- •Тема 1. Випадкові величини закони розподілу їх імовірностей
- •Числові характеристики випадкових величин та їх властивост
- •Завдання 1. Закон розподілу дискретної випадкової величини
- •Завдання 2. Числові характеристики дискретної випадкової величини
- •Завдання 3. ФункціЇ розподілу та щільності неперервної випадкової величини
- •Завдання 4. Числові характеристики неперервної випадкової величини
- •Тема 2. Найбільш поширені закони розподілу
- •Завдання 5. Біноміальний закон розподілу
- •Завдання 6. Ймовірність попадання випадкової величини у заданий інтервал
- •Список літератури
Числові характеристики випадкових величин та їх властивост
Закон розподілу ймовірностей як для дискретних, так i для неперервних випадкових величин дає повну iнформацiю про них. Проте на практиці нeмaє потреби так докладно описувати ці величини, а достатньо знати лише певні параметри, що характеризують їх icтотні ознаки. Ці параметри i називають числовими характеристиками випадкових величин. Числові характеристики поділяють на два типи: точкові та інтервальні.
Найчастіше на практиці використовують точкову характеристику, яку називають математичним сподіванням.
Tepмін «математичне сподiвання» випадкової величини Х є синонімом терміну «cepeднє значення» випадкової величини Х.
Математичним сподіванням називається величина
для ДВВ -
,
(12)
для НВВ -
.
(13)
Якщо неперервна випадкова величина Х визначена лише на проміжку , то
.
(14)
Модою (Мо) дискретної випадкової величини Х називають те її можливе значення, якому вiдповiдає найбiльша ймовiрнiсть появи.
Модою для неперервної випадкової величини Х називають те її можливе значення, якому вiдповiдає максимальне значення щiльностi ймовiрностi:
(15)
Якщо випадкова величина має одну моду, то такий розподiл ймовірностей називають одномодальнuм;якщо розподiл має двi моди – двомодальним i т. iн. Іcнують i такі розподiли, якi не мають моди. Їх називають антимодальними.
Медiаною
(Ме) неперервної випадкової величини
Х
називають те її значення, для якого
виконується piвність ймовiрностей подiй
та
:
,
або
,
тоді за формулою (4) маємо
,
за формулами (5-6) одержимо
,
,
отже
.
(16)
Отже, рівняння (16) є рівнянням для визначення медіани.
Враховуючи
зв’язок
і
наведемо
ще одне рівняння для визначення медіани
.
(17)
Математичне сподівання називають центром тяжіння, центром розподілу або центром розсіювання. Для вимірювання розсіювання використовують інтервальну числову характеристику, яку називають дисперсією.
Для
визначення дисперсії використовують
центровану випадкову величину –
відхилення випадкової величини Х
від свого математичного сподівання
.
Зазначимо, що математичне сподівання
такого відхилення дорівнює нулю:
.
Дисперсією випадкової величини називається математичне сподівання квадрата відхилення цієї величини від свого математичного сподівання:
(18)
Використання властивостей математичного сподівання дозволяє це співвідношення записати у вигляді:
.
(19)
Це дозволяє дати визначення дисперсії наступним чином: дисперсія випадкової величини − це є різниця між математичним сподіванням квадрата випадкової величини та квадратом математичного сподівання.
Для ДВВ дисперсію можна визначити за формулами:
(20)
або
.
(21)
Для НВВ:
(22)
або
.
(23)
Слiд
пам'ятати, що дисперсiя не може бути
вiд'ємною величиною
.
Отже, дисперсiя характеризує квадрат розсiювання випадкової величини вiдносно свого математичного сподiвання. Тому доцiльно мати числову характеристику такої вимiрності, як i сама випадкова величина. Такою числовою характеристикою є сepeднє квадратичне відхилення.
Середнім квадратичним вiдхиленням випадкової величини Х називають кopiнь квадратний iз дисперciї:
.
(24)
