МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

„УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ХІМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

Роздавальний матеріал

З КУРСУ „ІСТОРІЯ УКРАЇНИ” НА ТЕМУ:

„УКРАЇНА У РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ТА ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВОЄН (1939 – 1945 рр.)”

ДЛЯ СТУДЕНТІВ І КУРСУ

УСІХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

Затверджено на засіданні

кафедри історії та українознавства

Протокол № 8 від 26 травня 2009 р.

Дніпропетровськ ДВНЗ УДХТУ 2009

Роздавальний матеріал з курсу „Історія України” на тему: „Україна у роки Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939 – 1945 рр.)” для студентів І курсу усіх спеціальностей / Укл. В.Л. Борисов. – Дніпропетровськ: ДВНЗ УДХТУ, 2009. – 16 с.

Укладач в.Л. Борисов, канд. Іст. Наук

Відповідальний за випуск Н.А. Ковальова, канд. іст. наук

Навчальне видання

Роздавальний матеріал з курсу „Історія України” на тему:

„Україна у роки Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939-1945 рр.)”

для студентів І курсу усіх спеціальностей

Укладач БОРИСОВ Владислав Леонідович

Редактор Л.М. Тонкошкур

Коректор Л.Я. Гоцуцова

Підписано до друку . Формат 60х84 1/16. Папір ксерокс. Друк ризограф. Умов.-друк. арк. . Облік.-вид. арк. . Тираж ___ прим. Зам. № Свідоцтво ДК № 303 від 27.12.2000

ДВНЗ УДХТУ, 49005, м. Дніпропетровськ-5, просп. ім. Гагаріна, 8.

Видавничо-поліграфічний комплекс ІнКомЦентру тема: „україна у роки другої світової та великої вітчизняної воєн (1939 – 1945 рр.)” План

1. Українське питання напередодні Другої світової війни. Радянсько-німецький договір 23 серпня 1939 р. та його наслідки для України.

2. Напад Німеччини на СРСР. Воєнні дії на території України в 1941 – 1942 рр.

3. Окупаційний режим в Україні. Рух Опору.

4. Визволення України від окупантів. Внесок українського народу в розгром фашистської Німеччини.

5. Підсумки та уроки Другої світової війни

Вступ

Друга світова війна є найбільш руйнівною та кровопролитною за всю історію людства. Вона тривала шість років (з 1 вересня 1939 р. до 2 вересня 1945 р.), у війну було втягнуто 72 держави, що становить 80 % населення земної кулі. Причинами війни стали протиріччя між найбільшими країнами світу (Німеччиною, Японією, США, Францією, Англією, Радянським Союзом), боротьба між ними за ринки збуту і джерела сировини, за сфери геополітичного впливу та нові місця вкладання капіталу.

Світова економічна криза 1929-1933 рр. загострила суперечності між імперіалістичними державами. Особливо проявилися протиріччя, закладені у Версальському мирному договорі¹, у першу чергу між Німеччиною і Францією. Фашистський уряд Німеччини готувався до військового реваншу, плануючи повернути втрачені внаслідок Версальського договору території в Західній Європі. Дипломатична поразка у створенні в 1934-1935 рр. „антигітлерівської коаліції” поставила під загрозу безпеку східноєвропейських країн – Польщі, Румунії, Чехословаччини. У таких складних зовнішньополітичних умовах в 1938-1939 рр. українське питання вдруге після Першої світової війни опинилося в епіцентрі європейської політики.

1. Українське питання напередодні Другої світової війни

Українське питання – це питання про умови і засоби возз’єднання українських земель та створення незалежної української держави, а також про місце і роль українського фактора у внутрішньому житті держав, до складу яких входили українські землі: СРСР, Польщі, Румунії та Чехословаччини. Всі ці країни мали різний соціально-політичний устрій, однак у жодній з них українське питання не вирішувалось на користь української державності. Зокрема за рахунок українських земель прагнули територіального розширення та економічного зростання Німеччина та Угорщина. У сфері своїх геополітичних інтересів розглядали українське питання Англія, Франція та частково США.

Підписання Мюнхенської угоди (30 вересня 1938 р.) поклало початок розподілу Чехословаччини, питання про подальшу долю Закарпатської України стало однією із складових європейської політики. У жовтні 1938 р. Прага визнала автономію Карпатської України, уряд якої 26 жовтня очолив А. Волошин. Фашистська Німеччина демонстративно підтримала уряд Карпатської України, хоч сам Гітлер вважав її державність нежиттєздатною. У березні 1939 р. угорські війська, зі згоди німецького уряду, окупували Карпатську Україну.

Напередодні Другої світової війни розпочалось радянсько-німецьке зближення. 23 серпня 1939 р. народний комісар закордонних справ СРСР В’ячеслав Молотов та міністр закордонних справ Німеччини Йоахим фон Ріббентроп підписали німецько-радянський договір про ненапад. До нього були додані таємні протоколи про „сфери впливу” СРСР та Німеччини. Зокрема, сферою впливу СРСР було визнано західноукраїнські землі, що входити до складу Польщі.

Друга світова війна розпочалася 1 вересня 1939 р., коли Німеччина вчинила напад на Польщу, а вже 17 вересня радянські війська вступили на територію Західної України. 28 вересня між СРСР та Німеччиною було підписано Договір про дружбу і державний кордон, яким за кожною країною було закріплено захоплені території та визначено майбутні пріоритети зовнішньої політики. У листопаді 1939 р. на підставі звернення Народних зборів Західної України (вибори до них відбулися у жовтні під контролем радянської влади) Верховна Рада УРСР ухвалила закон про входження західноукраїнських земель до складу СРСР.

Наступним кроком реалізації радянсько-німецьких домовленостей щодо українських земель було приєднання до СРСР Бессарабії та Північної Буковини. У червні 1940 р. Радянський Союз змусив Румунію передати ці області. Після виводу румунських військ у Бессарабії та Північній Буковині було встановлено радянську владу. Хотинський, Аккерманський, Ізмаїльський повіти Бессарабії та Північна Буковина увійшли до складу УРСР. Отже, напередодні Другої світової війни українське питання було вирішене на користь територіального розширення та зміцнення радянської форми державності – УРСР, квазідержави, яка входила до складу СРСР. Однак, возз’єднання українців у межах однієї державної структури стало важливим кроком для розв’язання українського питання в майбутньому. В 1939 р. розпочалась радянізація західноукраїнських земель.

Радянізація – процес, що проходив на західноукраїнських землях, возз’єднаних з УРСР у 1939-1941 рр. та у післявоєнний період, і метою якого було встановлення в короткий термін тієї суспільної та соціально-економічної моделі, що сформувалась у Східній Україні в 1930-х роках. Радянізація Західної України супроводжувалася нав’язуванням „соціалістичних принципів”, що панували в СРСР в економіці, політиці, культурному житті, зокрема було проведено насильницьку колективізацію, репресії проти „непролетарських” прошарків населення, заборонено політичні партії та культурні об’єднання тощо. У цілому радянізація мала суперечливий, заідеологізований характер. З іншого боку, у процесі радянізації відбулися і позитивні зміни: націоналізація підприємств, ліквідація безробіття, деполонізація всіх сфер життя, українізація освіти, судочинства, державних установ, перерозподіл земельної власності на користь українських селян, поліпшення житлових умов та медичного обслуговування українців тощо.