
- •1 Мета і задачі дисципліни
- •1.1 Мета викладання дисципліни
- •1.2 Програма знань і вмінь
- •1.3 Теми практичних занять
- •1.4 Система атестації
- •Без виконання усіх без винятку пунктів табл. 1.2 студент до іспиту допущений не буде. Оцінка виставляється, виходячи з табл. 1.3.
- •2 Огляд рекомендованої літератури
- •3 Практичне заняття № 1. Основні поняття теорії множин. Алгебра множин
- •3.1 Мета заняття
- •3.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •3.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •Контрольні запитання та завдання
- •3.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •4 Практичне заняття № 2. Відношення та їх властивості
- •4.1 Мета заняття
- •4.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •4.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •4.4 Контрольні запитання та завдання
- •4.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •5 Практичне заняття № 3. Відображення та функції
- •5.1 Мета заняття
- •5.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •5.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •5.4 Контрольні запитання та завдання
- •5.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •6 Практичне заняття № 4. Булеві функції та алгебра логіки
- •6.1 Мета заняття
- •6.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •6.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •6.4 Контрольні запитання та завдання
- •6.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •7 Практичне заняття № 5. Двоїстість булевих функцій
- •7.1 Мета заняття
- •7.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •7.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •7.4 Контрольні запитання та завдання
- •7.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •8 Практичне заняття № 6. Нормальні форми
- •8.1 Мета заняття
- •8.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •8.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •8.4 Контрольні запитання та завдання
- •8.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •9 Практичне заняття № 7. Алгебра жегалкіна
- •9.1 Мета заняття
- •9.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •9.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •9.4 Контрольні запитання та завдання
- •9.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •10 Практичне заняття № 8. Функціональна повнота наборів булевих функцій
- •10.1 Мета заняття
- •10.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •10.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •10.4 Контрольні запитання та завдання
- •10.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •11 Практичне заняття № 9 методи мінімізації булевих функцій
- •11.1 Мета заняття
- •11.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •11.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •11.4 Контрольні запитання та завдання
- •11.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •12 Практичне заняття № 10. Логіка висловлювань
- •12.1 Мета заняття
- •12.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •12.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •12.4 Контрольні запитання та завдання
- •12.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •13 Практичне заняття № 11. Логіка першого порядку (лпп)
- •13.1 Мета заняття
- •13.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •13.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •13.4 Контрольні запитання та завдання
- •13.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •14 Практичне заняття № 12. Основні поняття теорії графів
- •14.1 Мета заняття
- •14.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •14.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •15 Практичне заняття № 13. Ейлерові і гамільтонові ланцюги і цикли
- •15.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •15.4 Контрольні запитання та завдання
- •15.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •16 Практичне заняття № 14. Планарність графів
- •16.1 Мета заняття
- •16.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •16.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •16.4 Контрольні запитання та завдання
- •16.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •17 Практичне заняття № 15. Відстані на графах
- •17.1 Мета заняття
- •17.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •17.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •17.4 Контрольні запитання та завдання
- •17.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •18 Практичне заняття № 16. Дерева
- •18.1 Мета заняття
- •18.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •18.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •18.4 Контрольні запитання
- •18.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •19 Практичне заняття № 17. Транспортні мережі
- •19.1 Мета заняття
- •19.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •19.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •19.4 Контрольні запитання та завдання
- •19.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •20 Практичне заняття № 18. Основи комбінаторного аналізу
- •20.1 Мета заняття
- •20.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •20.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •20.4 Контрольні запитання та завдання
- •20.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •21 Практичне заняття № 19. Формули простого перелічення
- •21.1 Мета заняття
- •21.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •21.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •21.4 Контрольні запитання та завдання
- •21.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •22 Практичне заняття № 20. Формула включення та виключення
- •22.1 Мета заняття
- •22.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •22.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •22.4 Контрольні запитання та завдання
- •22.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •23 Індивідуальні контрольні завдання
- •Завдання 9. У табл. 23.7 ребрам (Vj, Vk) неорієнтованого графа, що задані номерами вершин j та k, вiдповiдає числова характеристика (довжина, вартість).
