22. Нуклеїнові кислоти? Які є типи нк? Яка будова нк? Які властивості характерні для днк? Які функції нк у живому організмі?

Нуклеїнові кислоти — складні високомолекулярні біополімери, мономерами яких є нуклеотиди.

Типи нуклеїнових кислот: 1. ДНК 2. РНК 3. АТФ ( адкнозинтросфатка кислота)

Будова НК: 1. Нітратні основи (А-аденін, Т-тинін, Г-гуанін, Ц-цитонін) 2. Вуглевод – дезоксирибоза 3. Залишок Н3РО4. Властивості ДНК: зберігає спадкову інформацію та передає її наступним поколінням

Функції нуклеїнових кислот

Нуклеїнові кислоти в основному хімічні сполуки, які відповідають за складання генетичної інформації клітини. Нуклеїнові кислоти, як відомо, відіграють важливу роль у координації, а також підтримки клітинних процесів у всьому тілі. До найбільш поширених типів нуклеїнових кислот включають рибонуклеїнової кислоти, відомий як РНК, і дезоксирибонуклеїнова кислота, яка є найбільш відомою як ДНК. ДНК несе відповідальність перед підтримання генетичної інформації клітини, як описано вище, а з іншого боку, РНК несе відповідальність за координацію клітинних процесів, як в генетичних інструкцій

23. Сучасні методи селекції рослин, тварин та мікроорганізмів. Явище геторозису та його генетичні ознаки.

Основні методи селекції рослин

1. Добір: масовий – для перехреснозапильних рослин, індивідуальний – для самозапильних рослин.

2. Гібридизація: неспоріднена – для отримання гетерозиготних груп; споріднена – для отримання гомозиготних ліній шляхом самозапилення; міжвидова – для отримання міжвидових гібридів.

3. Метод поліплоїдизації: 1) для отримання високоврожайних сортів; 2) для подолання безплідності; 3) для отримання гомозиготних форм (при кратному зменшенні наборів хромосом).

4. Методи І. В. Мічуріна: ментора, посередника, вегетативного зближення, суміші пилку тощо.

До основних методів селекції мікроорганізмів відносяться: - штучний мутагенез; - відбір.

Особливості організму тварин не дозволяють застосовувати такі методи селекції, як: - поліплоідія; - штучний мутагенез.

Тому в селекційній роботі з тваринами використовують, в основному, віддалену і внутрішньовидову гібридизацію та індивідуальний відбір. Гетерозис (гібридна сила) — явище, коли перше покоління гібридів, одержаних у результаті неспорідненого (різні види, сорти) схрещування, має підвищену життєздатність, продуктивність, ріст, стійкість проти шкідників, хвороб, тощо.

24. Дати визначення поняттям – ферменти, вітаміни, гормони. Що таке авітаміноз, гіповітаміноз, гіпервітаміноз? Які функції ферментів у живому організмі? Активний центр ферменту – це?

ФЕРМЕНТИ— біологічні каталізатори білкової природи, які синтезуються в клітинах живих організмів, прискорюють і координу. Приклад: естерази, пепсин, трипсин, амілаза.

ВІТАМІ́НИ– природні біологічно активні біоорганічні сполуки екзогенного походження, різні за хімічною структурою та механізмом біологічної дії.

ГОРМОНИ – біологічно активні речовини, які здатні включатися до біохімічних реакцій і регулювати обмін речовин та енергії.

АВІТАМІНОЗ— захворювання людей і тварин, що розвиваються внаслідок тривалого недостатнього забезпечення одним (моноавітамінози) або кількома (поліавітамінози) вітамінами.

ГІПОВІТАМІНОЗ — патологічний стан, який розвивається внаслідок зменшення вмісту певного вітаміну (або вітамінів) в організмі.

ГІПЕРВІТАМІНОЗ — хвороби, що виникають при надмірному надходженні вітамінів в організмі людини.

ФЕРМЕНТИ – білкові сполуки, які є біологічними каталізаторами.

АКТИВНИЙ ЦЕНТР— особлива частина молекули ферменту, що визначає його специфічність і каталітичну активність.