити які в майбутньому можливі технологічні інновації ці, які можливі зміни в використані сировини, матеріалів, який розвиток прогнозується в кооперативних зв'язках.

Вимоги до прогнозу товарного ринку

• надійність, наукова обґрунтованість, системність з урахуванням факторів, які можуть здійснити вплив у майбутньому;

• аргументованість, об'єктивність;

• наявність альтернативних варіантів, чітке формування всіх гіпотез та передумов, покладених в їх основу;

• сертифікованість, тобто наявність надійної методики оцінки достовірності і точності прогнозу для його можливого коректування;

• чітка і зрозуміла мова формувань;

• плановий характер, своєчасність.

Розглянемо прогнозні дослідження збуту. Тут перш за все необхідно зрозуміти, що прогноз збуту (продаж) — це визначення того, що підприємство розраховує продати, виходячи з існуючої кон'юнктури, ринкового потенціалу і власних можливостей.

Прогнозування збуту залежить від дії двох груп чинників:

— контрольованих: ціни, канали розподілу, система просування, характеристики продукції, товарна політика підприємства;

• неконтрольованих: стан економіки, темпи інфляції, процентні ставки, демографічні зміни, смаки споживачів, конкуренція, стан галузі.

Звідси прогнозування збуту повинно враховувати можливості підприємства стосовно управління контрольованими чинниками і прилаштовування під дію неконтрольованих змінних.

Основними економічними показниками, які використовуються у прогнозу ванні збуту, є:

а) випереджаючі індикатори (передумови)

• середня тривалість робочого часу промислових робітників;

• обсяги замовлень товаровиробникам;

• контракти на виробництво комерційних та виробничих споруд;

• контракти і замовлення на обладнання;

• обсяги затверджених капіталовкладень;

• зміни у вартості торгово-промислових підприємств;

• прибутки підприємств;

• індекс курсу акцій;

• зміни у вартості товарно-матеріальних запасів;

б) збіжні індикатори (цінові)

• процент безробітних;

• показник потреб у робочій силі;

• індекс обсягу промислового виробництва;

• валовий національний продукт;

• особисті доходи громадян;

• обсяги продажу роздрібної торгівлі;

• індекс оптових цін;

в) індикатори наслідків

• витрати підприємств на нове обладнання;

• балансова вартість запасів;

• заборгованість споживачів;

• індекс затрат на робочу силу з розрахунку на одиницю продукції. Відомі некількісні та кількісні методи прогнозування збуту.

Некількісні методи прогнозування збуту.

1. Журі керівників вищої ланки: експертна оцінка майбутні обсягів збуту керівниками служб маркетингу, фінансів, виробництва, закупівель підприємства.

2. Об'єднана оцінка прогнозу збуту торговельними агентами. Недолік - прогноз, як правило, занижується, що можна компенсувати, встановивши та використавши індекс песимізму для кожного торгового агента (Іп)

де (Qр — досягнути» обсяг продажу минулого року,

Qп — прогноз продаж на минулий рік.

3. Очікування покупців — опитування споживачів стосовно того, що і в яких обсягах вони будуть купувати.

4. Метод Дєльфі (Дельфійський метод) — організація декількох мозкових атак за участю групи експертів (від 100 до 1000 чоловік) з наступним усередненням поданих оцінок.

5. Метод створення сценаріїв майбутнього розвитку обсягів збуту, який передбачає розробку декількох можливих варіантів подій.

Кількісні методи прогнозування.

Множинна регресія — пошук рівняння, яке відображає залежність майбутніх обсягів збуту від набору незалежних змінних (наприклад, від витрат на рекламу, рівня цін, кількості продажів тощо).

Метод екстраполяції — перенесення тенденцій моделі збуїу на май­бутнє (рис.7.2.);

Метод стандартного розподілу ймовірностей. Згідно з цим методом перш за все експертним шляхом визначається значення трьох видів прогнозу збуту: оптимістичного - О; песимістичного — П; найбільш ймовірного - М.

Прогноз вважається вірним, якщо різниця між прогнозним зі зверненням і фактичним рівнем не перевищує 5%. Далі розраховується очікуване значення прогнозу збуту (Зп).Чим більше показників при цьому залучається, тим правильніше і точніше можна визначити сформовану на певний момент кон'юнктурну ситуацію та перспективу її подальших змін і розвитку.