Ill Гра з рухами «Що потрібно, розкажи, на собі це покажи!»

Діти присідають перед педагогом півколом. Малята слухають запитання вихователя і дають на кожне з них відповідь, називаю­чи потрібний орган чуття та одночасно показуючи його на собі вка­зівними пальчиками обох рук.

Запитання для гри:

Що потрібно тобі для того, щоб:

— відчути аромат квітки? (Носик.)

— спостерігати за польотом літака? (Очі.)

— почути телефонний дзвінок? (Вушка.)

— визначити, солодке чи кисле яблуко? (Язичок.)

— розсортувати кубики за кольором? (Очі.)

— дізнатися, як пахнуть парфуми? (Носик.)

— насолодитися співом соловейка? (Вушка.)

— дізнатися, яка рідина налита у склянку — цукровий сироп чи соляний розчин? (Язичок.)

— визначити, чи достиглі вишні? (Очі, язичок.)

— швидко піти на голос мами? (Вушка.)

Гру можна ускладнити: педагог, запитуючи малят, показує на собі інший орган, умисне наштовхуючи вихованців на хибний шлях.

Наприкінці заняття вихователь ще раз нагадує про те, як до­бре, коли в людини, дитини здоровий зір, добрий слух і нюх, хороші смакові відчуття, і радить малятам не забувати про дбай лживе ставлення до всіх своїх органів чуття. Заняття закінчується.

ЗАНЯТТЯ 5. ПРО ГІГІЄНУ НЕ ЗАБУДЬ — ЗАВЖДИ ОХАЙНИМ, ЧИСТИМ БУДЬ!

Мета: вчити дітей дотримуватися громадської та особис­тої гігієни, виховувати потребу свідомо стежити за чистотою рук, обличчя, зовнішнім виглядом, станом одягу, зачіскою тощо; викликати в малю­ків розуміння, що неохайність — це недобре. Обладнання: ляльки (5-6 ляльок); тазик із теплою водою, ко­робочка з предметами гігієни (мило, мочалка, шампунь, зубна щітка та паста, гребінець або щіт­ка для волосся, рушник, носова хусточка); ляль­ковий одяг; коробка з пральним порошком, крем та щітка для взуття; аудіоапаратура.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Педагог розсаджує перед малюками в ряд ляльок, кожна

з яких має певні вади, пов'язані з неохайністю тіла, вбрання

тощо, і звертається до групи.

Вихователь. Малята! Скажіть, кого ви бачите перед собою? (Ляльок.) Так. Але в нашій цікавій грі це будуть не просто ляльки, а лялькові дівчатка, які зібралися йти до свого лялькового дитсад­ка.

Хороші наші ляльки-дівчатка — добрі, веселі, слухняні. Та є в них одна спільна вада. Подивіться, будь ласка, на ляльок уваж­но і скажіть: чи охайні вони? (Ні.) Справді, чого-чого, а от охай­ності нашим лялечкам, на жаль, бракує. Проте вони, хоч це й див­но, вважають свій вигляд цілком гарним. А ви згодні з ляльками, дітки? (Ні!) Правильно. Треба допомогти нашим лялечкам зрозу­міти, що бути охайними вкрай важливо. Діти, а для чого потрібна чистота та охайність? (Дорослий допомагає малюкам сформулюва­ти відповіді: неохайна людина має некрасивий, непристойний вигляд; а головне — бруд і неохайність завдають шкоди здоров'ю.) Саме так. Адже там, де бруд, там і шкідливі мікроби, бактерії, віруси, що викликають найрізноманітніші хвороби. Чому неохай­ність шкодить здоров'ю людини? (Пояснення двох-трьох малят.) І До ж нам робити з цими ляльками?

Діти пропонують допомогти лялькам привести себе до ладу, щоб вони стали чистенькими та охайними. Педагог хвалить малюків і пояснює, що в такій важливій справі не обійтися без помічників. Дорослий дістає коробку і просить дітей відкрити її та подивитися, які ж помічники і друзі охайності та чистоти лежать у цій коробочці.

Вихователь. Певно, наші ляльки не досить добре знайомі з цими речами. Давайте їм пояснимо, що ж тут є і для чого.

