
- •Міждисциплінарні зв’язки біології і екології. Рівні організації біологічних систем та їхній взаємозв’язок? Фундаментальні властивості живого?
- •Галузі біологічної науки? Принципи наукової класифікації організмів. Вид-це? Сучасні критерії виду? (пояснення)
- •Вірусологія – це? Віруси – це? Як були відкриті? Будова вірусної частинки? Яким чином віруси проникають у клітини? Як відбувається розмноження вірусів у клітині? Приклади, пояснення.
- •Прокаріотичні організми- це? Які особливості будови бактеріальної клітини? Як у бактерій відбуваються процеси життєдіяльності (живлення, дихання, розмноження, перенесення несприятливих умов)?
- •Еукаріотичні організми – це? Приклади. Які особливості будови тваринної клітини? Органели – це? Приклади та їх функції?
- •Органічні речовини живих істот: вуглеводи, їх будова, функції (пояснення, приклади).
- •Органічні речовини живих істот: Ліпіди, їх будова, функциї (пояснення, приклади). Класи ліпідів? Приклади.
- •Органічні речовини живих істот: білки, їх будова, властивості, функції (пояснення, приклади).
- •Органічні сполуки живих істот: нуклеїнової кислоти – їх типи, будова, функції в організмі, властивості?
- •Біологічно-активні речовини організму: ферменти, вітаміни, гормони – яка їх роль у життєдіяльності людини?
- •Обмін речовин та перетворення енергії в організмі – це? Пластичний обмін – це? Яке його значення? Приклади? Енергетичний обмін – це? Його роль? Приклади.
- •Мітотичний поділ клітини- це? Інтерфаза – це? Які є фази мітозу? Які процеси в них відбуваються? Яке біологічне значення мітозу для людини?
- •Мейоз – це? Інтерфаза – це? Які є мейотичні поділи? Які розрізняють фази мейозу? Що таке кон’югація гомологічних хромосом? Яке її значення? Яке біологічне значення мейозу?
- •Які бактеріальні інфекції захворювання ви знаєте? Як розповсюджуються бактеріальні інфекційні захворювання? Приклади? Пояснення?
- •Цитологія – це? Методи цитологічних досліджень? Клітина – це? Будова клітини? Одноклітинні організми, багатоклітинні та колоніальні організми – особливості будови? Приклади?
- •Які відомі галузі біологічної науки? Кого вони вивчають? Які відомі методи біологічних досліджень?
- •Органічні речовини? Які відомі клас органічних сполук у живих організмів?
- •Обмін речовин і перетворення енергії і організмів? Пластичний обмін? Автотрофні організми? Гетеротрофні?
- •Які властивості притамані живій матерії? Обмін речовин і енергії це? Живлення(типи)? Дихання(види)? Гомеостаз? Рух(види)? Свмовідтворення? Ріст? Розвиток? Спадковість? Мінливість?
- •Нуклеїнові кислоти? Які є типи нк? Яка будова нк? Які властивості характерні для днк? Які функції нк у живому організмі?
- •Сучасні методи селекції рослин, тварин та мікроорганізмів. Явище геторозису та його генетичні ознаки.
- •Дати визначення поняттям – ферменти, вітаміни, гормони. Що таке авітаміноз, гіповітаміноз, гіпервітаміноз? Які функції ферментів у живому організмі? Активний центр ферменту – це?
- •Органічні сполуки живих істот: білки, їх будова, властивості, функції. Пептидний зв'язок – це.. Будова амінокислот. Структури (4-и) білкових молекул.
- •Структури білків
- •Рівні організації біологічних систем та їхній взаємозв*язок. Фундаментальні властивості живого. Приклади.
- •Які властивості та функції води в організмі? Як визначити вміст води у власному організмі? Що вивчає наука біохімія?
- •Віруси – це? Які відомі небезбечні вірусні хвороби людини? Яка профілактика віл-інфекції? у чому її небезпека?
- •Фотосинтез – це? Світлова та теплова фаза фотосинтезу: процеси, що відбувається? у чому полягає космічна роль фотосинтезу для живих істот на Землі?
- •Індивідуальний розвиток організму? Які є два періоди онтогенезу? Визначення? Дати характеристику ембріональному розвитку людини.
- •Розмноження – це? Які є форми розмноження організмів? Які відомі способи нестатевого розмноження у рослин? у тварин?
- •Розмноження – це? Статеве розмноження – це? Способи статевого розмноження? (пояснення, приклади)
- •Гаметогенез – це? Стадії гаметогенезу? (пояснення) Запліднення у тварин? (Визначення, приклади)
- •Гамети – це? (Приклади) Сперматогенез – це? Овогенез? Які особливості цих процесів під час стадії дозрівання? (пояснення)
- •Онтогенез – це? Які є періоди онтогенезу у багатоклітинних організмів? (ембріональний та постембріональний розвиток – визначення, пояснення, приклади? )
- •Що єпредметом вивчення науки генетики? Дати пояснення термінам: спадковість, мінливість, ген, генотип, фенотип, домінантні, рецесивні ознаки? Навести приклади.
- •Які є методи генетичних досліджень? Назвати їх, дати пояснення.
- •Закономірності спадковості, встановленні Грегором Менделем: 1-й закон Менделя – як називається? Як формулюється? Схема схрещування? Пояснення?
- •Закономірності спадковості, встановленні Грегором Менделем: іі-й закон Менделя? Як називається? Як формулюється? Схема схрещування? Пояснення?
