Другий ступінь початкового рівня (бал 2)

38. 1. На якому з рисунків 37, а)–г) точка K лежить на прямій між точками А і С?

а)	б)	в)	г)

Рис. 37

2. На якому з рисунків 38, а)–г) точки А і С лежать по один бік від точки D?

а)	б)	в)	г)

Рис. 38

3. На яких з рисунків 39, а)–г) точки А і В лежать по різні боки від точки О?

а)	б)	в)	г)

Рис. 39

1. На прямій зображено три точки (рис. 52). Чи лежить одна з цих точок між двома іншими?

Рис. 40

а) Так; б) ні; в) не можна визначити: може лежати, а може не лежати.

2. Пряма b проходить через три точки (рис. 41). Скільки з цих точок лежить між двома іншими?

Рис. 41

а) Жодна; б) одна; в) дві; г) три.

3. На прямій позначено три точки. Чи лежить одна з цих точок між двома іншими?

а) Так; б) ні; в) не можна визначити: може лежати, а може не лежати.

4. На прямій m позначено три точки. Скільки з цих точок лежить між двома іншими?

а) Жодна; б) одна; в) дві;

г) не можна визначити: або жодна, або одна.

5. Яке з тверджень а)–г) виражає основну властивість розміщення трьох точок на прямій?

а) Яка б не була пряма, існують три точки, що їй належать;

б) із трьох точок на прямій хоча б одна лежить між двома іншими;

в) із трьох точок на прямій одна і тільки одна лежить між двома іншими;

г) будь-яка з трьох точок на прямій лежить між двома іншими.

6. Доповнити запис основної властивості розміщення трьох точок на прямій.

З трьох точок на прямій…

а) хоча б одна лежить між двома іншими;

б) будь-яка з точок лежить між двома іншими;

в) одна і тільки одна точка лежить між двома іншими;

г) дві точки лежать між двома іншими.

7. На прямій позначено три точки. Яке з наведених тверджень істинне?

а) Жодна з трьох точок не лежить між двома іншими;

б) одна або дві точки лежать між двома іншими;

в) кожна з трьох точок лежить між двома іншими;

г) одна і тільки одна точка лежить між двома іншими.

40. 1. Серед рисунків 42, а)–г) вказати той, на якому зображена фігура є відрізком.

а)	б)	в)	г)

Рис. 42

2. Яку з описаних фігур називають відрізком CD?

а) Частину прямої, яка складається з усіх її точок, що не лежать між двома її точками С і D;

б) частину прямої, яка складається з усіх її точок, які разом із точкою D лежать по один бік від точки С;

в) частину прямої, яка складається з усіх її точок, які разом із точкою С лежать по один бік від точки D;

г) частину прямої, яка складається з усіх її точок, які лежать між точками С і D.

3. Яку з наведених фігур називають відрізком?

а) Частину прямої, що складається з усіх точок цієї прямої, що лежать по один бік від деякої її точки;

б) частину прямої, що складається з усіх точок цієї прямої, що лежать між двома заданими її точками;

в) частину прямої, що складається з усіх точок цієї прямої, що лежать по різні боки від даної на ній точки.

4. Відрізком з кінцями в точках А і С називають частину прямої, яка складається з усіх точок цієї прямої, що лежать…

а) по один бік від точки А;

б) по один бік від точки С;

в) між точками А і С.

5. На скільки відрізків розбивається відрізок АВ точкою О (рис. 43)?	Рис. 43
6. На які відрізки розбивається відрізок CD точкою А (рис. 44)?	Рис. 44

41. 1. На якому з рисунків 45, а)–г) виділена частина прямої є відрізком з кінцями А і В?

а)	б)	в)	г)

Рис. 45

2. На якому з рисунків 46, а)–г) виділена частина прямої є відрізком з кінцями С і D?

а)	б)	в)	г)

Рис. 46

3. На якому з рисунків 47, а)–г) виділена частина прямої є відрізком з кінцями A і C?

а)	б)	в)	г)

Рис. 47

4. На рисунку 48 назвати позначені точки, які:

Рис. 48

1) належать відрізку АВ; 2) не належать відрізку АВ;

3) належать відрізку МР; 4) не належать відрізку МР;

5) належать відрізку KN.

42. 1. Яка довжина відрізка АС, зображеного на рисунку 49?

а) 0,5 см; б) 1,5 см; в) 15 см; г) 2 см.

