45. Що таке середовище існування? Які відомі середовища існування організмів? Дати характеристику наземно- повітряному: приклади?

Середовище існування (середовище проживання) – це сукупність умов, у яких мешкають особини, популяції та угруповання організмів різних видів. Середовище існування є частиною природи, що безпосередньо оточує організми і має на них прямий або непрямий вплив. Основними середовищами існування організмів на Землі є наземно-повітряне, водне, ґрунтове та живі організми.

Наземно-повітряне середовище існування – це найрізноманітніше за своїми умовами середовище існування. Провідна роль у ньому належить таким чинникам, як світло, температура, вологість і газовий склад атмосфери. Світло – це єдиний чинник, зміни якого ритмічні, і тому є основним сигнальним чинником, що зумовлює наявність в організмів сезонних і добових ритмів. Значення світла для різних організмів пов'язане з променями трьох ділянок спектру: ультрафіолетові промені (до 0,4 мкм; близько 10% енергії променів, що досягають земної поверхні), видиме світло (0,4-0,75 мкм; близько 45% від загальної кількості) та інфрачервоні промені (більше 0,75 мкм; близько 45% від загальної кількості). Температура впливає на швидкість процесів обміну речовин і визначає механізми терморегуляції. Значення вологості як екологічного чинника визначається біологічним значенням води. Гозовий склад атмосфери проявляє свій вплив на організми здебільшого через O2 та СO2.

Основними пристосуваннями організмів до існування в наземно-повітряному середовищі існування є:

• до дії світла – фотосинтез (використовуються видимі промені – особливо сині і червоні, які майже не затримуються атмосферою та водою і тому забезпечують проходження фотосинтезу і при похмурій погоді, і під шаром води), фотоперіодизм, фототропізми, фототаксиси, фотонастії, утворення вітаміну D, чорно-білий і кольоровий зір, нічні та денні тварини, використання комахами ультрафіолетових променів для орієнтування на місцевості, для сприйняття навколишнього;

• до дії температури – наявність у крові "біологічних антифризів" – речовин, які понижують точку замерзання і перешкоджають утворенню кристаликів льоду (глікопротеїди в арктичних риб); артеріо-венозні "теплообмінники" у птахів, водяних ссавців холодних вод; випаровування вологи через продихи, перехід до неактивного стану (зимовий спокій, сплячка, заціпеніння, діапауза), теплоізолюючі покриви і відкладання жирів, тремтіння (мікроскорочення м'язів) у тварин; "вільне" тканинне дихання, при якому випадає фаза утворення АТФ, і більша частина енергії одразу ж використовується у вигляді тепла; світловідбиваюча кутикула, форма, розміри, наявність волосків у листків.

46. Види мутацій? Мутації -? Приклади?

Мутації – стійкі зміни генетичного апарату, які виникають раптово і призводять до змін тих чи інших спадкових ознак організму.

Генні мутації зумовлені змінами хімічної будови гена і конкретно змінами специфічної послідовності пуринових та піримідинових основ певної ділянки ДНК. Це можуть бути заміни окремих нуклеотидів у ланцюгу ДНК на інші, випадання або вставка окремих нуклеотидів або їх груп. За своїм фенотипічним виявленням генні мутації можуть суттєво розрізнятися. Якщо мутація стосується відрізків ДНК, що кодують другорядні ділянки поліпептиду (наприклад, ділянки, що не входять до активного центру ферменту), то мутаційний продукт виявити складно, і він не буде серйозно впливати на відповідну функцію і життєдіяльність організму. Навпаки, мутації, що змінюють структуру принципово важливих ділянок поліпептидів, можуть викликати серйозні розлади функцій, порушення розвитку і навіть призводять до смерті. Це так звані летальні мутації. Часто такі мутації виявляються ще при внутрішньоутробному розвитку дитини і можуть бути причиною спонтанних абортів, мертвонароджень.

Хромосомні мутації (аберації) – зумовлені структурними перебудовами хромосом: делеція (випадання ділянки хромосоми), дуплікація (подвоєння ділянки хромосоми), інверсія (поворот ділянки хромосоми на 180°), транслокація (обмін сегментами між негомологічними хромосомами).

Геномні мутації (поліплодії, анеуплодії) – зміни кількості хромосом в каріотипі, що не супроводжуються змінами їх структури. Анеуплодії (гетероплоїдії) – найпоширеніший клас геномних мутацій, що пов’язані зі зміною числа хромосом у одній парі. Поліплоїдії – надзвичайно рідкісні у людини мутації, що призводять до утворення особин з триплоїдним (69, ХХ або 69, ХY) набором хромосом.