- •1 Мета і задачі дисципліни
- •1.1 Мета викладання дисципліни
- •1.2 Програма знань і вмінь
- •1.3 Теми практичних занять
- •1.4 Система атестації
- •Без виконання усіх без винятку пунктів табл. 1.2 студент до іспиту допущений не буде. Оцінка виставляється, виходячи з табл. 1.3.
- •2 Огляд рекомендованої літератури
- •3.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •3.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •Контрольні запитання та завдання
- •3.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •3 Практичне заняття № 1. Основні поняття теорії множин. Алгебра множин
- •3.1 Мета заняття
- •4 Практичне заняття № 2. Відношення та їх властивості
- •4.1 Мета заняття
- •4.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •4.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •4.4 Контрольні запитання та завдання
- •4.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •5 Практичне заняття № 3. Відображення та функції
- •5.1 Мета заняття
- •5.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •5.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •5.4 Контрольні запитання та завдання
- •5.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •6 Практичне заняття № 4. Булеві функції та алгебра логіки
- •6.1 Мета заняття
- •6.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •6.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •6.4 Контрольні запитання та завдання
- •6.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •7 Практичне заняття № 5. Двоїстість булевих функцій
- •7.1 Мета заняття
- •7.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •7.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •7.4 Контрольні запитання та завдання
- •7.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •8 Практичне заняття № 6. Нормальні форми
- •8.1 Мета заняття
- •8.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •8.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •8.4 Контрольні запитання та завдання
- •8.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •9 Практичне заняття № 7. Алгебра жегалкіна
- •9.1 Мета заняття
- •9.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •9.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •9.4 Контрольні запитання та завдання
- •9.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •10 Практичне заняття № 8. Функціональна повнота наборів булевих функцій
- •10.1 Мета заняття
- •10.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •10.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •10.4 Контрольні запитання та завдання
- •10.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •11 Практичне заняття № 9 методи мінімізації булевих функцій
- •11.1 Мета заняття
- •11.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •11.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •11.4 Контрольні запитання та завдання
- •11.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •12 Практичне заняття № 10. Логіка висловлювань
- •12.1 Мета заняття
- •12.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •12.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •12.4 Контрольні запитання та завдання
- •12.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •13 Практичне заняття № 11. Логіка першого порядку (лпп)
- •13.1 Мета заняття
- •13.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •13.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •13.4 Контрольні запитання та завдання
- •13.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •14 Практичне заняття № 12. Основні поняття теорії графів
- •14.1 Мета заняття
- •14.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •14.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •15 Практичне заняття № 13. Ейлерові і гамільтонові ланцюги і цикли
- •15.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •15.4 Контрольні запитання та завдання
- •15.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •16 Практичне заняття № 14. Планарність графів
- •16.1 Мета заняття
- •16.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •16.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •16.4 Контрольні запитання та завдання
- •16.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •17 Практичне заняття № 15. Відстані на графах
- •17.1 Мета заняття
- •17.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •17.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •17.4 Контрольні запитання та завдання
- •17.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •18 Практичне заняття № 16. Дерева
- •18.1 Мета заняття
- •18.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •18.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •19 Практичне заняття № 17. Транспортні мережі
- •19.1 Мета заняття
- •19.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •19.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •18.4 Контрольні запитання
- •18.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •19.4 Контрольні запитання та завдання
- •19.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •20 Практичне заняття № 18. Основи комбінаторного аналізу
- •20.1 Мета заняття
- •20.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •20.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •20.4 Контрольні запитання та завдання
- •20.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •21 Практичне заняття № 19. Формули простого перелічення
- •21.1 Мета заняття
- •21.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •21.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •21.4 Контрольні запитання та завдання
- •21.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •22 Практичне заняття № 20. Формула включення та виключення
- •22.1 Мета заняття
- •22.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •22.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •22.4 Контрольні запитання та завдання
- •22.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •23 Індивідуальні контрольні завдання
- •Завдання 9. У табл. 23.7 ребрам (Vj, Vk) неорієнтованого графа, що задані номерами вершин j та k, вiдповiдає числова характеристика (довжина, вартість).