- •Закономірності спадковості встановленні г. Менделем: ііі-й закон Менделя? Як називається? Як формлюється? Схема схрещування? Пояснення?
- •Явище зчепленого успадкування – це? Хромосомна теорія спадковості – основні положення?
- •Колообіг речовин і енергії у екосистемах – це? Яка роль колообігу речовин хімічних елементів у біосфері?
- •Мінливість – це? Які є закономірності мінливості (спадкової, неспадкової) організмів?
- •Модифікаційна мінливість – це? Адаптивний характер модифікацій? Приклади, пояснення? Варіаційний ряд і варіаційна крива?
- •Що таке середовище існування? Які відомі середовища існування організмів? Дати характеристику наземно- повітряному: приклади?
- •Види мутацій? Мутації -? Приклади?
-
Що таке середовище існування? Які відомі середовища існування організмів? Дати характеристику наземно- повітряному: приклади?
Середовище існування (середовище проживання) – це сукупність умов, у яких мешкають особини, популяції та угруповання організмів різних видів. Середовище існування є частиною природи, що безпосередньо оточує організми і має на них прямий або непрямий вплив. Основними середовищами існування організмів на Землі є наземно-повітряне, водне, ґрунтове та живі організми.
Наземно-повітряне середовище існування – це найрізноманітніше за своїми умовами середовище існування. Провідна роль у ньому належить таким чинникам, як світло, температура, вологість і газовий склад атмосфери. Світло – це єдиний чинник, зміни якого ритмічні, і тому є основним сигнальним чинником, що зумовлює наявність в організмів сезонних і добових ритмів. Значення світла для різних організмів пов'язане з променями трьох ділянок спектру: ультрафіолетові промені (до 0,4 мкм; близько 10% енергії променів, що досягають земної поверхні), видиме світло (0,4-0,75 мкм; близько 45% від загальної кількості) та інфрачервоні промені (більше 0,75 мкм; близько 45% від загальної кількості). Температура впливає на швидкість процесів обміну речовин і визначає механізми терморегуляції. Значення вологості як екологічного чинника визначається біологічним значенням води. Гозовий склад атмосфери проявляє свій вплив на організми здебільшого через O2 та СO2.
Основними пристосуваннями організмів до існування в наземно-повітряному середовищі існування є:
• до дії світла – фотосинтез (використовуються видимі промені – особливо сині і червоні, які майже не затримуються атмосферою та водою і тому забезпечують проходження фотосинтезу і при похмурій погоді, і під шаром води), фотоперіодизм, фототропізми, фототаксиси, фотонастії, утворення вітаміну D, чорно-білий і кольоровий зір, нічні та денні тварини, використання комахами ультрафіолетових променів для орієнтування на місцевості, для сприйняття навколишнього;
• до дії температури – наявність у крові "біологічних антифризів" – речовин, які понижують точку замерзання і перешкоджають утворенню кристаликів льоду (глікопротеїди в арктичних риб); артеріо-венозні "теплообмінники" у птахів, водяних ссавців холодних вод; випаровування вологи через продихи, перехід до неактивного стану (зимовий спокій, сплячка, заціпеніння, діапауза), теплоізолюючі покриви і відкладання жирів, тремтіння (мікроскорочення м'язів) у тварин; "вільне" тканинне дихання, при якому випадає фаза утворення АТФ, і більша частина енергії одразу ж використовується у вигляді тепла; світловідбиваюча кутикула, форма, розміри, наявність волосків у листків.
-
Види мутацій? Мутації -? Приклади?
Мутації – стійкі зміни генетичного апарату, які виникають раптово і призводять до змін тих чи інших спадкових ознак організму.
Генні мутації зумовлені змінами хімічної будови гена і конкретно змінами специфічної послідовності пуринових та піримідинових основ певної ділянки ДНК. Це можуть бути заміни окремих нуклеотидів у ланцюгу ДНК на інші, випадання або вставка окремих нуклеотидів або їх груп. За своїм фенотипічним виявленням генні мутації можуть суттєво розрізнятися. Якщо мутація стосується відрізків ДНК, що кодують другорядні ділянки поліпептиду (наприклад, ділянки, що не входять до активного центру ферменту), то мутаційний продукт виявити складно, і він не буде серйозно впливати на відповідну функцію і життєдіяльність організму. Навпаки, мутації, що змінюють структуру принципово важливих ділянок поліпептидів, можуть викликати серйозні розлади функцій, порушення розвитку і навіть призводять до смерті. Це так звані летальні мутації. Часто такі мутації виявляються ще при внутрішньоутробному розвитку дитини і можуть бути причиною спонтанних абортів, мертвонароджень.
Хромосомні мутації (аберації) – зумовлені структурними перебудовами хромосом: делеція (випадання ділянки хромосоми), дуплікація (подвоєння ділянки хромосоми), інверсія (поворот ділянки хромосоми на 180°), транслокація (обмін сегментами між негомологічними хромосомами).
Геномні мутації (поліплодії, анеуплодії) – зміни кількості хромосом в каріотипі, що не супроводжуються змінами їх структури. Анеуплодії (гетероплоїдії) – найпоширеніший клас геномних мутацій, що пов’язані зі зміною числа хромосом у одній парі. Поліплоїдії – надзвичайно рідкісні у людини мутації, що призводять до утворення особин з триплоїдним (69, ХХ або 69, ХY) набором хромосом.