Гра «Речі з коробочки»

Діти по черзі підходять до дорослого. Кожна дитина дістає з ко­робки один предмет, викладає його на стіл, називає цю річ і розпо­відає про її призначення. Наприклад:

— Це мило. Милом миють руки, ніжки та інші частини тіла.

— Це мочалка. На мочалку наносять мило або гель для душу, а потім нею труть тіло під час купання.

— Це шампунь. Шампунем миють голівку, волосся, щоб воно було чистим і красивим.

— Це зубна щіточка. Нею чистять зубки, щоб вони були біли­ми, міцними та здоровими.

— Це зубна паста. її наносять на зубну щіточку, коли чистять зуби.

— Це гребінець. Гребінцем розчісують волосся, щоб зачіска бу­ла охайною.

— Це рушничок. Рушником витирають руки, обличчя, тіло після вмивання чи миття.

— Це носова хусточка. Нею витирають носик або обличчя, ру­ки, коли це необхідно.

Вихователь. Молодці, малята. Що ж, час приводити наших неохайних ляльок до ладу. Нам у цьому допоможуть деякі ре­чі з коробочки, а також ось цей тазик із водичкою, бо, як відомо, без води не буває чистоти. (Педагог ставить тазик з водою і про­довжує.) Ось перша лялечка — Зоя. Що в Зої брудне? (У Зої бруд­ні ручки.) Брудні ручки не тільки некрасиві та бридкі, але й ви­кликають хвороби, які називають хворобами брудних рук. Від них болить животик, може бути жар, нудота, пронос. Хто з вас змо­же привести Зою до ладу? (Один чи двоє охочих малюків беруть іграшку, вимивають їй у тазику з милом руки та витирають рушничком, а після цього повертаються на свої місця.) Так. Ми можна тепер Зої йти до дитсадка? (Так.)

Погляньте, а кого ще з наших ляльок треба помити? (Діти так само вмивають іще одній ляльці обличчя, а другій вимивають ніжки.) Хто наступний? Лялька Зіна! У Зіни з руками наче все гаразд. Але що в неї неохайне? (Зачіска, волосся.) Хто покаже, якою має бути зачіска у Зіни? (Дитина бере гребінця і причісує ляльку, ко­ментуючи свої дії.) Дуже добре! А якби Зінина голівка була не тіль­ки не причесана, а ще й брудна, що б ми зробили? (Помили б ляльці голову шампунем.) Правильно.

Тримати волосся в чистоті — дуже важливо. Брудна шкіра по­чинає чухатись. У немитому волоссі можуть завестися комахи-паразити — воші. Така хвороба називається педикульоз. Воші від­кладають на волосинки свої яйця, швидко розмножуються. А жив­ляться вони кров'ю, яку ссуть зі шкіри голови. Ось така жахли­ва хвороба може спіткати того, хто нехтує чистотою волосся. Хто з вас добре зрозумів і може ще раз пояснити Зіні та всім лялькам, чому так необхідно стежити за чистотою волоссячка? (Пояснення двох-трьох малят.)

Вихователь. Тепер у нас усі ляльки охайні? (Діти заперечу­ють,) Чому? Адже серед них немає ні невмитих, ні з брудними ру­ками, ні непричесаних?

Малята зауважують, що є ще ляльки у брудному одязі, і пояс­нюють, що їм негайно треба перевдягтися. Дорослий дає дітям ляльковий одяг, і малюки перевдягають ляльок у чисте вбран­ня. Вихователь дістає пральний порошок та щіточку і крем для взуття і просить малюків розказати, що це та для чого по­трібні ці речі. Діти виконують ігрове завдання. Вихователь. А серед вас, малята, часом немає таких неохай­них дівчаток або хлопчиків, як наші ляльки? Справді, у нас усі ді­тки чистенькі й акуратні, бо всі дбають про своє... Що? (Здоров'я.) І зараз ви розкажете мені про це і покажете, як ви це робите, у веселій фізкультхвилинці.

Фізкультхвилинка «Я — охайненька дитинка»

Педагог читає віршик, а діти виконують імітаційні рухи, про

йдеться в тексті.

Розповість фізкультхвилинка,

(Розводять руки в сторони.)

Що охайна я дитинка.

(Складають долоні на грудях, показуючи на себе.)

