Показники кон'юнктури можна поділити на три групи:

• показники матеріального виробництва, які характеризують пропозицію товарів;

• показники попиту на товари;

• ціни.

Показники матеріального виробництва можна, своєю чергою, поділити на три групи:

• абсолютні показники — натуральні і вартісні;

• відносні показники — індекси, темпи зростання;

• непрямі показники — портфель замовлень (обсяг замовлень), динаміка завантаження виробничих потужностей, обсяг капіталовкладень та ін.

До показників попиту, які відображують динаміку споживання на національних ринках товарів індивідуального споживання, відносять дані про оптову та роздрібну торгівлю, рух товарних запасів, обсяг внутрішніх перевезень. Попит на зовнішньому ринку характеризується такими показниками, як валовий імпорт, валовий експорт, нетто-імпорт. Ріст зазначених показників, як правило, свідчить про зростання попиту на товар, зниження — про його падіння.

Важливими показниками кон'юнктури є ціни:

• абсолютні - характеризують рівень і зміни цін у грошовому вимірі вираженні на конкретні вироби;

• відносні - характеризують як змінюються ціни з часом (індекси).

Одним із основних об'ємних показників є попит. Він являє собою не реальну, а потенційну можливість. Характеристика іншого об'ємного показника - масштабу ринку - є набором показників: обсягу продажу, кількості угод, чисельності продавців і покупців тощо. Оскільки ж кон'юнктура це складний комплекс взаємозв'язків і взаємовпливів, товарто вважати виправданим важливе місце, яке посідають показники еластичності попиту і пропозиції у системі характеристик.

Цінова еластичність попиту / пропозиції - це чутливість споживачів до зміни цін на продукцію та їх прибутків. Еластичність попиту / пропозиції вимірюється коефіцієнтом еластичності. Визначимо коефіцієнт еластичності:

де Е - коефіцієнт еластичності у %;

У - зміна результативної ознаки (попит чи пропозиція);

Х - зміна факторної ознаки (ціна чи прибуток);

У- базове значення результативної ознаки (попит чи пропозиція);

X - базове значення факторної ознаки (ціна чи прибуток).

Частіше цю формулу використовують у такому виді:

Коефіцієнт еластичності - це відсоток зміни результату ознаки при підвищенні на один відсоток факторної ознаки. Якщо Е < 1, то явище має назву інфраеластичності, товар недостатньо еластичний або взагалі не-еластични.1, не реагує на зміну факторної ознаки. Якщо Е > 1, то явище мас назву ультраеластичності, товар є еластичним або дуже еластичним, помітно реагує на зовнішні дії. Якщо Е = 1, то явище має назву унітарний попит, товар змінюється пропорційно зміни факторної ознаки.

При еластичному попиті зниження ціни призводить до збільшення виручки від продажу. Як же при цьому змінюється прибуток?

Збільшення обсягу виробництва, яке потрібно для збереження при­бутку при зниженні ціни, можливо розрахувати за формулою:

де В - необхідне збільшення обсягу виробитива, %;

Ц - зменшення ціни, гри.;

П - прибуток, який одержує фірма від продажу одиниці товару по старій ціні, ірн.;

С - собівартість одиниці продукції по старій ціні, грн.

V - питома вага (доля) вмісту змінних витрат в собівартості одиниці продукції при відповідному обсягу виробництва.

Для того, щоб зниження ціни мало сенс, коефіцієнт еластичності повинен бути рівним:

Система кон'юнктурних показників має включати такі з них, які характеризували б процес відтворення в цілому і відображали особливості окремих фаз циклу. Загальноекономічну кон'юнктуру оцінюють на основі даних про індекси промислового виробництва, валовий національний продукт, національний доход, капіталовкладення, товарні запаси, обсяг і структуру зовнішньої торгівлі, безробіття, наявність або відсутність кваліфікованої служби маркетингу.

Дослідження загальноекономічної кон'юнктури включає:

• визначення співвідношення попиту та пропозиції;

• аналіз стану й динаміки платоспроможності;

• дослідження механізму функціонування ринку цінних паперово грошового обігу;

• аналіз динаміки оптових та роздрібних цін;

• аналіз стану номінальних і реальних доходів;

• дослідження динаміки продуктивності праці;

• визначення величини основних макроекономічних показників;

• розрахунок обсягів капіталовкладень;

• визначення величини і динаміки затрат на наукові дослідження та розробки;

• обчислення темпів оновлення продукції;

• розрахунок показників внутрішньої та зовнішньої торгівлі.

Показники, які використовуються для вивчення (аналізу та прогнозування) загальноекономічної кон'юнктури ринку, наведені нижче.