13. Мейоз – це? Інтерфаза – це? Які є мейотичні поділи? Які розрізняють фази мейозу? Що таке кон’югація гомологічних хромосом? Яке її значення? Яке біологічне значення мейозу?

Мейоз — особливий вид поділу еукаріотичних клітин, характерний тільки статевим клітинам (не соматичним), унаслідок якого хромосомний набір зменшується вдвічі, клітини переходять з диплоїдного стану в гаплоїдний. Профаза І. Починається спіралізація хромосом, однак хроматиди кожної з них не розділяються. Гомологічні хромосоми зближуються, утворюють пари – має місце кон'югація. Під час кон'югації може спостерігатися процес кросинговеру, під час якого гомологічні хромосоми обмінюються певними ділянками. Унаслідок кросинговеру утворюються нові комбінації різних станів певних генів. Через певний час гомологічні хромосоми починають відходити одна від одної. Зникають ядерця, руйнується ядерна оболонка й починається формування веретена поділу.

Метафаза І. Нитки веретена поділу прикріплюються до центромер гомологічних хромосом, які лежать не в площині екваторіальної пластинки, а по обидва боки від неї .

Анафаза І. Гомологічні хромосоми відділяються одна від одної і рухаються до протилежних полюсів клітини. Центромери окремих хромосом не розділяються, і кожна хромосома складається з двох хроматид. Біля кожного з полюсів клітини збирається половинний (гаплоїдний) набір хромосом .

Телофаза І. Формується ядерна оболонка. У тварин і деяких рослин хромосоми деспіралізуються, і здійснюється поділ цитоплазми .

Інтерфаза. Унаслідок першого поділу виникають клітини або лише ядра з гаплоїдними наборами хромосом. Інтерфаза між першим і другим поділами скорочена, молекули ДНК у цей час не подвоюються .

Профаза І. Спіралізуються хромосоми, кожна з яких складається з двох хроматид, зникають ядерця, руйнується ядерна оболонка, центріолі переміщуються до полюсів клітин, починає формуватися веретено поділу. Хромосоми наближуються до екваторіальної пластинки .

Метафаза ІІ. Завершуються спіралізація хромосом і формування веретена поділу. Центромери хромосом розташовуються в один ряд уздовж екваторіальної пластинки, до них приєднуються нитки веретена поділу .

Анафаза ІІ. Діляться центромери хромосом, і хроматиди розходяться до полюсів клітини завдяки вкороченню ниток веретена поділу .

Телофаза ІІ. Хромосоми деспіралізуються, зникає веретено поділу, формуються ядерця та ядерна оболонка. Відбувається поділ цитоплазми .

Дочірні клітини. Утворюються чотири клітини з гаплоїдним набором хромосом .

Біологічне значення мейозу полягає в підтриманні постійності хромосомного набору організмів, які розмножуються статевим шляхом.

14. Які захворювання називають інфекційними? Чим віруси відрізняються від всіх інших живих організмів? Які відомі інфекційні вірусні захворювання? Якими шляхами вони розповсюджуються? Яка профілактика ВІЛ-інфекції?

Інфекційні захворювання - це хвороби, які викликані попаданням в організм хвороботворних (патогенних) мікробів. Потрапляючи в організм людини, такі мікроби роблять токсичний вплив на організм, тим самим викликаючи ту чи іншу інфекцію. Найсуттєвішими ознаками, які відрізняють віруси від інших організмів, є: 1. Відсутність клітинної будови, тому віруси є особливою групою неклітинних форм життя. 2. Дуже малі розміри, які вимірюються нанометрами. Розміри різних вірусів коливаються від 10 до 300 нм. Прикладом великих вірусів є вірус віспи, середніх розмірів – вірус грипу, малих розмірів – вірус енцефаліту. 3. Відносно простий хімічний склад. Прості віруси складаються з білків і одного виду нуклеїнової кислоти (РНК або ДНК, унаслідок чого розрізняють РНК- і ДНК-вмісні віруси). Складні віруси мають ще білки, ліпіди, вуглеводи та інші речовини. Крім названих компонентів, до складу всіх вірусів входять катіони металів. Білки вірусів поділяють на структурні та ферментні. 4. Різноманітність організації генетичного матеріалу. У клітинних організмів він має вигляд дволанцюгових молекул ДНК, а у вірусів ним можуть бути як молекули ДНК, так і молекули РНК. При цьому кожен з типів може перебувати у віріоні у формі подвійного або одинарного ланцюга. 5. Відносно проста будова. Прості віруси мають білкову оболонку – капсид з білкових частинок – капсомерів, і серцевину – нуклеїнову кислоту. Капсид складних вірусів виконує функції стабілізації геному, його захист від зовнішніх ушкоджень, а у простих вірусів, крім того, ще й рецепторну та ферментативну функції.

Грип - гостра вірусна інфекція, зумовлена вірусом грипу. Грип вважається однією з найбільш небезпечною вірусною інфекцією дихальних шляхів, і щорічно нагадує про себе в Україні в холодну пору року. Як правило, найбільший ризик заразитися вірусом грипу від хворого існує з дня прояву перших симптомів до трьох-семи днів після. Діти та люди з ослабленим імунітетом можуть бути заразними на декілька днів довше.

“Вітрянка” або вітряна віспа – це інфекційне дуже заразне захворювання, яке найчастіше уражає дітей. Хворий на вітряну віспу вважається заразним в середньому протягом 10-12 днів: від 1-2 днів до появи висипу, весь період висипання, до 5 діб після появи останнього висипу (пухирця - везикули).

Кір – це одне із найбільш заразних вірусних захворювань, що може супроводжуватись вираженою інтоксикацією, гарячкою, запальненням дихальних шляхів, кон'юнктивітом, появою своєрідних плям на слизовій оболонці ротової порожнини і висипом на шкірі. Симптоми кору з'являються приблизно через 10 днів після зараження вірусом, а найбільший ризик заразитися від хворого існує від прояву перших симптомів до висипання. Заразний період триває до 5 днів від появи висипу.

Краснуха – це гостра вірусна інфекція, що супроводжується точково-плямистим висипом, загальним збільшенням лімфатичних вузлів, незначним підвищенням температури тіла та кон'юнктивітом. Хворий вважається заразним від 7 днів до появи висипу та до чотирьох днів після. Щоб не заразити інших, а особливо вагітних, потрібно залишатися вдома та намагатися не контактувати ні з ким протягом шести днів після того, як починає з’являтися висип.

До специфічної профілактики вірусних заїворювань належать: Діагностика –проведення вірусологічних та інших досліджень задля виявлення й ідентифікації збудників хвороб; Застосування спеціальних лікувально-прфілактичних засобів, що попереджають зараження людиний підвищують природну стійкість до вірусів; Імунопрофілактика – попередження певних інфекційних хвороб шляхом проведення імунізації задля створення штучного імунітету. Профілактика ВІЛ-у тісно пов’язана зі здоровим способом життя. Здоровий спосіб життя істотно знижує ризик зараження ВІЛ. Якщо людина усвідомлює важливість своїх рішень, пов’язаних зі збереженням здоров’я, розуміє шляхи передачі вірусу, небезпеку СНІДу, його фактичну невиліковність, то вона зуміє уникнути небезпечних ситуацій. Відсутність інформації, невміння захищати свій власний інтерес призводить до ризикованої поведінки, інфікування ВІЛ. До гуп ризику належать люди, які вживають наркотики, ведуть безладне статеве життя, порушують норми моралі. У небезпечному становищі опиняються й необізнані підлітки.