
- •1 Мета і задачі дисципліни
- •1.1 Мета викладання дисципліни
- •1.2 Програма знань і вмінь
- •1.3 Теми практичних занять
- •1.4 Система атестації
- •Без виконання усіх без винятку пунктів табл. 1.2 студент до іспиту допущений не буде. Оцінка виставляється, виходячи з табл. 1.3.
- •2 Огляд рекомендованої літератури
- •3 Практичне заняття № 1. Основні поняття теорії множин. Алгебра множин
- •3.1 Мета заняття
- •3.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •3.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •Контрольні запитання та завдання
- •3.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •4 Практичне заняття № 2. Відношення та їх властивості
- •4.1 Мета заняття
- •4.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •4.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •4.4 Контрольні запитання та завдання
- •4.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •5 Практичне заняття № 3. Відображення та функції
- •5.1 Мета заняття
- •5.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •5.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •5.4 Контрольні запитання та завдання
- •5.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •6 Практичне заняття № 4. Булеві функції та алгебра логіки
- •6.1 Мета заняття
- •6.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •6.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •6.4 Контрольні запитання та завдання
- •6.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •7 Практичне заняття № 5. Двоїстість булевих функцій
- •7.1 Мета заняття
- •7.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •7.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •7.4 Контрольні запитання та завдання
- •7.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •8 Практичне заняття № 6. Нормальні форми
- •8.1 Мета заняття
- •8.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •8.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •8.4 Контрольні запитання та завдання
- •8.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •9 Практичне заняття № 7. Алгебра жегалкіна
- •9.1 Мета заняття
- •9.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •9.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •9.4 Контрольні запитання та завдання
- •9.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •10 Практичне заняття № 8. Функціональна повнота наборів булевих функцій
- •10.1 Мета заняття
- •10.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •10.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •10.4 Контрольні запитання та завдання
- •10.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •11 Практичне заняття № 9 методи мінімізації булевих функцій
- •11.1 Мета заняття
- •11.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •11.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •11.4 Контрольні запитання та завдання
- •11.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •12 Практичне заняття № 10. Логіка висловлювань
- •12.1 Мета заняття
- •12.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •12.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •12.4 Контрольні запитання та завдання
- •12.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •13 Практичне заняття № 11. Логіка першого порядку (лпп)
- •13.1 Мета заняття
- •13.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •13.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •13.4 Контрольні запитання та завдання
- •13.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •14 Практичне заняття № 12. Основні поняття теорії графів
- •14.1 Мета заняття
- •14.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •14.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •15 Практичне заняття № 13. Ейлерові і гамільтонові ланцюги і цикли
- •15.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •15.4 Контрольні запитання та завдання
- •15.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •16 Практичне заняття № 14. Планарність графів
- •16.1 Мета заняття
- •16.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •16.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •16.4 Контрольні запитання та завдання
- •16.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •17 Практичне заняття № 15. Відстані на графах
- •17.1 Мета заняття
- •17.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •17.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •17.4 Контрольні запитання та завдання
- •17.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •18 Практичне заняття № 16. Дерева
- •18.1 Мета заняття
- •18.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •18.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •18.4 Контрольні запитання
- •18.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •19 Практичне заняття № 17. Транспортні мережі
- •19.1 Мета заняття
- •19.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •19.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •19.4 Контрольні запитання та завдання
- •19.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •20 Практичне заняття № 18. Основи комбінаторного аналізу
- •20.1 Мета заняття
- •20.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •20.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •20.4 Контрольні запитання та завдання
- •20.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •21 Практичне заняття № 19. Формули простого перелічення
- •21.1 Мета заняття
- •21.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •21.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •21.4 Контрольні запитання та завдання
- •21.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •22 Практичне заняття № 20. Формула включення та виключення
- •22.1 Мета заняття
- •22.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •22.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •22.4 Контрольні запитання та завдання
- •22.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •23 Індивідуальні контрольні завдання
- •Завдання 9. У табл. 23.7 ребрам (Vj, Vk) неорієнтованого графа, що задані номерами вершин j та k, вiдповiдає числова характеристика (довжина, вартість).
