МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ХІМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ”

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

З ДИСЦИПЛІНИ “ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА”

ДО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ

“ОЦІНЮВАННЯ ОБСТАНОВКИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАХИСТУ ЛЮДЕЙ І ТЕРИТОРІЇ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

ТЕХНОГЕННОГО ХАРАКТЕРУ З ВИЛИВОМ (ВИКИДОМ)

НЕБЕЗПЕЧНИХ ХІМІЧНИХ РЕЧОВИН”

ДЛЯ СТУДЕНТІВ V КУРСУ

Затверджено на засіданні

кафедри БТ та БЖД.

Протокол № 4 від 24.11.09 р.

Дніпропетровськ удхту 2010

Методичні вказівки з дисципліни “Цивільна оборона” до вивчення теми “Оцінювання обстановки та організація захисту людей і території в умовах надзвичайних ситуацій техногенного характеру з виливом (викидом) небезпечних хімічних речовин” для студентів V курсу усіх спеціальностей усіх форм навчання / Укл. Плис М.М. та ін. – Дніпропетровськ: ДВНЗ УДХТУ, 2010. – 16 с.

Укладачі: М. М. Плис

М. М. Плис

Відповідальний за випуск І.М. Зубарєва, канд. хім. наук

Навчальне видання

Методичні вказівки

з дисципліни “Цивільна оборона”

до вивчення теми “Оцінювання обстановки та організація захисту людей

і території в умовах надзвичайних ситуацій техногенного характеру

з виливом (викидом) небезпечних хімічних речовин”

для студентів V курсу усіх спеціальностей

усіх форм навчання

Укладачі: ПЛИС Михайло Михайлович

ПЛИС Михайло Михайлович

Авторська редакція

Коректор Т.М. Кіжло

Підписано до друку 19.04.10. Формат 6084 1/16. Папір ксерокс. Друк різограф. Умов.-друк. арк. 0,83. Облік.-вид. арк. 0,87. Тираж 100 прим. Замовлення №130. Свідоцтво ДК №303 від 27.12.2000.

ДВНЗ УДХТУ, 49005, м. Дніпропетровськ-5, просп. Гагаріна, 8.

Видавничо-поліграфічний комплекс ІнКомЦентру

Загальні вимоги та рекомендації

1. Термін виконання індивідуального письмового завдання встановлює викладач, керуючись положенням робочої навчальної програми з дисципліни.

2. Складовими індивідуального завдання є:

2.1. Коротка загальна характеристика фізичних, хімічних та токсичних властивостей небезпечних хімічних речовин;

2.2. Вплив метеоумов та характеру місцевості на поведінку небезпечних хімічних речовин в атмосфері;

2.3. Аварійне (або довгострокове) прогнозування можливої хімічної обстановки;

2.4. Креслення схеми зони можливого хімічного забруднення;

2.5. Організація захисту людей та території в умовах хімічного забруднення.

3. Перед початком виконання індивідуального завдання уважно прочитати (вивчити) закони та підзаконні акти України, методики, посібники та навчальну літературу, що рекомендовано до відповідної частини завдання. Визначити суть і конкретику завдання за його змістом, зробити математичні розрахунки, скласти звітні таблиці, накреслити необхідні схеми, оформити письмово всю роботу та подати її своєму викладачеві в указаний термін.

Необхідні дані для виконання роботи містяться в відповідних законах та підзаконних актах, методиках, довідниках, та вихідних даних до індивідуального завдання за варіантом.

4. Виконувати індивідуальне письмове завдання на аркушах паперу формату А-4 з дотриманням відповідних вимог: робота повинна мати титульний аркуш, вступ і заключну частини, відповідні розділи, зміст, перелік використаних джерел та літератури, якщо за змістом потрібно – додатки (схеми, графіки, таблиці тощо) і дотримуватися вимог до оформлення кожного конкретного аркушу роботи (шифр, поля, нумерація, абзаци). Частини, глави, розділи, параграфи роботи нумерувати в певному порядку з урахуванням певних вимог та доцільності.

5. Обґрунтувати усі свої дії та рішення, давати пояснення використаним в тексті поняттям, термінам та прийнятим скороченням. Усі розрахунки з необхідними поясненнями, таблицями, графіками, схемами, висновками і пропозиціями (фактично письмово оформлена робота) мають вигляд пояснювальної записки до основного документу (топографічна карта або топографічний план місцевості), в якому відтворено обстановку, що характеризує певну надзвичайну ситуацію (результат оцінки обстановки). Текст пояснювальної записки (її зміст) повинен бути чітким, лаконічним, зрозумілим, не зведеним тільки до абстрактних математичних розрахунків.

Оформлення тексту за власним рішенням – чіткий і зрозумілий почерк або комп’ютерна верстка.

Топографічну карту (топографічний план місцевості) за варіантом одержати у викладача, зробити ксерокопії, після чого примірник повернути викладачеві.

