Ми із зеленого патруля

Ігор, Валерик, Ганнуся і я оглядали посаджені нами у лісосмузі деревця. Неда­леко був ліс. Ми вирішили і туди піти. На узліссі сіли відпочити.

Почувся гуркіт автомашини. Вона зупинилася. З-за дерев ми побачили, як чоловік та жінка витягали якісь відра і мішки з багажника і носили в яму. І що б ви думали, вони привезли до лісу всілякий непотріб.

Ми несподівано вигулькнули з-за дерев. Ганнуся сказала людям:

— Ми Із зеленого патруля. Не тільки стежимо за тим, щоб ніхто не нищив дерев, а й оберігаємо чистоту лісу. Зберіть, будь ласка, покидьки і завезіть на звалище!

Жінка і чоловік розгубилися і не знали, що казати. Першою озвалась жінка:

— А де ж те звалище, діти?

— А там, за райцентром,—невпевнено відповів Ігор.

Люди неохоче, поволі зносили покидьки у багажник. Машина загурчала, І вони поїхали. Чи на звалище? Може, розвантажилися в іншому місці. І від дорослих усього можна сподіватися.

Учнів доцільно запитати, чи е в цьому оповіданні підтекст. (Є. Зва­лищ, на превеликий жаль, немає не тільки в селах, а й у деяких район­них центрах, тому і захаращуються ліси, польові лісосмуги, береги річок, яри, узбіччя доріг. Сільські діти про це знають.)

Щоб школярі дорожили красою і багатствами рідного краю, вони повинні добре знати його рослинний і тваринний світ, зникаючі види флори І фауни, зареєстровані у Червоній книзі УРСР. Вихованню в дітей почуття відповідальності за чистоту навколишнього середовища, дійової небайдужості до нього сприятимуть творчі роботи на такі теми: «Любі­мо, шануймо, бережімо природу, вічне джерело нашого життя І нашої творчості» (М. Рильський), «Бережливо ставтесь до лікарських рослин», «Чому зникає сон-трава (фіалка, пролісок, підсніжник, латаття та Ін.)», «Підсніжники (проліски, ряст, сон-трава, анемони дібровні, горицвіт, пер­воцвіт, конвалії, барвінок) у моєму саду (квітнику)»²⁰ , «Для чого стільки конвалій зірвали?», «Не дозволимо ламати молоді деревця!», «Це ми по­садили берізки», «А мені шкода зруйнованого гніздечка», «Чому загинув голуб», «Які тварини зникають у нашому краї?» та ін.

Великим соціальним злом нашого часу є наркоманія І алкоголізм. Відомі факти, що деякі дівчатка і хлопчики під впливом вулиці, дорослих ще в шкільні роки вживають спиртне, курять. Нечесні люди нерідко при­лучають дітей до наркотиків, і вони в майбутньому стають жертвами «білої смерті».

Щоб урятувати молодь від цього непоправного лиха, учнів, на нашу думку, вже в 5—6-х класах потрібно застерігати від необачного пробу­вання наркотиків, вдихання токсичних речовин. Про це слід вести бесіди на виховних годинах.

Опрацьовуючи у 6-му класі оповідання Марка Вовчка «Горпина», треба тактовно, не перетворюючи вивчення твору в розмови про нарко­манію, звернути увагу дітей на отруйну, наркотичну дію макових голо­вок. Про неї в народі знали давно. І про це свідчить оповідання «Горпи­на». Але мак сіяли, оспівували в піснях як красиву і корисну рослину. Та настали часи, коли із витяжки маківок і стебел безчесні людці по­чали готувати наркотичні засоби і торгувати ними. Про таких злочинців діти повинні знати. Мак заборонили сіяти. Однак у селах, приміських зо­нах окремі люди, не знаючи про цю заборону або наперекір їй, сіють мак. Його таємно викрадають наркомани й торговці наркотиками.

Щоб учні глибше замислились над долею тих, хто звідав дії нарко­тичних І токсичних речовин, їм можна пропонувати творчі роботи на теми наркоманії і токсикоманії.

У 6-му класі варто загадати написати твір-оповідання про випадок з життя за поданим початком, тобто оповідання з домислом. Початок — це, як правило, зав'язка майбутнього оповідання:

Моя бабуся не знала, що мак заборонено вирощувати. І посіяла його велику гряд­ку на городі під вікном. Вона завжди милувалася, як він росте, як він цвіте. Любила пекти з маком пиріжки і струдлі. Зібравши урожай, бабуся викинула порожні маківки і стебла па смітник. Другого дня вранці дуже здивувалася: не було жодної маківочки, ні стеблинки. І хто їх міг так чистенько зібрати?..

Персонажами твору можуть бути наркомани, сусіди, випадкові люди, які були свідками подій, самі учні. Добре, якщо у творах будуть роздуми дітей про ганебні вчинки нечесних людей, що розповсюджують наркоти­ки, осуд їх.

Це оповідання діти можуть писати вдома чи на уроці з розвитку зв'язного мовлення. Удома, як звичайно, писати такі твори їм допомагають дорослі. І в цьому нічого поганого немає, хай поміркують усі разом про долю жертв наркомафії.

Морально-етичні темп можна порушувати і в творах-роздумах, і в за­мітках до стінгазети, у яких є елементи опису процесів праці. У замітці-інформації, яку писали семикласники, йшлося про допомогу в збиранні врожаю на городі товариша, про вияв справжньої дружби і милосердя у скрутну хвилину в його житті.

У трудовому процесі брали участь усі учні. Отже, можна було про­вести колективну підготовку до написання творчої роботи. Насамперед дібрали робочі матеріали. Зокрема, провели словникову роботу, щоб за­побігти появі в замітках діалектизмів. Наприклад, на Поділлі вживають слово «рискаль» в значенні лопата, замість назви рослини лепеха, з, якої роблять перевесла, у деяких населених пунктах використовують слово очерет (у літературній мові зовсім інша рослина, з якої перевесла не зробиш). Діалектизмом, не зрозумілим в інших регіонах України, є діє­слово «обчиняти», наприклад у словосполученні «обчиняти буряки (морк­ву, цибулю, часник, редьку)», літературне — чистити чи обчищати.

Потім склали орієнтовний план замітки. Наводимо зразок творчої роботи з елементами опису процесу праці.