Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
БІЛЕТы шпоры псих.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
408.48 Кб
Скачать

48. Умови ефективного функціонування пам'яті

Від прийомів заучування.

Прийоми заучування:

- Логічний переказ, який включає: логічне осмислення матеріалу, систематизацію, виділення головних

логічних компонентів інформації, переказ своїми словами;

- Образні прийоми запам'ятовування (переклад інформації в образи, графіки, схеми, картинки) - працює

образна пам'ять;

- Мнемотехніческіе прийоми запам'ятовування (спеціальні прийоми для полегшення запам'ятовування).

Іншою характеристикою процесу запам'ятовування є ступінь осмислення матеріалу, що запам'ятовується. Тому

прийнято виділяти осмислене і механічне запам'ятовування.

Механічне запам'ятовування - це запам'ятовування без усвідомлення логічного зв'язку між різними частинами

сприйманого матеріалу. Прикладом такого запам'ятовування є заучування статистичних даних, історичних дат

і т. д.

На відміну від цього, осмислене запам'ятовування грунтується на розумінні внутрішніх логічних зв'язків між

окремими частинами матеріалу. Тому осмислене запам'ятовування завжди пов'язано з процесами мислення.

Доведено, що ефективність осмисленого запам'ятовування в 20 разів вище механічного.

Механічне запам'ятовування неекономно, потребує багатьох повторень. Механічно завчене людина не завжди

може пригадати до місця і до часу. Осмислення ж запам'ятовування вимагає від людини значно менше зусиль і

часу, але є більш дієвим.

При механічному запам'ятовуванні в пам'яті через одну годину залишається тільки 40% матеріалу, а ще через

кілька годин - всього 20%, а в разі осмисленого запам'ятовування 40% матеріалу зберігається в пам'яті навіть

через 30 днів.

Группы слов можно запоминать, создавая в сознании соответствующие сцены. Чем они нелепее, тем лучше.

Например, для запоминания названия ресторана "Под липами" представьте себе, как вы сидите под этими

деревьями с их неповторимым ароматом. Если требуется запомнить название "Вулкан" ил "Молния", нужно

пытаться запомнить слово как образ, а не как группу из нескольких букв. Чтобы, запомнить перечень

предметов, представьте себе знакомую улицу и расставьте все предметы перед подъездами в порядке их

расположения. После этого мысленно пройдитесь по улице. Вам будет легко восстановить в памяти весь

перечень. Запоминая группу букв или слогов, полезно связывать их в слова с определенным смыслом. Мозг

человека лучше запоминает то, что имеет смысл. Чтобы запомнить фамилию нового знакомого, нужно связать

ее с какой - либо характерной его чертой. Например: фамилию Розов с розовым цветом его лица и т.п.

49. Загальні характеристики мислення

Мислення - це психічний процес пошуків та відкриттів нового, істинного, глибинного внаслідок аналізу та

синтезу навколишньої дійсності. У процесі мислення ми пізнаємо світ узагальнено та опосередковано (через

слово). При цьому для нас важливе значення мають зв'язки між предметами та явищами.

Мислення - це інтелектуальна й практична діяльність, оскільки поєднує в собі пізнання і творче перетворення

образів і уявлень, зафіксованих у пам'яті. Це завжди активна зміна діяльності внаслідок розумової праці.

Мислення тісно пов'язане з чуттєвим пізнанням, яке є джерелом мислення, його основою. Через відчуття та

сприймання мислення безпосередньо зв'язане з навколишнім світом і є його відображенням. Але в процесі

мислення людина виходить за межі чуттєвого пізнання, розкриває такі явища, які не можна безпосередньо

сприйняти. Геракліт стверджував, що думкам доступні глибинні пласти буття, доступне те, що відчуття

сприйняти не можуть. Він зазначав, що логос (людське мислення) перебуває в постійному контакті з

об'єктивним космічним логосом (світовим розумом). Сьогодні ця думка частково підтвердилася.

Людське мислення в будь-якій формі неможливе без мовлення. Мислення існує в матеріальній, словесній

оболонці, що є однією з принципових відмінностей психіки людей та тварин. Завдяки слову думка не зникає.

Л.Виготський зазначав, що слово не лише називає предмет, тобто є його ярликом, але й завжди характеризує

цей предмет чи явище, тобто є одночасно актом мовлення і мислення.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]