2.2. Міжнародний ринок облігацій

2.2.1. Сутність та види облігацій

Аналізуючи інвестиційний процес, неможливо обминути поняття «облігації». У країнах із розвинутою економікою слово «інвестиції» сприймається майже як синонім слова «облігаціі». У США, наприклад, ринок облігацій за своїм масштабом у декілька разів перевищує ринок акцій. Приблизно 80% загального обсягу корпоративних фінансів за останні декілька років були отримані за допомогою облігацій.

Зниження процентних ставок і наявність негативних тенденцій на фінансовому ринку США у 2000-2002 роках стали одними з основних чинників, що забезпечили високу привабливість ринку облігацій. За даними Bond Market Association, обсяг емісії нових облігацій тільки за один перший квартал 2001 року досяг 960,9 млрд доларів, значно перевищивши показник за анало-гічний період 2000 року, рівний 643, 2 млрд доларів. Загальна вартість боргових зобов'язань, що знаходяться в обігу у США на 31 березня 2001 p., склала 17,9 трильйонів доларів, що є свідченням того, що ринок облігацій є одним

із ключових частин американської економіки. Для порівняння скажемо що, наприклад, у 1998 році ця цифра складала 4,03 трильйона доларів, а в 1970 - усього 503 млрд доларів.

Незважаючи на різноманітність існуючих типів облігації, усим їм властива одна загальна якість - формально вони являють собою боргові зобов'язання, або, простіше кажучи, боргові розписки, у яких емітент облігацій зобов'язується повернути запозичену суму в заздалегідь визначений термін. Крім того, за користування цими грошима емітент облігацій виплачує їхньому утримувачу винагороду за фіксовою процентною ставкою за час всього терміна володіння облігаціями. Стосовно до облігацій загальна сума, що підлягає поверненню, звичайно називається або «основною сумою позики», або «номінальною вартістю». Дату повернення позики також називають «датою погашення», ставку відсотка по облігації називають «купоном», а період, протягом якого облігація має ходіння, називають «терміном обігу».

Купуючи акції корпорації, інвестор стає частковим співвласником бізнесу цієї корпорації. Якщо корпорація процвітає, утримувач й звичайних акцій має дохід від зростання ринкових цін на ці акції, від можливого підвищення дивідендних виплат, що, з одного боку, безумовно, добре. Але з іншого боку, ставши співвласником бізнесу, утримувач простих акцій бере на себе ризик, пов'язаний із можливими невдачами у бізнесі даної компанії. При погіршенні економічної ситуації акції компанії можуть знизитись в ціні, може бути припинена виплата дивідендів і, нарешті, компанія може просто збанкрутувати (як це було характерно для 2000 і 2002 років). У цьому випадку утримувачі звичайних акцій не одержують ні копійки, поки не буде зроблений повний розрахунок із утримувачами облігацій, привілейованих акцій.

Коли інвестор купує облігації корпорації, він фактично кредитує цю корпорацію коштами на визначений період часу за фіксованою процентною ставкою. Утримувач облігацій не бере участі у прибутку корпорації і може розраховувати тільки на повернення основної суми позики і щорічну сплату відсотків за фіксованою ставкою. Якщо інвестор купив облігації компанії, акції якої сьогодні торгуються, скажімо, по $10 за штуку, а через рік ця компанія стане процвітати і її акції будуть торгуватися, наприклад, пo $200 за акцію, то утримувачі простих акцій стануть у 20 разів багатішими, ніж рік тому

$ 200 : $10 = 20, а утримувач облігацій не одержить жодного цента від такого приросту! Але з іншого боку, у випадку невдачі в бізнесі компанії, облігаціями якої володіє інвестор, з ним розрахуються в першу чергу.

Облігації відносяться до інвестиційних інструментів «із фіксованою прибутковістю», тому що прибуток, який буде приносити облігація, фіксується в момент продажу облігації. Для зручності ринок облігацій ділиться на 4 основних сегмента, кожиші із яких відповідає емітенту, що випустив боргові зобов'язання:

1. Казначейство CШA.

2. Урядові відомства.

3. Муніципалітети.

4. Корпорації.

У деяких підручниках можна зустріти ще п'ятий і шостий види - це відповідно фінансові інститути і зобов'язання іноземних урядів.