- •16. Альдегіди та кетони
- •1. Класифікація. Номенклатура.
- •2. Методи отримання.
- •2.5. При піролізі солей карбонових кислот із двохвалентними металами (m: Ca, Ba, Mn, Th) утворюються альдегіди або кетони за загальною схемою:
- •3. Будова карбонільної групи.
- •4. Фізичні властивості.
- •5. Хімічні властивості.
- •6. Екологічні питання
16. Альдегіди та кетони
Альдегіди та кетони – це похідні вуглеводнів, до складу яких входить карбонільна група ().
Реакції альдегідів та кетонів досить подібні, що дозволяє розглядати їх разом в контексті одного класу оксосполук.
1. Класифікація. Номенклатура.
Загальна формула альдегідів та кетонів .
Альдегіди: R=Alk, Ar; R=H, тоді для них загальна формула дещо змінюється: .
В залежності від природи та будови вуглеводневого радикалу R альдегіди можутьбути, згідно до наведених формул, відповідно, аліфатичними (насиченими та ненасиченими), ароматичними і т.д.:
етаналь (ацетальдегід) |
пропеналь (акролеїн) |
бензолкарбальдегід (бензойний альдегід) |
При розгалуженні вуглеводневого радикалу можлива наступна його нумерація:
За номенклатурою IUPACнумерацію починають цифрою 1 із атома карбону карбонільної групи. | |
3-метилбутаналь (ізовалер’яновий альдегід) | |
За раціональною номенклатурою нумерацію починають буквами грецького алфавіту від атома карбону, що є сусідним із карбонільною групою. | |
3-гідроксибутаналь (-оксимасляний альдегід) |
Назва за номенклатурою IUPAC: вуглеводень + суфікс аль.
Крім того, виходячи із тривіальної назви кислот, залишається дуже поширеною тривіальна назва і відповідних альдегідів. Деякі назви найбільш поширений альдегідів та їх фізичні константи наведено у табл. 15.1.
Таблиця 15.1
Назви та фізичні константи деяких альдегідів.
Формула |
Номенклатура |
Тпл., °С |
Ткип., °С | |
тривіальна |
IUPAC | |||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
мурашиний |
метаналь |
-92,0 |
-21,0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
оцтовий |
етаналь |
-123,5 |
20,8 | |
пропіоновий |
пропаналь |
-81,0 |
48,8 | |
масляний |
бутаналь |
-99,0 |
74,7 | |
ізомасляний |
2-метилпропаналь |
-66,0 |
61,0 | |
акролеїн |
пропеналь |
-87,7 |
52,5 | |
кротоновий |
бутен-2-аль |
-74,0 |
104,0 | |
бензальдегід |
альдегід бензолкарбонової кислоти |
-56,0 |
179,5 | |
фенілоцтовий |
2-фенілетаналь |
-10,0 |
194,0 | |
корічний |
3-фенілпропеналь |
– |
252,0 |
Кетони: R=R=Alk, Ar. В залежності від природи та будови радикалу R кетони можуть бути, згідно до наведених формул, відповідно, аліфатичними (насиченими та ненасиченими), ароматичними та змішаними:
пропанон (диметилкетон) |
дифенилметанон, бензоїлбензол (дифенилкетон) |
фенилетанон, ацетилбензол (метилфенилкетон) |
пентанон-2 (метипропілкетон) |
Назва за номенклатурою IUPAC: вуглеводень + суфікс он. Назва за раціональною номенклатурою: вуглеводневі радикали +кетон. Деякі назви та фізичні константи найбільш поширених кетонів наведено у табл. 15.2. | |||
5-метилгексен-1-он-3 (вінілізобутилкетон) |
Таблиця 15.2
Назви та фізичні константи деяких кетонів.
Формула |
Номенклатура |
Тпл., °С |
Ткип., °С | |
тривіальна |
IUPAC | |||
диметилкетон |
пропанон |
-95,0 |
56,1 | |
метилетилкетон |
бутанон-2 |
-86,4 |
79,6 | |
метилтретбутилкетон |
3,3-диметилбутанон-2 |
-52,5 |
106,2 | |
циклогексилкетон |
циклогексанон |
-31,5 |
156,7 | |
метилфенілкетон |
етилбензол-1-он |
19,6 |
202,3 | |
дифенілкетон |
дифенілметанон |
49,0 |
305,4 |