11 Гра «Здогадайся, про що мова, і назви скоріш це слово!»

Малята завершують названі («прочитані») педагогом речення, додавши логічно правильне останнє слово — назву частини люд­ського тіла.

Матеріал для гри:

Гномики то бігали, то стрибали, то марширували, то підскаку­вали — ні на мить не зупинялися їхні жваві... (ніжки).

Велетень з'їв на обід цілого бика і зрозумів, що тепер у нього м'яса повний... (живіт).

Богатир вийшов із хати і глибоко вдихнув на повні... (груди).

Юна принцеса змалку навчилась і малювати, і шити, і прати — у неї були дуже вмілі... (руки).

Дід Мороз узяв мішок з подарунками й закинув його собі на... (спину, плечі).

Колобок не мав ані ручок, ані ніжок, у нього була сама лише кругла... (голова).

Вертлявий Домовичок жодної миті не міг усидіти спокій­но, він безперестанку повертався туди-сюди і крутив... (головою).

Люди шанобливо опустилися перед королем на... (коліна).

Козак вирішив пообідати, присів до казанка і взяв ложку у пра­ву... (руку).

У старої Баби Яги була дуже згорблена... (спина).

Вихователь. Ну, тепер усе зрозуміло! Добре, коли ми почува­ємося здоровими, бадьорими, енергійними — тоді всі частини на­шого тіла не турбують нас хворобами, не болять, а можуть активно рухатись і робити все, що їм під силу!

II Фізкультхвилинка «Ми — активні малюки»

Діти пересуваються одне за одним, виконуючи ігрові рухи від­повідно до змісту віршика.

Ми — активні малюки, .

(Звичайна ходьба, руки на поясі.)

Наші ніжки залюбки

(Продовження ходьби, постукування кулачками по стегнах.)

Можуть жваво крокувати,

(Маршовий крок.)

Можуть весело стрибати,

(Пересування вперед стрибками або підскоками.)

Можуть навіть бігти швидко —

(Біг у середньому темпі.)

Отакі от ніжки в діток!

(Перехід на ходьбу.)

Можуть ручки-рученята

(Крок звичайний, діти потирають долонькою об долоньку.)

«До побачення!» — махати,

(Енергійні прощальні махи обома руками.)

Малювати сонечко,

(«Малюють» у повітрі коло.)

Плескати в долонечки!

(Ритмічні оплески.)

Вихователь. Є такий відомий вислів: «У здоровому тілі — здоровий дух». Як ви думаєте, чи буде наше тіло здоровим та міц­ним, якщо ми будемо байдуже або навіть недбало ставитися до нього? (Заперечна відповідь.) Що треба робити для того, аби збе­регти та зміцнити здоров'я свого тіла і всіх його частин? (Діти за допомогою вихователя роблять висновок: треба піклуватися про своє тіло.) Правильно. Важливо, щоб турбота про здоров'я свого тіла була постійною, щоденною. Тож поміркуймо разом про те, як слід піклуватися про наше тіло: про ручки, ніжки та інші його частини.

Гра «Щоб тіло було здоровим»

Дітям пропонується вибрати один з варіантів завершення ре­чення. Матеріал для гри:

— Щоб тіло було здоровим, ми... (постійно стежимо за його чистотою, дуже рідко миємось).

— Добре зміцнює м'язи всіх частин тіла... (фізкультура, довге спання).

— Надає наснаги, бадьорить і пробуджує наше тіло... (лежання на дивані, ранкова зарядка).

— Для здоров'я тіла необхідно... (більше сидіти в кімнаті, гу­ляти на свіжому повітрі).

— Своє тіло треба... (завжди тримати в теплі, розумно загарто­вувати).

— Для росту тіла та кісток дитині потрібно їсти... (молочні про­дукти, шоколадні цукерки).

— Наше тіло буде пластичним, постава — красивою, якщо ми будемо вчитися... (танцювати, переносити важкі речі).

— Для здоров'я тіла дуже корисні... (рух і спорт, комп'ютерні ігри).

Вихователь. Рухи та вправи, звичайно, корисні для нашого тіла. Але в усьому, малята, треба знати міру і поводитися зі своїм тілом так, щоб воно не перевтомлювалося. Бо інакше ми не прине­семо йому користі, а навпаки — завдамо справжньої шкоди.

Гра «Що стомилось, що болить?»

Педагог просить малят уявити ситуації, що трапилися з їхніми товаришами, і назвати їх наслідки.

Матеріал для гри:

Марійка цілий день, не присідаючи, разом з мамою ходила по магазинах. Що стомилось і болить у Марійки? (Ніжки.)

Оля досить довго допомагала бабусі на городі: полола грядки, виривала бур'яни, поливала розсаду. Що стомилось і може заболі­ти в Олі? (Спина, руки.)

Андрій кілька годин поспіль пролежав на сонці, засмагаючи на спині. І попік собі... що? (Животик.)

Тетянка старанно і без перепочинку вчилася в'язати на спи­цях, доки не відчула, що в неї стомилися... Що? (Ручки, пальчики.)

Сашко зранку не поснідав. Що бурчало в голодного Сашка? (Животик.)

Вихователь. А ще своє тіло, діти, треба берегти від різних травм — порізів, опіків, забиття. Адже поверхня тіла — шкіра — дуже чутлива. Що може з'явитися на шкірі через нашу необереж­ність? (Відповіді дітей: подряпини, синці, різні ранки, ґулі, може піти кров тощо.) Чи траплялася з кимось із вас нещодавно подіб­на прикрість? Чому так сталося і як ви почувалися? Чи приємно це було вашому тілу, особливо там, де воно було травмоване? (Роз­повіді 2-3 охочих дітей.)

Як ви думаєте, чи можна уникнути травм? Яким необхідно бу­ти для цього? (Обережним, обачним.)

Педагог хвалить усіх малят, що виявили активність і зробили правильні висновки.

Звичайно, всі людські тіла різні, як різні їх господарі. Вони бу­вають худорлявими і повними, високими і низькими, чоловічими та жіночими, зовсім юними, дорослими та похилого віку. Але ко­жен хоче, щоб його тіло було... А яким? Пограймось у гру, щоб ді­знатися про це!