- •Рекомендована література
15.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
1. Які з даних графів є ейлеровими (гамільтоновими) (рис. 15.7)?
2. У наведених графах (рис. 15.7) знайти ейлерові (гамільтонові) ланцюги та цикли, якщо такі існують. Визначіть, скільки і які ребра потрібно додати у кожен граф, щоб можна було одержати ейлерів (гамільтонів) ланцюг чи цикл за їхньої відсутності.
Рисунок 15.7
3. Розбити квадрат на дрібніші квадрати прямими, рівнобіжними до його сторін (нижче наведений приклад у випадку n=3 (рис. 15.8)). Чи мають такі графи гамільтонові ланцюги чи цикли?
Рисунок 15.8
4. У заданому орієнтованому графі знайдіть гамільтонів цикл та 2–3 гамільтонові ланцюги (рис. 15.9).
Рисунок 15.9
16 Практичне заняття № 14. Планарність графів
16.1 Мета заняття
Ознайомитися з поняттями плоского і планарного графів. Навчитися будувати плоске укладення для заданого графа.
16.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
Піж час підготовки до практичного заняття необхідно вивчити відповідний розділ конспекту лекцій та ознайомитися з матеріалом підручників [1, c. 242; 2, c. 242; 8, c. 126-151; 12, c. 316-317; 17, c. 64-128].
При повторенні матеріалу слід звернути увагу на такі питання:
плоскі, планарні та гомеоморфні графи;
теорема Понтрягіна-Курантовського;
теореми про особливості планарних графів;
Жорданова крива;
побудова плоского укладення графа.
16.3 Приклади розв’язання типових завдань
1. Зобразити граф, ізоморфний графу G (рис. 16.1).
Під час побудови ізоморфного графа не має значення послідовність перетворення. Головне, щоб виконувалися умови ізоморфізму.
Почнемо з того, що повернемо граф G на 90 градусів (рис. 16.2).
Рисунок 16.1
Тепер винесемо вершини e та g за межі прямокутника, утвореного ребрами, інцидентними вершинам a, b, c, d (рис. 16.3).
Заберемо з даного графа перетинання ребер, тим самим зробивши його плоским. Пустимо ребро ae за вершиною b, скрививши його. Те саме зробимо з ребрами cg та eg, після чого граф стане плоским та ізоморфним (рис. 16.4).
Рисунок 16.2
|
Рисунок 16.3
|
Рисунок 16.4 |
3. Перевірити граф G (рис. 16.5) на планарність.
Рисунок 16.5
Відповідно до визначення, граф, ізоморфний плоскому, називається планарним, тобто якщо побудувати плоске розміщення укладення графа G, то він буде планарним.
Вибираємо простий цикл у графі G, після чого рисуємо сегменти, що залишилися не задіяні (рис. 16.6). Тепер вибираємо найбільший сегмент і розміщуємо його частину так, щоб утворилася ще одна грань. У цьому випадку такою частиною буде ребро fb (рис. 16.7).
Рисунок 16.6 |
Рисунок 16.7 |
Тепер залишилося два рівних сегменти, тому вибираємо будь-який з них і також розміщуємо його частину так, щоб вийшла ще одна грань (рис. 16.8).
Після цього вийшов один сегмент з двома вершинами і один – з трьома. Вибираємо більший. Знов укладаємо його частину так, щоб з'явилася ще одна грань у графі (рис. 16.9).
Рисунок 16.8 |
Рисунок 16.9 |
Тепер вийшло знов два однакових сегменти, після укладення яких одержимо плоский граф G’, який зображено на рисунку 16.10. Оскільки можливо зробити плоске укладення графа G, то він є планарним.
Рисунок 16.10