15. Взаємоз’язок товарообігу, попиту, та пропозиції.
Під роздрібним товарообігом розуміється обсяг реалізації товарів широкого попиту в грошовому обчисленні. Роздрібний товарообіг, пошук його оптимальної структури постійно перебувають у полі уваги маркетолога, так само, як складові ринкової номенклатури. Схематично взаємозв'язок товарообігу з попитом, пропозицією та ціною можна зобразити так:
П
ропозиція
Ціна Попит
п
родукції
Роздрібний товарообіг
Важливе місце належить також визначенню структури роздрібного товарообігу, особливо співвідношенню в обсязі пропозиції продовольчих та непродовольчих товарів. Зі зростанням реальних доходів в умовах насиченого ринку в обсязі роздрібного товарообігу підвищується частка непродовольчих товарів, зближується структура купівлі міського та сільського населення, збільшується продаж висококалорійних продуктів харчування, товарів тривалого користування, модних виробів високої якості.
Але зі зниженням доходів попит знижується. І в таких умовах важко зберегти баланс попиту і пропозиції, вести успішну боротьбу з конкурентами і збільшувати свою частку ринку та коло клієнтів. Тому такі елементи як попит, пропозиція та товарообіг повинні відображатись і пов’язуватись в стратегії і тактиці товарної політики.
16. Етапи формування товарного асортименту.
Товарний асортимент – група товарів, тісно пов’язаних між собою або завдяки схожості їх функціонування, або завдяки тому що їх продають одним і тим же групам клієнтів, або через однакові типи торгівельних установ.
Основна мета науково обгрунтованої асортиментної політики полягає в оптимізації товарного асортименту з урахуванням стратегічних ринкових цілей, які стоять перед підприємством. У формуванні асортименту вирішальне слово повинне належати керівникам служби маркетингу підприємства, які визначають, коли доцільніше вкласти кошти в розширення асортименту за рахунок модифікованих моделей, а не зазнавати додаткових усе більших витрат на рекламу і реалізацію застарілого товару або знижувати ціну на нього. Саме керівник служби маркетингу підприємства мусить вирішувати, коли настане час ввести до асортименту нові товари замість тих, що існують або на додаток до них. Існують наступні етапи формування асортименту:
1) функціональний — підкреслюються основні призначення продукції (для харчування, для відпочинку та ін.);
2) мотивувальний – товари групуються за споживчими перевагами і призначеннями (дитячі товари, навчальні посібники);
3) збутовий – товари групуються за місцем у системі розподілу і місцем продажу (продаж в універсамі, за каталогами, за допомогою телемагазинів);
4) ціновий – товари групуються за ціною продажу (дешеві, дорогі, однієї цінової лінії).
17. Еволюція категорій «товар» і «виріб».
Еволюція понять «товар» і «виріб» може бути розглянута відповідно до еволюції етапів розвитку ринку. Етапи розвитку ринку і продукту: 1)Формування ринку – ринкова ситуація: конкуренція практично відсутня – характеристика продукту: простий виріб – характеристика типу ринку: ринок продавця; 2)розвиток ринку – ринкова ситуація: певна структуризація конкуренції – ха-ка продукту: високоякісний виріб – ха-ка типу ринку: ринок продавця; 3)Розквіт ринку – ринкова ситуація: жорстка остаточно структурована конкуренція – ха-ка продукту: товар – ха-ка типу ринку: ринок покупця; 4)Стабілізація ринку – ринкова ситуація: постійна конкуренція – ха-ка продукту: високоякісний товар – ха-ка типу ринку: ринок покупця. Також можна подати формулу товару: Товар=Виріб+Підтримка+Інструменти маркетингу. Можна зробити висновок, що виріб стає тоді справжнім товаром коли для його реалізації та успіху на ринку необхідне застосування інструментів маркетингу, а покупці мають широкі можливості свідомого вибору з величезної маси продукції, що обертається на ринку.
З поняття товару – як продукту праці, виробленому для продажу, випливає, що виріб автоматично стає товаром коли потрапляє в сферу обміну і товар стає виробом коли він не потрібен споживачам.