Вранці прокидаюсь я — (підстрибують.) Зразу умиваюсь я, Умиваю добре личко: Мию носика та щічки, Навіть вушка мию, І, звичайно, шию.

(Імітація миття згаданих частин обличчя та тіла.)

Узяли зубні щітки,

Чистять зубки діточки,

Ротики пополоскали,

Щіточки повимивали...

(Діти зображують чищення зубів та полоскання рота.)

Рушничком повитирались,

(Показують, як витираються рушником.)

Гребінцями причесались...

(Імітують процес причісування.)

Стали ось які гарненькі —

Акуратні та чистенькі!

(Ставлять руки на пояс і повертають тулуб праворуч-ліворуч, киваючи голівками.)

Вихователь вмикає будь-яку танцювальну мелодію. Діти бе­руть охайних тепер ляльок і впродовж 1—1,5 хв довільно пританцьовують з ними.

Після цього малята відносять іграшки на місце й повертають­ся до дорослого.

Вихователь. Як ви думаєте, дитині вашого віку треба самостійно стежити за своєю охайністю, чи це повинен робити за вас хтось інший, наприклад ваша мама чи бабуся? (Дорослий підводить дітей до висновку, що старші дошкільнята цілком здатні самі вмиватися, мити руки, чистити зуби, причісувати волосся тощо.) Що ви вже добре навчилися робити самі, без допомоги до­рослих? (Відповіді.) У яких справах, що стосуються охайності та гігієни, вам допомагають батьки? (Допомагають вимити голівку, добре викупатися, перуть одяг тощо.)

Як ви думаєте, кому завдає шкоди неохайна дитина, люди­на? (Собі, своєму здоров'ю.) Це так. Але шкодить вона не лише со­бі, а й усім, хто поруч із нею. І не тільки тому, що нам неприєм­но спілкуватися, гратися з брудним, неакуратним товаришем. Ба­гато хвороб, на які наражає себе бруднуля, можуть передаватися іншим, тим, хто з нею поряд. Адже ви берете одні й ті самі речі. А, наприклад, їдучи у громадському транспорті, тримінісся за ті ручки, за які, можливо, трималося багато брудних і на охайних рук. А на таких руках були шкідливі мікроби. Що тре fin робити, щоб не заразитися після поїздки у громадському трап і і юрті та після відвідування різних громадських місць, де буває багато народу? (Треба щоразу добре мити руки з милом.)

Ігрові ситуації «Поміркуй і розкажи!»

Дорослий пропонує дітям кілька тематичних ситуацій і про­сить бажаючих вихованців розповісти, як би вони поводилися її таких ситуаціях і чому.

Ситуація 1. Ти виходиш на подвір'я, назустріч тобі біжить приятель. Він простягає руку для привітання, а ти бачиш, що його рука дуже брудна.

Думка дитини. Я привітаюсь із товаришем словами, а руки йому не подам. Я ввічливо попрошу його спочатку помити свої ру­ки. Чемно розкажу йому, що мені неприємно стискати брудну руку. До того ж через такі руки можемо захворіти і він, і я.

Ситуація 2. Ти жуєш м'ятну жуйку. До тебе підходить зна­йома дівчинка і просить тебе дати їй трохи пожувати, скуштувати гною жуйку.

Думка дитини. Не можна давати жуйки чи будь-що зі свого ро­ги іншим. Це негігієнічно. Навіть якщо дівчинка скаже, що я жа­дібний, я все одно відмовлю їй, але спробую пояснити чому.

Ситуація 3. Ти приїхав автобусом до бабусі. Уже майже дій­шов до її будинку, а тут вискакує сусідський хлопчик і радісно пропонує тобі щойно зірване яблуко.

Думка дитини. Я візьму яблуко, подякую хлопчикові за гос­тинець. Але одразу це яблуко я не їстиму. Спочатку я добре вимию руки і яблуко. Тому що після поїздки у громадському транспорті руки слід мити. А немиті фрукти й овочі теж їсти не можна.

У ході гри вихователь активно допомагає малюкам дійти пра­вильної думки й обґрунтувати її. Кожну ситуацію обговорюють і пояснюють двоє-троє дітей.

Вихователь знову показує дітям ляльку і звертається до малю­ків від імені цієї іграшки.

