28. Чергування приголосних за дзвінкістю / глухістю.

Чергування за дзвінкістю/глухістю відбувається у наступних випадках:

1. Глухі звуки у слові та на межі слів перед дзвінкими стають дзвінкими (регресивна асиміляція за дзвінкістю) – молотьба [молод^/ба], просьба [проз^/ба], хоч би [хо дж би].

2. Дзвінкі чергуються з глухими:

• префікс З- і прийменник З перед глухим переходить у С – зціпити [сц^/іпти], з книгою [скнигою];

• Кінцеві дзвінкі односкладних прийменників і префіксів РОЗ-, БЕЗ-, ОБ-, НАД-, ПІД-, ОД- оглушуються – ро/с/поділ, бе/с/цінний, пі/т/столом. У двосклажних префіксах та прийменниках (через, перед) дзвінка вимова зберігається – перед/покій, перед собою, черезпліччя.

3. Г // Х перед [к], [т] – кі/х/ті, ле/х/ко, во/х/ко.

Усі інші приголосні в середині та кінці слова не чергуються з глухими (губка, згадка, дужка).

29. Чергування голосних за місцем і способом творення.

Регресивна асиміляція приголосних за місцем і способом творення в сучасній українській мові виявляється:

1.Свистячі З, Ц, С // Ж, Ч, Ш перед шиплячими, при цьому можлива додаткова асиміляція за глухістю - |с| // |ш| (принісши [прині/шш/и]).

2. Шиплячі Ж, Ч, Ш // З, Ц, С перед свистячими – ш//с грієшся [гріjесса], ж//з у книжці [укнизці], ч//ц у ручці [у руцці].

На межі слів чергування шиплячих із свистячими не відбувається (дощ затих, комиш цвіте)

3. Звук |т| змінюється на |ч| перед шиплячими (ш, ч) – коротший |т| [корочшиĭ], Вітчизна [віччизна]; |т| замінюється на |ц| перед свистячими (с, ц) – коритце [корицце]; |т| // |ц| перед |с| - сміються [сміjуцца].

4. |д| // |дж| перед ч, дж – відчепися [віджеписа], над джерелом [наджерелом].

5. Одночасно з регресивною асиміляцією іноді відбувається й прогресивна – збудеться [збудет^/с^/а] - [збудец^/с^/а] - [збудец^/ц^/а].

Чергування приголосних, що є наслідком асиміляції за місцем і способом творення, як правило, реалізовується тільки в усному мовленні, у правописі фіксуються поодинокі прояви (Вінниччина, Донеччина, щастя).

30. Чергування за твердістю / м’якістю.

За м’якістю:

Чергування за м’якістю залежить від типу сусіднього приголосного.

1. Зубні д, т, з, с, ц, л, н, дз перед м’якими зубними та /j/ пом’якшуються – дні [д^/н^/і], могутні [могут^/н^/і], зліт [з^/л^/іт].

2. Свистячі перед м’якими пом’якшуються – свято [с^/в^,ато], сміх [с^/м^,іх].

3. Не асимілюються:

передньоязикові (т, д, л, н) перед пом’якшеним – твій, інші.

/д/, якщо належить до префікса – відсіяти, надзірковий.

Звуки, які бувають тільки пом’якшеними та р – вірні, блідий.

За твердістю:

М’які перед твердими змінюються на тверді, це фіксується на письмі (винятком є звук /л^//) – мідь, мідний, денний ВИНЯТОК: постільний.

Чергування приголосних з фонемним нулем.

Чергування приголосних з фонемним нулем виявляється в тому, що в окремих групах приголосних відбувається випадіння приголосного, цей процес ще називають спрощенням (з, т, н – зн (проїзд - проїщний), ждн – жн (тиждень - тижневий), стн – сн (користь – корисний), стл – сл (щастя - щасливий).

Уникнення збігу приголосних за рахунок спрощення спостерігається в іншомовних словах (нтск – нск (студентський [студен^/с^/киĭ]), нтств – нств (студентство - [студенство]).

В окремих словах спрощення не відбувається, а приголосні з фонемним нулем не чергуються, це виражається у словах-винятках: пестливий, кістлявий, хвастливий та в іншомовних словах: баластний, форпостний.

17