Другий ступінь початкового рівня (бал 2)
1. Серед рисунків 126, а)–г) вказати той, на якому зображена фігура є променем.
|
|
|
|
а) |
б) |
в) |
г) |
Рис. 126
2. На яких з рисунків 127, а)–г) виділена частина прямої є променем з початковою точкою С?
|
|
|
|
а) |
б) |
в) |
г) |
Рис. 127
3. На якому з рисунків 128, а)–г) виділено всі точки, що лежать на прямій по один бік від точки О? Яку фігуру вони утворюють?
|
|
|
|
а) |
б) |
в) |
г) |
Рис. 128
4. На яких з рисунків 129, а)–г) виділено всі точки, що лежать на прямій по один бік від точки K? Яку фігуру вони утворюють?
|
|
|
|
а) |
б) |
в) |
г) |
Рис. 129
5. Яку з наведених фігур називають променем?
а) Частину відрізка, що складається з усіх його точок, що лежать по один бік від даної на ньому точки;
б) частину прямої, що складається з усіх точок, що лежать по різні боки від даної на ній точки;
в) частину прямої, що складається з усіх точок, що лежать по один бік від даної на ній точки.
6. Променем (півпрямою) називають…
а) частину прямої, що складається з усіх її точок, що лежать між двома даними точками;
б) фігуру, яка складається з усіх точок прямої, що лежать по різні боки від однієї точки;
в) частину прямої, що складається з усіх точок цієї прямої, що лежать по один бік від даної на ній точки.
1. На якому з рисунків 130, а)–г) зображено два доповняльні промені?
|
|
|
|
а) |
б) |
в) |
г) |
Рис. 130
2. Які з наведених фігур називають доповняльними променями?
а) Два промені однієї й тієї ж прямої;
б) два промені зі спільною початковою точкою;
в) два різні промені зі спільною початковою точкою, що лежать на одній і тій же прямій.
3. Які з наведених фігур називають доповняльними променями прямої АВ?
а) Два будь-які промені прямої АВ;
б) два різні промені прямої АВ зі спільною початковою точкою О;
в) два різні промені прямої АВ.
|
|
Рис. 1311. Скільки утворилося променів з початковими точками в даних точках M і K?
2. Назвати промені з початковою точкою М.
3. Назвати промені з початковою точкою K.
4. Скільки утворилося пар доповняльних променів?
5. Назвати доповняльні промені з початковою точкою M.
6. Назвати доповняльні промені з початковою точкою K.
1. Скільки всього утворилося променів з початковою точкою О? 2. Скільки утворилося пар доповняльних променів? 3. Назвати усі промені з початковою точкою О. 4. Назвати промінь, доповняльний до променя OD. |
|
Рис. 1325. Який промінь є доповняльним до променя ОВ?
6. Назвати промінь, доповняльний до променя ОС.
Скільки променів зображено на рисунках 133–136?
|
1. |
|
2. |
|
|
|---|---|---|---|---|---|
|
|
Рис. 133 |
|
Рис. 134 |
|
|
3. |
|
4. |
|
|
|
|
Рис. 135 |
|
Рис. 136 |
|
|
|
||||
Рис. 137а) Два; б) більше, ніж два; в) один і тільки один.
2. Скільки відрізків завдовжки 4 см можна відкласти на промені ОА від початкової точки О (рис. 138)? |
|
Рис. 138а) Один і тільки один; б) два; в) більше, ніж один.
3. Чи можна на промені a (рис. 139) від його початкової точки О відкласти відрізок, що дорівнює відрізку CD? |
|
Рис. 1394. Скільки можна відкласти на промені а (рис. 139) від його початкової точки О відрізків, що дорівнюють відрізку CD?
а) Один і тільки один; б) два; в) жодного.
5. Чи існують промені, на яких не можна відкласти від їхньої початкової точки жодного відрізка даної довжини?
6. Скільки можна відкласти відрізків заданої довжини на будь-якому промені від його початкової точки?
а) Один і тільки один; б) один або жодного; в) два.
7. Доповнити запис основної властивості відкладання відрізків на промені.
На будь-якому промені від його початкової точки можна відкласти...
а) а можна і не відкласти відрізок даної довжини;
б) два відрізки даної довжини;
в) один і тільки один відрізок даної довжини.
8. Дано промінь ОС. Скільки йому належить точок, що розміщені на відстані 10 см від точки О?
а) Одна; б) дві;
в) не можна визначити: одна або дві.