Лялька. Дітки! Я тут слухала, слухала все те, про що ви гово­рили, але, здається, зрозуміла не все. Допоможіть мені, будь лас­ка. Давайте так: я вам буду розказувати, що я зрозуміла. А якщо казатиму щось не так, то ви мене виправляйте. Згода? (Так.)

Гра «Виправ хибну думку»

Діти в разі потреби логічно коригують зміст речень, сказаних педагогом від імені ляльки.

Матеріал для гри:

Лялька. Чистота й гігієна — це дуже важливо.

Діти. Так!

Лялька. Руки треба мити щодня, раз на день.

Діти. Руки треба мити кілька разів на день — після прогу­лянки, після вбиральні, перед їдою і щоразу, коли вони забрудни­лись.

Лялька. Голову миють милом.

Діти. Голову миють не милом, а шампунем.

Лялька. Зуби чистять уранці та ввечері.

Діти. Так!

Лялька. Зуби треба чистити кремом і щіткою для взуття.

Діти. Ні, зуби чистять зубною пастою та зубною щіткою.

Лялька. Від бруду бувають мікроби, а від них — хвороби.

Діти. Так!

Лялька. Умиватися треба один раз, опівдні.

Діти. Умиватися треба вранці, перед сном і кожного разу, ко­ли обличчя забруднилося, запилилось.

Лялька. Спочатку витирають обличчя рушничком, а потім умиваються.

Діти. Навпаки: спершу вмиваються, а потім витираються рушничком.

Лялька дякує малюкам за гарні пояснення й обіцяє не забу­ти їх.

Педагог хвалить дітей за кмітливість, відзначає вихованців,

які були впродовж заняття найактивнішими, та висловлює

сподівання, що малюки завжди пам'ятатимуть про охайність

і гігієну, такі важливі й необхідні для міцного здоров'я.

Заняття закінчується.

ЗАНЯТТЯ 6. ГЕТЬ, ХВОРОБИ!

Мета: розвивати уявлення про ознаки здоров'я і хворо­би; дати поняття про шляхи зміцнення організму та запобігання хворобам; продовжити знайомити малюків з основами здорового способу життя.

Обладнання: картинки із зображеннями здорового обличчя дитини та обличчя хворобливого вигляду; аудіоапаратура; тематичні сюжетні картинки (або відпо­відні фотографії з життя малят групи в дитсадку); іграшка Буратіно (або інша лялька); лялькове лі­жечко.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Педагог розпочинає розмову з малюками.

Вихователь. Діти! Певно, ви погодитеся з тим, що найцін­ніший скарб для кожної людини — це її здоров'я. Як ви думаєте, чому здоров'я таке важливе для нас? Як ви почуваєтеся, коли ви здорові? (Відповіді: я почуваюся добре, бадьоро, у мене гарний на­стрій...) Так. А хто з вас нещодавно хворів? (Кілька малят відгу­куються.) Чи подобалося вам хворіти? Розкажіть, під час хвороби ви теж почувалися добре, енергійно, бадьоро? (Заперечні відпові­ді.) Чому? (Пояснення двох-трьох малят, які пригадують болісні відчуття, характерні для хворобливого стану, кволість, пригні­чений настрій, неприємні симптоми хвороби — кашель, нежить і т. ін., несмачні ліки, уколи тощо.)

Справді, малята, що-що, а хвороба ніколи не тішить нас, а на­впаки — дуже засмучує. Та й на вигляд здорова людина, звичайно, відрізняється від хворої.

Дорослий вивішує перед малятами два малюнки із зображен­нями дитячих облич і звертає на них увагу вихованців.

Гра «Порівняй і поясни»

Діти визначають, де на малюнку зображене обличчя здорової дитини, а де намальоване хворобливе дитяче обличчя, та з необ­хідною допомогою вихователя пояснюють свою думку, розповіда­ючи про видимі ознаки здоров'я і хвороби. Наприклад:

Праворуч від нас — здорове обличчя. Ліворуч — обличчя ма­люка, який захворів.

Здорове обличчя — рум'яне, рожевощоке. Обличчя хворої ди­тини бліде.

Щічки здорової дитини округлі, повненькі. У хворого малюка щічки впалі, надто худорляві.