- •Рекомендована література
8.4 Контрольні запитання та завдання
1. Запишіть формули диз'юнктивного (кон’юнктивного) розкладання булевих функцій від n за k змінними (за n змінними, за однією змінною).
2. Дайте визначення таких понять: елементарна кон’юнкція, елементарна диз'юнкція, конституента одиниці, конституента нуля. Як ці поняття пов'язані з диз'юнктивним і кон’юнктивним розкладанням булевих функцій?
3. Які властивості мають конституенти одиниці і конституенти нуля?
4. Скільки існує конституент одиниці і нуля для функцій від n змінних?
5. Як для заданої інтерпретації булевої функції будуються відповідні їм конституенти одиниці, нуля?
6. Поясніть алгоритми переходу від таблиці істинності булевої функції до ДДНФ та ДКНФ.
7. Поясніть алгоритм переходу від ДДНФ (ДКНФ) булевої функції до таблиці істинності.
8. Дайте порівняльну характеристику алгоритмів переходу від довільної формули булевої функції до ДДНФ і ДКНФ.
8.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
1. Випишіть конституенти нуля булевої функції f(x1,x2,x3,x4) з даного списку елементарних диз’юнкцій:
а)
;
б)
;
в)
;
г)
.
2. Отримайте диз’юнктивне та кон’юнктивне розкладання таких функцій за змінними x, z:
а)
;
б)
;
в)
;
г)
;
д)
.
3.
Отримайте ДНФ функції,
яка задана формулою
.
4.
Отримайте КНФ формули
.
5. Побудуйте таблиці істинності для функцій, які задано ДКНФ:
а)
;
б)
;
в)
.
6. Знайдіть ДДНФ таких функцій:
а) f1(x,y,z)=(1,1,0,1,0,0,0,0) (функція задана стовпчиком значень з таблиці істинності);
б) f3(x,y,z)=xyz;
в) f4(x,y,z)=xyz;
г) f5(x,y,z)=(xy)z.
7. Знайдіть ДДНФ для формул:
а)
;
б)
;
в)
;
г)
;
д)
.
9 Практичне заняття № 7. Алгебра жегалкіна
9.1 Мета заняття
Набути навичок переходу від формули алгебри логіки до формули алгебри Жегалкіна. Навчитися будувати поліном Жегалкіна та перевіряти функцію на лінійність.
9.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
Під час підготовки до практичного заняття необхідно вивчити відповідний розділ конспекту лекцій та ознайомитися з матеріалом підручників [1, c. 138-145; 2, c. 138-145; 4, c. 66-67; 9, c. 57; 12, c. 58-59; 17, c. 23-63].
При повторенні матеріалу слід звернути увагу на такі питання:
тотожності алгебри Жегалкіна;
формули переходу від алгебри логіки до алгебри Жегалкіна і навпаки;
поліном Жегалкіна та правило його побудови;
лінійні булеві функції.
9.3 Приклади розв’язання типових завдань
1. Довести, що функція диз’юнкції нелінійна.
Подамо функцію диз’юнкції у вигляді канонічного поліному:
Канонічний поліном цієї функції містить кон’юнкцію змінних x і y. Таким чином, функція диз’юнкції нелінійна.
2. Довести, що функція імплікації нелінійна.
ДКНФ
імплікації (табл. 9.1) містить одну
конституенту нуля з номером 10 і має
вигляд
.
Подамо функцію імплікації у вигляді канонічного поліному:
Таблиця 9.1
х |
у |
х у |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
Канонічний поліном цієї функції містить добуток змінних x, y. Отже, функція імплікації нелінійна.
3. Чи
є лінійною функція
?
Припустимо,
що функція лінійна та її можна подати
у вигляді
.
Обчислимо невідомі коефіцієнти с0,
са,
сb,
сс,
cd.
;
;
;
;
;
.