Додатки до практичного заняття № 3 Додаток а технологія моніторингу соціально-комунікативного розвитку особистості учнів
Соціально-комунікативні навички та ціннісні орієнтації учнів стають одними з пріоритетів сучасної якісної освіти. Тому ЦПП і СР району в межах всеукраїнського психолого-педагогічного експерименту «Проектування особистісно-розвивального змісту навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу» здійснює системний моніторинг соціально-комунікативного розвитку учнів.
Мета моніторингу: провести дослідження динаміки компонентів, що забезпечують підвищення якості освітнього процесу, результатів за рахунок педагогічного інноваційного пошуку, тобто інтегрування соціальних орієнтирів у навчальний процес.
Завдання моніторингу:
розробити й реалізувати психолого-педагогічний комплекс заходів, методик, критеріїв вивчення соціально-комунікативного розвитку учнів та їх ціннісних орієнтацій і в такий спосіб з'ясувати можливості використання моніторингу щодо вивчення окремих компонентів якісної освіти;
здійснити психолого-педагогічний експеримент з апробації даної технології в шкільній практиці.
Об’єкт дослідження: учнівські соціально-комунікативні якості.
Предмет дослідження: методичний аспект: інноваційні пошуки вчителів, соціальні орієнтири, що впливають на розвиток соціально-комунікативних якостей учнів та їх ціннісних орієнтацій.
Гіпотеза:
за рахунок упровадження моніторингового комплексу, шляхом проведення ЦППіСР моніторингових досліджень відбувається підвищення якості освітнього процесу, освітніх результатів;
запропонована система моніторингового комплексу забезпечуватиме психолого–педагогічні умови для вибору педагогами шляхів, методів самореалізації.
Практичне значення отриманих результатів визначається тим, що:запропонований психолого-педагогічний моніторинговий комплекс заходів, методик, критеріїв соціально–комунікативного розвитку учнів і їх ціннісних орієнтацій на основі інтегрування соціальних орієнтирів у навчальний процес виступає дієвим механізмом управлінського впливу на підвищення якості освітнього процесу, освітніх результатів
Система районних моніторингових досліджень доповнена інноваційною складовою «Моніторинг соціально–комунікативного розвитку учнів як складова моніторингу якості освіти»
Рис. 4.4. Моніторинг соціально–комунікативного розвитку учнів як складова моніторингу якості освіти
Моніторинговими дослідженнями були охоплені соціально-комунікативні компоненти якості освіти (рівень розвитку соціальної активності учнів, їхній соціально-комунікативний розвиток, ціннісні орієнтації учнів, ціннісні пріоритети учнів).
З метою ефективного проведення моніторингових досліджень на базі ЦПП і СР створено спеціальну моніторингову групу, головним завданням діяльності якої є постійне відстеження динаміки соціально-комунікативного розвитку учнів. Тому було розроблено алгоритм упровадження моніторингу:
1. Створення спеціальної моніторингової групи.
2. Формування наукового мислення в керівників шкіл.
3. Підготовка інструментарію проведення моніторингу.
4. Здійснення комп’ютерної діагностики соціально-комунікативного розвитку учнів.
5. Періодичний збір та аналіз отриманої інформації, а також контроль і корекція проміжних результатів.
6. Розробка та надання рекомендацій щодо корекції вад соціально-комунікативного розвитку учнів.
7. Складання звітів моніторингової діяльності.
Моніторинговою групою проведено анкетування вчителів щодо виявлення сприйняття ними нового погляду на якість освіти, що включає в себе соціально орієнтовані компоненти (освітнє середовище з соціальними орієнтирами). Опитуванням було охоплено 525 учителів.
За «Опитувальником №1» (додаток 3) виявлялося значення для вчителя окремого компонента соціалізованого середовища в цілісному сприйнятті якісної освіти. Анкети оброблялися за принципом підрахування кількості вчителів, які надавали будь-якому компоненту 6-7 балів (найбільша кількість балів – 7).
Проведене анкетування показало, що вчителі надають перевагу:
96% – особистісному інтелектуальному розвитку учнів і підвищенню компетентності вчителя;
65% – якості особистості, як уміння самостійно набувати нові знання;
57% – умінню самостійно, усвідомлено робити вибір;
74% – знанням, умінням, навичкам;
48% – правовій та екологічній культурі.
Такий статистичний розподіл значимості тих чи інших компонентів в цілісному визначенні якісної освіти свідчить, що вчитель:
сприймає якість освіти як явище багатогранне, розуміє, що освітній процес повинен бути наповнений цілеспрямованим педагогічним впливом на дитину і розвитком у неї людських якостей, зокрема якостей самостійності й усвідомленого вибору;
не визначає знання, уміння, навички головними показниками якісної освіти;
відчуває потребу у створенні соціалізованого освітнього середовища, у якому педагогічна діяльність повинна спрямовуватися не тільки на формування в учнів знань, умінь, навичок, а й створення умов для самореалізації особистості.
За «Опитувальником № 2» (додаток 4) виявлялися компоненти якісної освіти, яким учитель надає перевагу в діяльності і досягає найбільшого рівня якості в роботі. Анкета оброблялася за таким же принципом, як і в першому опитувальнику: підраховувалася кількість учителів, які надавали 6-7 балів певному компоненту.
Проведений аналіз анкет показав, що:
78% учителів вважають, що у своїй повсякденній практиці досягають найбільших успіхів у формуванні в учнів знань, умінь і навичок та розвитку педагогічної компетентності;
63% вважають, що вони розвивають в учнів уміння самостійно набувати нові знання;
30-35% приділяють увагу розвитку інших складових якісної освіти: особистісному розвитку учня, самоосвітнім якостям особистості, формуванню навичок здорового способу життя.
Ці показники свідчать, що вчитель поки що залишається на позиціях традиційного підходу до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, на трансляцію знань від учителя до учня.
За наслідками анкетування експертами було визначено:
задачу моніторингу, яка полягає в тому, щоб відстежити внутрішні взаємозв’язки в динаміці між інноваційним пошуком учителів і впливом на соціально-комунікативний розвиток учнів та їхнім ціннісних орієнтацій;
роль провідної функції моніторингу полягає у прийнятті рішення, яке дає змогу активізувати діяльність органів управління системою освіти в різних напрямах і спонукає до оптимального прийняття рішення на всіх рівнях;
роль супутніх функцій: інформаційно-просвітницької, адміністративного контролю, підзвітності та наукового прогресу.
Для проведення моніторингу соціально-комунікативного розвитку учнів як складової моніторингу якості освіти спеціальною моніторинговою групою були визначені напрями моніторингових досліджень, а також розроблено програму оперативних завдань моніторингових досліджень за рівнями та етапами їх реалізації.
Спеціальною групою управління освіти кожний етап було детально розроблено й описано. Сформовано банк анкет для проведення моніторингових досліджень окремих напрямів функціонування закладів освіти, виявлення стосунків «учитель-учень», особливостей виховної діяльності в навчальному закладі, вивчення рівня психологічного соціально-психологічного клімату в колективі, соціометричних показників та ін. Це ті параметри і показники, за допомогою яких вивчаються психолого-педагогічні умови навчально-пізнавальної діяльності учнів.