Здоровий малюк веселий, він радісно усміхається. Хвора дити­на сумна, помітно, що їй зовсім не весело, а боляче.

Очі здорового малюка цікаві, жваві, сяючі. Погляд хворої ди­тини сумний, очі запалі, навколо очей — темні кола.

Вихователь. Звичайно, хвороба нікого з нас не робить кра­сивішим і привабливішим. Натомість вона завдає болю й багатьох інших прикростей. Що потрібно робити, коли ти захворів? (Вико­нувати приписи лікаря, лікуватися, лежати в ліжку...) Правиль­но. Але краще — не допустити хворобу, заздалегідь подбати про те, щоб наш організм був міцним і міг протистояти будь-якому за­хворюванню. А що ж для цього нам треба робити? Відповісти на це важливе запитання допоможуть вам ось ці картинки (світлини).

Гра «Це — здоровий спосіб життя»

Педагог пропонує дітям роздивитись ілюстративний матеріал про здоровий спосіб життя. Діти на прохання вихователя та з йо­го допомогою розповідають про те, що вони бачать на малюнках (світлинах), продовжуючи розпочате дорослим речення: «Здоро­вий спосіб життя— ЦЄ...>> ! Наприклад:

— Здоровий спосіб життя — це гартувальні процедури, напри­клад вологі обтирання, ходьба босоніж.

— Здоровий спосіб життя — це корисне й вітамінне харчу­вання.

— Здоровий спосіб життя — це прогулянки на свіжому по­вітрі.

— Здоровий спосіб життя — це міцний сон.

— Здоровий спосіб життя — це щоденна ранкова зарядка.

— Здоровий спосіб життя — це рухливі та спортивні ігри.

— Здоровий спосіб життя — це заняття фізкультурою.

Вихователь. Молодці, ви зрозуміли все правильно. А зараз ми трохи пофантазуємо. Спробуйте заплющити очі й уявити собі малюка, який нехтує гартуванням, надто тепло та важко вдяга­ється, погано харчується (не їжею, у якій багато вітамінів, а ли­ше шкідливими для зубів солодощами), не гуляє, не любить рух­ливих ігор, ніколи не робить зарядку, пізно лягає спати і тому по­стійно не висипається... Уявили? Як ви думаєте, чи здоровою бу­де така дитина? Чому ви так вважаєте? (Педагог допомагає дітям зробити висновки й дати потрібні пояснення.)

А ми схожі на малюка, якого щойно уявили? (Ні.) Звичайно, ні, адже ми всі в дитсадочку ведемо здоровий спосіб життя. Правда ж? (Так.) А що це означає — вести здоровий спо­сіб життя? (Діти наводять приклади, спираючись на свій досвід та щойно опрацьований матеріал.) Кому з вас подобається вести такий спосіб життя, завдяки якому ви почуваєтеся добре, не хворієте і завжди готові до активної, цікавої гри? (Малюки відповідають.)

Педагог пропонує дітям перервати на кілька хвилинок їхню розмову, аби виконати прості, але досить корисні для здоров'я фізкультурні вправи.

Вправи «Я — фізкультурник»

1. В. п.— стоячи, ноги нарізно, права рука вгорі, ліва — внизу, пальці стиснуті в кулачки. Ритмічно міняти положення рук. (Вправа виконується 10—12 разів.)

Я хорошу вправу знаю — Стисну кисті в кулачки, М'язи ручок я зміцняю Енергійно, залюбки.

2. В. п.— о. с, руки розведені в сторони. Підняти руки до плечей, стиснути кулачки. Випрямити руки вгору, пальці теж випря­мити, підняти голову вгору. Знову опустити руки до плечей, стиснути кулачки. Повернутись у в. п. (Виконати 5 разів.)

Я щодня роблю зарядку — І здоров'я у порядку, Бо я вправний і гнучкий, Ще й бадьорий ось який!

3. В. п.— стоячи прямо, ноги нарізно, руки опущені вздовж ту­луба. Виконати три нахили тулуба вперед, одночасно робля­чи махи руками назад — угору. Повернутись у в. п. (Виконати 5 разів.)

Я уміло нахиляюсь, Стану струнко, випрямляюсь. Знов низенько нахилюсь — Фізкультури не боюсь!