Рис. 49

2. Чому дорівнює довжина відрізка АВ, зображеного на рисунку 61?

а) 3,5 см; б) 3,4 см; в) 34 см; г) 3,6 см.

3. Дано відрізок CD. Яким числом може бути довжина цього відрізка?

а) Тільки додатним;

б) невід’ємним додатним або нулем;

в) додатним або від’ємним.

4. Чи може довжина відрізка дорівнювати 0 см?

5. Чи може довжина відрізка дорівнювати –3 см?

6. Чи існують відрізки, що не мають довжини?

7. Доповнити запис основної властивості вимірювання будь-якого відрізка.

Кожен відрізок має певну довжину, ...

а) більшу від нуля або рівну нулю;

б) більшу або меншу від нуля;

в) більшу від нуля.

8. Яким числом є довжина будь-якого відрізка?

а) Більшим від нуля;

б) більшим від нуля або рівним нулю;

в) більшим або меншим від нуля.

Знайти довжину відрізків, зображених на рисунку 50.

Рис. 50

1. АС:

а) 0,5 см; б) 1,5 см; в) 15 см;

2. АK:

а) 2,5 см; б) 3,5 см; в) 35 см;

3. АB:

а) 2,3 см; б) 2,4 см; в) 2,7 см;

4. АM:

а) 4,7 см; б) 4,9 см; в) 4,8 см;

5. АN:

а) 5,3 см; б) 5,2 см; в) 5,1 см.

Точка О лежить на відрізку АВ (рис. 51). 1. На які відрізки розбивається відрізок АВ точкою О?

Рис. 51

2. Чому дорівнює довжина відрізка АВ?

а) 3 см; б) 2 см; в) 5 см.

3. Чому дорівнює сума довжин відрізків АО і ОВ?

а) 3 см; б) 2 см; в) 5 см.

4. Якими числами є довжина відрізка АВ і сума довжин відрізків АО і ОВ?

а) рівними; б) нерівними; в) не можна визначити.

5. Точка О лежить на відрізку АВ (рис. 52). Довжина відрізка АВ дорівнює 5 см. Чому дорівнює сума довжин відрізків AO і OB?

Рис. 52

а) 5 см; б) більша від 5 см; в) менша від 5 см.

6. О — точка відрізка АВ (рис. 64). AO + OB = 6 см. Чому дорівнює довжина відрізка АВ?

а) 6 см; б) більша від 6 см; в) менша від 6 см.

7. Доповнити запис основної властивості відрізка, який поділяється його точкою на частини.

Якщо відрізок розбивається його точкою на частини, то довжина відрізка...

а) більша від суми довжин відрізків, на які він розбивається;

б) дорівнює сумі довжин відрізків, на які він розбивається;

в) менша від суми довжин відрізків, на які він розбивається;

8. М — точка відрізка АС, довжина якого 10 см. Чому дорівнює AM + МС?

а) 10 см; б) менша від 10 см; в) більша від 10 см.

9. О — точка відрізка CD. CO + ОD = 12 см. Чому дорівнює довжина відрізка CD?

10. М — точка відрізка АВ (рис. 53). Чому дорівнює АМ + МВ?

Рис. 53

11. О — точка відрізка АВ. Чому дорівнює АО + ОВ?

12. Відрізок розбивається точкою на частини. Чому дорівнює сума частин відрізка, на які він розбивається?

1. Що називається відстанню між точками А і С (рис. 54)? 2. Довжину якої фігури приймають за відстань між точками M і N?

Рис. 54

3. Чому дорівнює відстань між точками А і С, якщо довжина відрізка АС дорівнює 10 см?

4. Відстань між точками M і N дорівнює 5 см. Чому дорівнює довжина відрізка MN?

5. Що називають відстанню між точками M і N?

1. Довжина відрізка АВ дорівнює 5 см і довжина відрізка CD дорівнює 5 см. Якими є відрізки AB і CD (рис. 55)? а) Рівними; б) нерівними.

Рис. 55

2. Якими є два відрізки, якщо їхні довжини однакові?

3. Відрізки АВ і CD рівні. АВ = 7 см. Чому дорівнює довжина відрізка CD?

4. АВ = 5 см, CD = 7 см. Який із відрізків більший?

5. АВ = 3 см, CD = 1,8 см. Який із відрізків більший?

6. MO = 3 см, а MK = 3,2 см. Який із відрізків менший?