- •Рекомендована література
4 Практичне заняття № 2. Відношення та їх властивості
4.1 Мета заняття
Ознайомитися з основними поняттями теорії відношень. Набути навичок визначення властивостей бінарних відношень, а також їхніх класів.
4.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
Під час підготовки до практичного заняття необхідно вивчити відповідний розділ конспекту лекцій та ознайомитися з матеріалом підручників [1, c. 30-54; 2, c. 30-54; 3, c. 13-20; 4, c. 29-35; 9, c. 17-29; 12, c. 98-132; 15, c. 13-29; 17, c. 7-22].
При повторенні матеріалу слід звернути увагу на такі питання:
декартів добуток множин, кортежі, упорядковані пари;
поняття відношення;
бінарні відношення, властивості бінарних відношень;
операції над відношеннями;
обернене відношення, композиція відношень;
властивості відношень, види відношень;
способи задання відношень.
4.3 Приклади розв’язання типових завдань
1. Нехай А1={1,2}, А2={3,4}, А3={5,6}. Знайти А1А2, А1А2А3, |A1А2A3|.
А1А2 ={(1,3),(1,4),(2,3),(2,4)};
А1А2А3 ={(1,3,5),(1,3,6),(1,4,5),(1,4,6),(2,3,5),(2,3,6),(2,4,5),(2,4,6)};
|А1А2А3|=|А1||А2||А3|= 222= 8.
2. Нехай задані множини A={a,b,c,d,e,f}, B={1,2,3,4} і відношення R={(a,1),(a,2),(b,4),(d,1),(f,4)}. Граф цього відношення зображено на рис. 4.1 а. Для того, щоб побудувати граф відношення R-1, змінимо напрямки дуг – рис. 4.1 б. R-1={(1,a),(2,a),(4,b),(1,d),(4,f)}.
а б
Рисунок 4.1
З отриманого графа видно, що R-1BA.
Нехай є множина С={w,x,y,z} і B={1,2,3,4} та відношення S={(1,x),(2,y),(3,x),(3,z)}. Доповнимо рис. 4.1, зобразивши на ньому крім графа відношення R, граф відношення S (рис. 4.2).
3. Задати бінарне відношення "а поділяє b" за допомогою матриці, якщо aM={1,2,3}, bN={0,1,2,3,4,5}.
Рядки матриці бінарного відношення відповідають елементам першої множини, стовпчики – другої. На перетинанні рядка і стовпчика знаходиться 1, якщо відповідні їм елементи знаходяться у розглянутому бінарному відношенні, і 0 – у протилежному випадку.
Рисунок 4.2
Тому для розглянутого завдання матриця має вигляд:
|
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
2 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
3 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
4. Нехай задані відношення R1 та R2 на множині А={1,2,3,4}, R1,R2А2.
R1={(1,1),(1,2),(1,4),(2,2)}; R2={(1,1),(1,3),(2,2),(2,4)}. Тоді:
R1R2={(1,1),(2,2)};
R1R2={(1,1),(1,2),(1,3),(1,4),(2,2),(2,4)};
R1\R2={(1,2),(1,4)};
R2\R1={(1,3),(2,4)};
={(1,3),(2,1),(2,3),(2,4),(3,1),(3,2),(3,3),(3,4),(4,1),(4,2),(4,3),(4,4)}.
5. На рис. 4.3 задано граф відношення «бути сестрою» на множині дітей двору. Дітям відповідають вершини А, Б, В, Г, Д, Е, Ж. Визначити, хто з них є дівчинкою, а хто – хлопчиком. Про кого нічого сказати за цим графом.
Рисунок 4.3
Дівчатка: А, Г, Б – вершини, з яких виходять дуги.
Хлопчики: Д, В, Е – вершини, у які входять дуги, але жодна з дуг не виходить.
Нічого сказати не можна про Ж. Ж не має зв’язків з жодною з вершин графа.