4. В. п.— о. с, руки на поясі. Підняти праву ногу вперед, носок витягнути, повернутись у в. п. Виконати те саме другою ногою. (Вправу повторити 5-6 разів.)

Спритно ніжку піднімаю, Ще й носочок витягаю, Ніжки роблять це чудово, Бо спортивні, бо здорові!

5. В. п.— стоячи, руки на поясі. Діти виконують підскоки на двох ногах — спершу з поворотом праворуч, потім повер­таються у в. п. і виконують підскоки з поворотом ліворуч. (3-4 рази.)

Узялися руки в боки, Почали разом підскоки, Ось які в нас малюки — Всі рухливі та прудкі! Вправи можна виконувати під відповідну ритмічну мелодію середнього темпу.

Після закінчення рухових вправ педагог вмикає повільну, плавну мелодію. Діти довільно рухаються по кімнаті й викону­ють гімнастику для відновлення дихання (плавно піднімають ру­ки вгору — вдих, повільно опускають — видих).

Вихователь. Молодці! Саме завдяки зарядці, фізкультурі та спортивним іграм наше тіло робиться гнучким і спритним, м'язи — міцнішими та сильнішими. А хто сильніший, той і здо­ровіший — адже він здатен протистояти хворобі. А якщо все-таки захворіє — зможе набагато швидше подолати хворобу, ніж слабка і квола дитина, яка не привчилася до ранкової зарядки та інших розвивальних вправ. Розкажіть, чим корисні для нас фізкультура, рух, спорт. (Відповіді двох-трьох малят.)

Добре, малята, що ви такі свідомі та розумні. Але, на жаль, не всі розуміють, який важливий здоровий спосіб життя. От, наприклад, наш знайомий — Буратіно (педагог показує малюкам відповідну ляльку) гуляти не любив, фізкультуру не робив, кімнату не провітрював... А тут ще з'їв морозиво — от і засту­дився одразу, захворів. А тепер Буратіно зовсім не знає, як по­водитись, аби скоріше одужати: чого не можна робити, а що, навпаки, робити треба. Спробуймо допомогти нашому Буратіно всі разом.

Гра «Поради хворій іграшці»

Діти дають поради «хворій» іграшці, відповідно завершуючи розпочаті педагогом речення словами «не можна» або «треба».

Матеріал для гри:

Під час хвороби гуляти та гратися надворі, працювати...

(не можна).

Дотримуватися постільного режиму, лежати в ліжку... (треба).

Викликати лікаря, дозволити йому себе ретельно оглянути... (треба).

Приймати всі призначені та необхідні ліки... (треба).

Повністю відмовлятися від їжі, навіть коли поганий апетит... (не можна).

Капризувати, постійно плакати під час хвороби... (не можна).

Докладати всіх зусиль, щоб одужати, дуже... (треба).

Хворому дотримуватися всіх правил гігієни, бути охайним... (треба).

Діти кладуть Буратіно в лялькове ліжечко та бажають йому

швидкого одужання.

Вихователь. А насамкінець нашого заняття я хочу ще дещо сказати нашому Буратіно та й вам, малята. А ви, будь ласка, слу­хайте мене уважно та водночас зробіть гімнастику для своїх ма­леньких пальчиків.

Я Пальчикова гра «Щоб здоровим бути»

Педагог читає віршик, а діти виконують ігрові рухи паль­чиками.

Щоб тобі рости міцненьким,

Щоб здоров'я добре мати,

(Стискають та розтискають кулачки.)

Слід про правила простенькі,

(Ритмічні оплески.)

Любий друже, пам'ятати:

(Похитують указівним пальчиком.)

Раз — роби зарядку, не лінись,

Два — зі спортом змалку подружись,

Три — про дня режим не забувай,

Чотири — надворі більше ти гуляй,

П'ять — корисну їжу споживай!

(Почергово загинають пальці, кожен пальчик на слово-цифру, після чого постукують по ньому вказівним пальцем другої руки.)

Станеш ти робити так —

(Розправляють перед собою долоні.)

Будеш справжній здоров'як!

(Зігнуті в ліктях руки розводять у сторони, кисть спрямова­на вгору, кулачки стискають.)

Заняття закінчується.