Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпори планування.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
23.12.2019
Размер:
409.09 Кб
Скачать

3.Принципи організації праці.

Наукова організація праці повинна здійснюватись дотриманням таких принципів:

1.Принцеп розвитку особистості - полягає в тому що праця повинна бути організована таким чином ,щоб могли розвиватися індивідуальні якості ,кожної людини.

2.Принцеп безпеки - полягає в тому,що працівники на своєму робочому місті повинні бути впевненні у відсутності загрози для їхнього здоров’я.

3. принцип справедливості - полягає в тому що частка кожного працівника в доходах має відповідати частці його трудового внеску.

Основними підсистемами організації праці є:

1.С-ма організації труд.процесу.

2. підсистема кадрового забезпечення.

3 Підсистема соціально - економічної мотивації праці.

4.Організація обслуговування робочих місць.

Робоче місце - це частина виробничої площі яка оснащена всім необхідним устаткуванням .інструментом, і призначена для виконання труд. операцій певної частини виробничого процесу.

Вид робочого місця визначається такими чинниками як:

- тип виробництва

- рівень поділу та кооперації праці.

- ступень механізації та автоматизації.

- к-сть устаткування на робочому місці.

Організація робочого місця–це створення певного комплексу організаційно-технічних умов для високо продуктивної та безпечної праці.

О-вні напрямки організації робочого місця:

1. Раціональна спеціалізація

2. Ефективне розміщення устаткування та предметів праці.

3. Освітлення робочого площі обслуговування.

4. Умови безпечності та високопродуктивної праці.

Планування робочого місця - це просторове розміщення засобів , предметів праці і виконавця. Кожне робоче місце має зовнішнє і внутрішнє технологічне планування .Зовнішнє технологічне планування - визначає параметри певної площі та розміщення елементів робочої с-ми для виконання технологічних операцій.

Внутрішнє технологічне планування – визначає параметри і порядок розташування інструменту,пристроїв, матеріалів джерел світла,та інших елементів з управлінням особливостей робочого місця.

Загальні вимоги до планування робочого місця.

1.Розмір робочої зміни має забезпечувати зручне виконання роботи.

2. устаткування має розміщуватись в полі зору робітника і бути доступним.

3. предмети постійного користування мають бути близько до робочого місця,а тимчасового користування в спеціальних місцях. Під с-мою обслуговування розуміють - регламентацією обсягів, термінів і методів .виконання допоміжних робіт із забезпеченням робочих місць усим необхідним.

Обслуговування робочих місць здійснюється за такими ф-ціями:

1.енергетична

2. транспортно-складська

3.Інструментальна

4.контрольна

4.облікова

5.господарсько-побутова.

Тема 16.

1.Вир-ча інфраструктура та її вплив на ЕП

Інфраструктура п-ва – це комплекс підрозділів і служб головна задача яких зводиться до забезпечення нормального ф-нняосн. в-ва і всіх сфер д-тіп-ва.

Виробнича інфраструктура – це комплекс обслуговуючих та допоміжних вир-в, які забезп. Основний вироб. процес сировиною, матеріалами, паливом, енергіею інструментом, а також підтримують обладнання в роб. Стані.

До виробничої інфраструктури відносять ремонтне, інструментальне, енергетичне, транспортне, складське, тарне госп. а також служби мат.-техн. забезп., лабораторних досліджень і т. д .

Склад і масштаби інфр. П-ва залежить від типу в-ва, номенклатури, та обсягу випуску прод., рівня спеціалізації, та організ. Виробничих процесів, розмірів п-ва, і його вироб. зв’язків. Вся система технічногобслуг. п-ва повинна відповідати наступним вимогам:

  1. Забазпечення умови випуску конкурентно спроможної прод. при мінімальних витратах.

  2. Забезпечувати гнучкість і мінімальну перебудову при переході осн. В-ва на випуск нової прод.

  3. Носити профілактичний характер і тд.

Основними напрямами вдосконалення лрганізації допоміжних господ. Ринках п-ва є:

  1. Централізація і концентрація однорідних процесів обслугов.

  2. Механізація та автоматизація техн. Процесів.

  3. Раціоналізація управління

  4. Використання стимулюючих систем оплати праці.