Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
теорія готова.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
358.4 Кб
Скачать

36. Принципи управління цінами

Управління цінами – це загальні правила, якими керується фірма, приймаючи рішення відповідно до стратегії і тактики своєї діяльності.

У процесі управління цінами можуть бути використанні такі принципи.

Політика поступового зниження цін. Вона характеризується відносно високими цінами під час виведення на ринок нового продукту. Далі коли зростає конкуренція, ціни поступово знижуються.

Політика „знімання вершків”. Використовується щодо товарів, які належать до категорії модних новинок. Вона характеризується максимально високими цінами під час виведення на ринок нового продукту.

Політика проникнення. Вона використовує порівняно низькі ціни, що робить можливим проникнення фірми на нові ринки, створення достатнього попиту

Політика диференціювання цін. Це продаж того самого продукту покупцям за різними цінами.

Політика престижних цін. Це високі ціни на продукти справді високої якості.

Політика традиційного ціноутворення. Вона полягає в орієнтації на ті традиції, які існують на ринку щодо рівня цін на ту чи іншу продукцію.

Політика психологічних цін. Така політика бере до уваги „внутрішню логіку” покупця, коли ціни, дещо нижчі за якусь „круглу” суму сприймаються краще.

Політика шикування цін. Її використовують за прдажу кількох категорій продукту або великого асортименту в рамках однієї категорії.

Політика послідовного проходження по сегментах ринку. Таку політику використовують у міру насичення якогось сегмента даним товаром.

Політика збиткового лідера. Це продаж продукту у комплекті.

Політика еластичних цін. Вона передбачає швидку реакцію фірми на зміну співвідношень попиту і пропонування на ринку.

Політика стабільних цін. Її використовують , як правило, для товарів масового попиту, коли ціни на них залишаються стабільними тривалий час.

Політика переважних цін. За такої політики продукт продають за ціною дещо нижчою, ніж у конкуруючої фірми.

Політика цін на товари, зняті з виробництва. Якщо товар повністю втратив свою ринкову привабливість, то використовують ціни розпродажу. Якщо ж він отримав статус товару-ретро, то його орієнтують на специфічну нішу ринку і продають за досить високими цінами.

Цінова політика виживання. Головна мета – залишитись у бізнесі, а тому товар продають за низькими цінами зі збитками, чекаючи кращих часів.

37. Суть маркетингової політики розподілу.

Маркетингова політика розподілу – це діяльність фірми щодо планування, реалізації та конторолю за фізичним переміщенням сировини, матеріалів, готових виробів від місць їх видобутку та виробництва до місць використання з метою задоволення попиту і отримання відповідного прибутку. Завдяки їй купують і продають, зберігають і транспортують товари, фінансують торговельні угоди, здійснюють післяпродажне обслуговування, створюють ринки, вивчають, генерують і задовольняють попит, компенсують витрати, які мали місце під час виробництва товарів. Корисність маркетингової політики розподілу полягає в забезпеченні своєчасного пропонування товару, доставки товарів до місць попиту, змінах форми і вигляду товарів з метою досягнення більшої привабливості для споживачів, можливості придбання товарів. Ключовий момент маркетингової політики розподілу – вибір та конструювання каналів розподілу – маршрутів, за якими продукція переміщується від місць виробництва чи видобутку до місць споживання, зупиняючись у певних пунктах, переходячи від одного власника до іншого.

Основні елементи маркетингової політики розподілу:

-термін поставки- час з моменту замовлення до моменту його виконання, тобто поставки замовлених товарів покупцю;

-надійність поставки- здатність підтримувати необхідні для швидкого задоволення потреб клієнта товарні запаси;

-точність виконання замовлення- ступінь відповідності отриманого клієнтом товару специфікації замовлення;

-доступність інформації- здатність фірми відповідати на запитання щодо стану виконання замовлення і наявності товару;

-пошкодження- вимірювач фізичного стану товару, який доставлений клієнту;

-нескладна процедура відносин – прості процедури замовлення, повернення товару;

-додаткові послуги.