6. Топографічні карти (топографічні плани місцевості) опрацьовувати з урахуванням відповідних правил креслення та відповідних вимог до зон хімічного забруднення:

6.1. розміри умовних знаків та написів визначаються масштабом топографічного документа, важливістю об’єкта, наслідками розрахунків та загальними інформаційним навантаженням документа;

6.2. товщина ліній усіх знаків залежить від потреби виділити деякі із них та від насиченості олівця (його м’якості, краще середньої – 2М-4М), вона коливається від 0,25 до 1,0 мм; розмежувальні лінії креслити товщиною біля 0,5 мм; довжина ланки переривчастих ліній не менше 10 мм, а інтервали – біля 5 мм;

6.3. підписи повинні відповідати на питання про призначення документа, час його виготовлення, його важливість; без написів документ втрачає конкретику змісту; шрифт повинен бути чітким, простим і швидким для виконання, але обов’язково зрозумілим; товщина букв береться рівною ¹/₆ – ¹/₈ їх висоти; співвідношення ширини і висоти в межах від ³/₄ до ¹/₄; висота заголовної букви більше на ¹/₄ від текстової букси; колір написів – чорний;

6.4. Кольори для оформлення схеми за наслідками розрахунків. Хімічне забруднення: межі зон можливого хімічного забруднення та прогнозованих зон хімічного забруднення – синім кольором, площа зони можливого хімічного забруднення – жовтим, площа прогнозованої зони хімічного забруднення – оранжевим. Схеми (креслення) зон наносити на копії (ксерокс) контрольних топографічних документів (топографічна карта, топографічний план місцевості).

7. Математичні дії показувати повністю. Округлення виконувати згідно математичних правил, але з урахуванням наступного: не округляти в сторону зменшення величин, які суттєво впливають на об’єктивність оцінки обстановки, доцільність рішень, що можуть бути прийняті на основі цих величин та дію конкретних факторів на людину. Наприклад:

7.1. глибина зони забруднення за визначенням дорівнює 1,15809 км після округлення – 1,16 км; 1,15307 км після округлення – 1,16 км;

7.2. час дії джерела хімічного забруднення (час випаровування) за визначенням дорівнює: 36,9 год – після округлення – 37 год; 1,321 год – після округлення – 1,4 год;

7.3. час, через який люди будуть діяти в умовах загрози за визначенням дорівнює 1,8 год – після округлення – 2 год, але якщо визначається час протягом якого люди будуть діяти в умовах загрози при округленні зменшувати, наприклад, 1,235 год, краще округлити до 1 год.

7.4. Інтерполяція. Визначення величин, що відсутні у відповідних довідкових таблицях, зокрема, визначення глибини зони можливого хімічного забруднення в залежності від кількості речовини та метеоумов;

Приклад 1. Визначити глибину зони можливого хімічного забруднення хлором при таких вихідних даних: кількість речовини – 12 тон, швидкість вітру – 1 м/с, ступінь вертикальної стійкості повітря – інверсія, t +20ºС.

Інтерполяція проводиться з величинами таблиці 8 «Методики прогнозування наслідків впливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аварії на промислових об’єктах; транспорті» (далі – «Методика НХР», за обліком №40).

Якщо: 10 т при даних метео – 19,3 км

20 т при даних метео – 29,7 км

12 т при даних метео – Х км

то схема інтерполяції буде такою:

.

Графічно це можна показами так:

Примітка: Враховуючи те, що глибина зони можливого хімічного забруднення залежить і від метео, при необхідності слід проводити інтерполяцію по температурі повітря та швидкості вітру окремо.

Математичні дії, інтерполяція або ж екстраполяція, можуть бути використані і в інших подібних випадках.

8. Визначення напрямку вітру за азимутом напрямку вітру. Напрямок вітру в градусах відраховується по годинниковій стрільці від лінії (точки) напрямку на північ до лінії з точки стояння напрямку руху вітру. Ця лінія показує звідки і куди дує вітер.

Приклад: Визначити напрямок вітру за Аº=270º. Більш детально методика визначення показана графічно.

На графіку: ОВД – об’єкт виробничої діяльності, точка стояння при визначенні напрямку вітру; 45º … 180º … 315º – відраховані азимути за годинниковою стрілкою; 270º відповідає вітру, що дме із заходу на схід – «вітер західний».

9. При визначенні можливих втрат серед робітників, службовців та населення враховувати характеристику вражаючого фактору, дані про забезпеченість людей засобами індивідуального захисту (інші види захисту) та місцезнаходження.

Визначення можливих втрат від ураження небезпечною хімічною речовиною (НХР) проводити за таблицею №6 “методики НХР”. При неповній забезпеченості протигазами керуватися наступним:

В – втрати людей можливі (прогнозовані) загалом, чол.

В_буд – втрати людей при розміщенні в будівлях, спорудах, чол.

В_в.м. – втрати людей на відкритій місцевості, чол.

N – кількість людей в населеному пункті, на об'єкті, на відкритій місцевості, чол.

N_л – кількість людей з легким ураженням, чол.

N_c.т. – кількість людей з ураженням середньої тяжкості, чол.

N_cм – кількість уражених із смертельним наслідком, чол.

N_зaг – загальна можлива кількість уражених, чол.

N_л = N_зaг · 0,25

N_c.т. = N_зaг · 0,4

N_cм = N_зaг · 0,5

де 0,25, 0,4, 0,35 – коефіцієнти, див. примітки до таблиці №6.

N_зaг = (В_буд · К_буд) + (В_в.м. · К_в.м.)

В_буд = N_буд · K_буд

В_в.м. = N_в.м. · K_в.м.

де N_буд – кількість людей в будівлях,

N_в.м. – кількість людей на відкритій місцевості.

В_{буд. без п-г (протигазів)} = N_буд · K_{буд. без п-г}

В_{буд. з п-г} = N_буд · K_{буд. з п-г}

В_{в.м. без п-г} = N_в.м. · K_{буд. без п-г}

В_{в.м. з п-г} = N_в.м. · K_{буд. з п-г}

де К – коефіцієнт, що враховує місце знаходження людей, див. таблиця №1 в даному посібнику.