Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1894 каф.ББЖ Гром.оборона Плис.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
20.02.2016
Размер:
291.33 Кб
Скачать

Алгоритм виконання індивідуального завдання

Використовувати в контексті “Плану роботи”.

1. Оцінка хімічної обстановки передбачає виконання розрахунків відповідно з “Методикою прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аварії на промислових об’єктах і транспорті”(“40”, тут і далі число розглядати як номер, під яким відповідне джерело значиться в обліку документів та літератури на кафедрі).

Послідовність дій:

1.1. Визначення глибини зони можливого хім. забруднення – ГЗМХЗ;

1.2. Визначення часу підходу забрудненого повітря – tП;

1.3. Визначення часу випаровування (термін дії джерела забруднення) небезпечної хімічної речовини;

1.4. Визначення площі зони можливого хім. забруднення – SЗМХЗ;

1.5. Визначення площі прогнозованої зони хімічного забруднення – SПЗХЗ;

1.6. Визначення ширини ПЗХЗ – ШПЗХЗ (визначається для креслення ПЗХЗ на схемі, що відтворює наслідки фактичної або можливої аварії);

1.7. Визначення можливих втрат серед робітників об’єкту та населення при ураженні НХР;

1.8. Визначення ступеня хімічної небезпеки хімічно небезпечного об’єкту (хімічно небезпечної адміністративно–територіальної одиниці);

Примітки:

1) Приклади визначення ГЗМХЗ див. на сторінках 32–34 методики НХР.

2) Крім того при визначенні ГЗМХЗ слід враховувати певні особливості, а саме:

– визначення глибини при проведенні аварійного прогнозування;

– визначення глибини при проведенні довгострокового (оперативного) прогнозування;

– визначення глибини для НХР, які не ввійшли в таблиці 8–19;

– значення глибини, що подані в таблицях 8–19, відповідають характеру розливу НХР “вільно”;

3) При визначенні величини “Т” для НХР не вказаних в таблиці 21 використовувати формулу (див. вище);

4) При визначенні можливих втрат серед робітників об’єкту та населення, що підпадає під можливий вплив НХР, уважно розглянути умови, в яких це можливе: відкрита чи закрита місцевість, на якій знаходяться люди, наявність індивідуальних засобів захисту органів дихання, частка площі населеного пункту, що потрапляє в ЗМХЗ (див. таблиця №1 цієї методички та рішення прикладу №1 на стор. 32 “Методики НХР”);

5) Відповідно до умов завдання та наслідків проведених роз–рахунків, накреслити схему зони можливого хімічного забруднення внаслідок аварії (можливої аварії) з виливом НХР (на конкретній схемі вираз НХР замінити відповідною назвою хімічної речовини). Креслення виконати в самостійно обраному масштабі. Схему виконати на аркуші А–4. На ній показати обраний масштаб та величини, що її характеризують (краще таблицею).

2. Організація захисту людей в умовах хімічного забруднення місцевості.

Дивись:

2.1. Закон України:

2.1.1. “Про Цивільну оборону України”, (562);

2.1.2. “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”, (55);

2.1.3. “Про правові засади цивільного захисту”, (151).

2.2. Постанови Кабінету Міністрів України:

2.2.1. “Положення про організацію оповіщення і зв’язку у надзвичайних ситуаціях” №192 від 15.02.1999 р., (574);

2.2.2. “Положення про порядок проведення евакуації населення у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” №1432 від 26.10.2001, (574);

2.2.3. “Порядок забезпечення населення і особового складу невоєнізованих формувань засобами радіаційного та хімічного захисту” № 1200 від 19.8.2002 р., (109).

2.3. Інше:

2.3.1. Методика спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки – Наказ Міністерства України з надзвичайних ситуацій №186 від 6.8.2002 р., (541).

2.3.2 Защита персонала и населения в аварийной ситуации. Днепропетровск, УГХТУ, 1999., (18).

2.3.3. Ликвидация последствий химических аварий. Днепропетровск, УГХТУ, 1999., (17).

В тексті роботи про захист також показати:

1. Прилади для виявлення в атмосфері (на місцевості) НХР та дати їм коротку характеристику. Пояснити суть хімічного контролю.

Дивись:

1.1. Плис М.М.(с), Плис М.М.(м). Прилади хімічної розвідки та хімічного контролю. Дніпропетровськ, УГХТУ, 2005., (141);

1.2. Прилади радіаційного і хімічного контролю(рад.,та хім. розвідки(44))

1.3. Приборы и оборудование проверки условий труда и мониторинга окружающей среды. Одесса, 2000.(227).

2. Засоби захисту органів дихання в залежності від концентрації НХР в повітрі дати, їм коротку характеристику. Визначити допустимий час перебування людей в засобах захисту шкіри в залежності від температури повітря на момент аварії(можливої аварії).

Дивись:

2.1. Плис М.М. (с), Плис М.М.(мол). Засоби індивідуального захисту органів дихання людини. Дніпропетровськ, УДХТУ, 2006 (545);

2.2. Засоби індивідуального захисту органів дихання. Комплект наочних посібників (545–1)

2.3. Засоби індивідуального захисту органів дихання, зору та слуху. Комплект наочних матеріалів. (545–2).

2.4. Плис М.М.(с), Рогальов М.В., Плис М.М.(м). Засоби захисту шкіри. Дніпропетровськ, УДХТУ , 2006., (600).

3. Необхідні розчини (речовини) для нейтралізації НХР та їх кількість. Суть поняття «дегазація». Технічні засоби, що можуть бути використані для знезаражування НХР. Способи знезаражування.

Дивись:

3.1. Знезаражування небезпечних речовин.(142);

3.2. Сильнодействующие ядовитые вещества и защита от них. М., 1989 (65);

3.3. Сильнодіючі отруйні речовини. Властивості, методика прогнозування і захист від СДОР. Київ, 2000, (64);

3.4 Правила безпеки та порядок ліквідації наслідків аварійних ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх залізничним транспортом (39–А).

Примітки:

1. Про прилади, засоби індивідуального захисту та нейтралізацію див. також «Учебно–справочное пособие. Опасные химические вещества»(67), «Сборник материалов. Гражданская оборона »(94), «Правила безпеки та порядок ліквідації наслідків аварійних ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх залізничним транспортом»(39А).

2. Необхідну інформацію при опрацюванні питань індивідуального завдання можна знайти в підручнику «Цивільна оборона» будь–якого видання.

3. Перша допомога при ураженні небезпечно–хімічною речовиною.

Дивись:

4.1. Петров В.Н. Первая медицинская помощь при поражении сильнодействующими ядовитыми веществами, М., 1986 (62).

4.2. Аварийные карточки (СДЯВ). Днепропетровск, УГХТУ (39).

4.3. Аварійні картки(НХР). Дніпропетровськ, УДХТУ (39Б).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]