11. Інші формули для розрахунків

11.1 Визначення глибини зони в залежності від ГДК або відомих смертельних і вражаючих концентрацій НХР:

де Q – кількість небезпечної хімічної речовини, кг;

D – токсодоза, мг·хв/л,

D = C · T

C – концентрація, мг/л;

Т – час впливу НХР при даній концентрації, хв.

V=V_в – швидкість вітру, м/с.

Примітка: Формула може бути застосована при інверсії на відкритій місцевості.

11.2 Визначення висоти (товщини) шару розлитої НХР із декількох ємностей при загальному піддоні (обваловкі), м:

де Q – кількість небезпечної хімічної речовини, т;

F – реальна площа місця розливу НХР обмежена піддоном (обваловкою), м².

d – щільність речовини (рідина), т/м³.

11.3 Визначення кількості викинутої речовини при аварії з НХР – Q_o. т, на сховищах стиснутого газу, т:

де d – щільність речовини (газ), т/м³.

W_СХ – об’єм сховища, м³.

11.4 Визначення кількості викинутої речовини (Q₀) при аваріях на газопроводі, т:

де n – вміст НХР в природному газі, %.

d – щільність речовини (газ), т/м³.

W_ГП – об’єкт секції газопроводу між автоматичними відсікувачами, м³.

Примітка: При відсутності даних про газопровід, користуватися наступним:

1) Приймати кількість речовини між автоматичними відсікувачами для аміакопроводів в 275–500 т;

2) Якщо відома відстань між автоматичними відсікувачами то на один км. труби рахувати 55 т аміаку при тиску в трубопроводі 80 ^кГс/см2 (80 МПа).

11.5 Визначення кількісного показника НХР, що перейде в первинну хмару при зруйнуванні оболонки сховища з рідиною, що має високу температуру кипіння – Q₁, кг.

де Q – загальна кількість НХР в ємності, кг;

C_v – питома теплоємність рідини, кДж/кг·град;

t_a – температура рідкої НХР до зруйнування ємності, ºС;

t_k – температура кипіння НХР, ºС;

λ – питома теплота випаровування, кДж/кг.

11.6 Визначення еквівалентної кількості НХР в первинній хмарі з урахуванням умов зберігання – Q_e1, т.

Примітка: під еквівалентною кількістю НХР розуміють таку кількість хлору масштаб забрудненням яким при інверсії еквівалентний масштабу забруднення при заданому СВСП кількістю НХР, що перейшла в первинну(вторинну) хмару.

k₁ – коефіцієнт, що враховує умови зберігання НХР (залежить від умов зберігання), для стиснутих газів k₁=1;

k₃ – коефіцієнт, рівний відношенню порогової токсодози хлору до порогової токсодози іншої речовини;

k₅ – коефіцієнт, що враховує ступінь вертикальної стійкості повітря: інверсія – 1, ізотермія – 0,23, конвекція – 0.08;

k₇ – коефіцієнт, що враховує вплив температури повітря, для стиснутих газів К₇=1;

Q₀ – кількість НХР в аварійній ємності, т.

Для сховищ, де зберігається зріджений газ, Q₀ розраховується за формулою, т:

де ρ – щільність НХР, т/м³;

V_СХ. – об’єм сховища, м³.

11.7 Визначення еквівалентної кількості НХР у вторинній хмарі з урахуванням умов зберігання – Q_e2, т.

де k₁, k₃, k₅, k₇ – коефіцієнти, яким дано пояснення вище;

k₂ – коефіцієнт, що враховує фізико–хімічні властивості НХР;

k₆ – коефіцієнт, що залежить від часу, що пройшов після початку аварії, визначається після розрахунку часу випаровування. Отже:

• якщо час, що пройшов після аварії (N) менше часу випаровування розлитої речовини (Т), то k₆=N^0,8;

• якщо час, що пройшов після аварії (N) більше або дорівнює часу випаровування розлитої речовини (Т), то k₆=Т^0,8.

11.8 Формули для визначення ширини ПЗХЗ, площ ЗМХЗ та ПЗХЗ (див. “Методика НХР”, стор. 7–8).

Таблиця 1 – Перекладні коефіцієнти для прогнозування можливих втрат серед людей при ураженні НХР в залежності від умов розташування та забезпечення засобами індивідуального захисту органів дихання

	Без п–г	З ВМП	100% п–г
На відкритій місцевості без п–г	0,9–1,0			1
На відкритій місцевості з п–г			0.1	2
В спорудах, будинках без п–г	0,5			3
В спорудах, будинках при різних показ. забезпеч.			0,04	4
На відкритій місцевості з ВМП		0,5		5
В спорудах, будинках з ВМП		0,35–0,45		6

Продовження табл. 1

	при забезпеченні протигазами на ...%
	10	20	30	40	50	60	70	80	90
1
2
3
4	0,45	0,4	0,35	0,3	0,27	0,22	0,18	0,14	0,09
5
6

Структура втрат:

ураження легке – 0,25 (25%, див таблиця №6 «Методики НХР»).

ураження середньої тяжкості – 0,4 (до 40%, див. таб. №6)

ураження смертельне – 0,35 (до 35%, див. таб. №6)

Таблиця 2 – Значення d та коефіцієнтів К₂, К₄, К₇ деяких НХР

				d газ		К2			К7
				рідина					–20º		0º		+20º		+40º
Водень фтористий				–		0,054			1		1		1		1
				0,989
Водень ціаністий				–		0,055			1		1		1		1
				0,687
Водень боромистий				0,0036		0,037			1		1		1		1
				1,490
Диметиламін				0,0020		0,026					0,4		1		1,3
				0,680
Метилакрилат				–		0,044			1		1		1		1
				0,953
Етилмеркалтан				–		0,028			0,2		0,5		1		1,7
				0,839
Хлор				0,0032		0,052			1		1		1		1
				1,553
Фосген				0,0035		0,061			0,3		0,7		1		1
				1,432
Vв, м/с	1	2	3		4		5	6		7		8		9		10
К4	1	1,33	1,67		2		2,34	2,67		3		3,34		3,67		4

Примітка: Значення щільності речовини використовується і в інших формулах, але з урахуванням агрегатного стану – рідина, газ.

Таблиця 3 – Допустимий час перебування людей в засобах захисту шкіри

tº	+30º	+25º…+29º	+20º…+24º	+15º та менше
tдоп·год	0,3	0,5	2,0	3,0

Примітка: 1. В похмуру або вітряну погоду, а також у тіні час безперервного перебування може бути збільшений в 1,5 рази.

2. Час відновлення теплового стану людини до вихідного рівня складає не менше 1 год., кожен наступний цикл роботи необхідно скорочувати на 30%.

3. Час роботи з вологим екрануючим комбінезоном з урахуванням температури повітря збільшується відповідно до 1–1,5 год, 1,5–2 год., більше 3 год. При температурі +15ºС і менше – залишається 3 год.

4. Для збільшення часу постійного знаходження людей в ізолюючих засобах захисту шкіри можливо використовувати охолоджуючі екрани із бавовняно–паперової тканини, які одягаються поверх захисного одягу і періодично змочуються водою з температурою не більше +20ºС.

5. В усіх випадках слід враховувати фізичний стан людей і особливості виконування робіт.