Третій ступінь початкового рівня (бал 3)
|
|
Рис. 1971. АОР = ....
а) 15°; б) 5°; в) 10°;
2. АОС = ....
а) 50°; б) 55°; в) 45°;
3. АОD = ....
а) 80°; б) 85°; в) 75°;
4. АОM = ....
а) 115°; б) 120°; в) 125°;
5. АОN = ....
а) 155°; б) 170°; в) 160°.
|
|
Рис. 198а) Більша від 60°; б) менша від 60°; в) 60°.
2. Промінь AD, що проходить між сторонами кута BAC, ділить його на два кути так, що CAD = 20° і BAD = 110° (рис. 199). Чому дорівнює градусна міра кута ВАС? |
|
Рис. 199
а) 110° – 20°; б) 110° + 20°; в) 
.
3. Промінь m (рис. 200) проходить між сторонами кута (ab). (am) = 25, (bm) = 35. Чому дорівнює градусна міра кута (ab)? а) 60; б) 10; в) 100. |
|
Рис. 2004. Промінь, що проходить між сторонами кута, ділить його на частини, градусна міра яких 30 і 40. Чому дорівнює градусна міра даного кута?
а) 40 + 30; б) 40 – 30; в) 2·(40 + 30).
5. Промінь, що проходить між сторонами кута А, ділить його на кути 35° і 45°. Чому дорівнює градусна міра кута А?
а) 35 + 45; б) 45 – 35;
в) 
; г) не
можна визначити.
а) 75 + 20; б) 75 – 20; |
|
Рис. 201в) 90 – 20; г) не можна визначити.
2. На рисунку 202 АОС = 125°, промінь OD утворює зі стороною ОС кут DOC, що дорівнює 80°. Чому дорівнює градусна міра кута AOD? |
|
Рис. 202а) 125 + 80; б) 125 – 80; в) не можна визначити.
3. Від променя AD в одну півплощину відносно прямої AD відкладено кут MAD, що дорівнює 35°, і кут CAD, що дорівнює 100° (рис. 203). Чому дорівнює градусна міра кута САМ? |
|
4. Від променя a в одну півплощину відкладено кути (ba) і (ca) (рис. 204). Чому дорівнює кут між променями b і c? а) 80° + 30°; б) 80° – 30°; в) 100° – 30°. |
|
5. Від променя ОА в одну півплощину відносно прямої ОА відкладено кути ВОА і СОА (рис. 205). Чому дорівнює градусна міра кута між променями ОС і ОВ? а) 150; б) 70°; в) 80°. |
|
6. Від променя m в одну півплощину відкладено кути (mk) і (mn) (рис. 206). Чому дорівнює градусна міра кута (nk), що доповнює кут (km) до кута (mn)? а) 80°; б) 60°; в) 20°; г) 140°. |
|
а) 200° – 40°; б) 180° – 40°; в) 180° + 40°; г) не можна визначити. |
|
2. Промінь b проходить між сторонами розгорнутого кута (ас) і утворює зі стороною a кут (ab), що дорівнює 35° (рис. 208). Чому дорівнює кут (bc), що утворює промінь b зі стороною с? |
|
Рис. 203
Рис. 204
Рис. 205
Рис. 206
Рис. 207
Рис. 208а) 180° – 35°; б) 180° + 35°;
в) 200° – 35°; г) не можна визначити.
3. Промінь ОС проходить між сторонами розгорнутого кута AOD і утворює зі стороною OA кут АОС, що дорівнює 130° (рис. 209). Чому дорівнює кут COD, що утворює промінь OC зі стороною OD даного розгорнутого кута? |
|
Рис. 2094. Промінь, що проходить між сторонами розгорнутого кута, утворює з однією із його сторін кут 70°. Який кут утворює цей промінь з іншою стороною кута?
1. Скільки кутів із градусною мірою 30° можна відкласти від променя а у верхню півплощину? |
|
Рис. 210а) Більше, ніж один; б) один або жодного; в) один і тільки один.
2. Скільки кутів з градусною мірою 30° можна відкласти від променя у нижню півплощину?
а) Більше, ніж один; б) один або жодного; в) один і тільки один.
3. Скільки всього кутів з градусною мірою 30° можна відкласти від променя а?
а) Два; б) один і тільки один; в) більше, ніж два.
4. Скільки кутів заданої градусної міри, меншої від 180°, можна відкласти від одного променя?
а) Один і тільки один; б) два; в) більше, ніж два.
5. Скільки кутів заданої градусної міри, меншої від 180°, можна відкласти від будь-якого променя в одну півплощину?
а) Один і тільки один; б) два; в) більше, ніж два.
|
|
Рис. 2111. Градусна міра якого з кутів (ab) чи (ас) менша?
2. Який із променів — b чи c — проходить між сторонами кута, утвореного променем а і іншим з цих променів?
а) Промінь с проходить між сторонами кута (ас);
б) промінь b проходить між сторонами кута (ас).
3. Сторона якого з кутів — з більшою чи з меншою градусною мірою — проходить між сторонами іншого кута?
Від променя a відкладено в одну півплощину кути (am) і (ad). Який із променів m (рис. 212а) чи d (рис. 212б) проходить між сторонами іншого кута, якщо: |
|
|
Рис. 212а
Рис. 212б4. (am) = 30°, (ad) = 100°;
5. (am) = 75°, (ad) = 150°;
6. (am) = 150°, (ad) = 100°;
7. (am) = 90°, (ad) = 120°.
Від променя a в різні півплощини відкладено кути (ab) і (ac). На якому з рисунків 213, а)–б):
|
|
а) |
б) |
Рис. 213
1) промінь a проходить між сторонами кута (bc);
2) промінь a1 — доповняльний до променя а — проходить між сторонами кута (bc);
3) градусна міра кута (bc) дорівнює сумі градусних мір кутів (ab) і (ас);
4) градусна міра кута (bc) дорівнює сумі градусних мір кутів (a1b) і (а1с);
5) сума градусних мір кутів (ab) і (ас) більша від градусної міри розгорнутого кута, тобто від 180°;
6) сума градусних мір кутів (ab) і (ас) менша від градусної міри розгорнутого кута, тобто від 180°?
7. Який із променів а чи а1 проходить між сторонами кута (bc), якщо сума градусних мір кутів (ab) і (ас) менша від 180° (рис. 213)?
8. Який із променів а чи а1 проходить між сторонами кута (bc), якщо сума градусних мір кутів (ab) і (ас) більша від 180° (рис. 213)?