3. Оперативне регулювання роботи під-ва.

Завдання оперативного регулювання виробн. процесу полягає в оперативному обліку виконання встановленого графіку вир-ва, виявленні аналізів та усуненні причин відхилення та прийнятті оперативних заходів з попередження та усунення відхилень від плану.

Оперативне регулювання здійснюється за допомогою спеціальних технічних засобів, оперативної планової та фактичної інформації.

Своєчасний повний і точний облік всіх відхилень дозволяє оперативно регулювати хід вир-ва та скеровувати його протікання відповідно до плану.

Важливим на під-ві є створення комплексної автоматизованої системи оперативного обліку, яка повинна відповідати ряду вимог:

1. висока оперативність збору та обробки інформації

2. відсутність дублювання в роботі кожної ланки системи

3. забезпечення попередньої обробки інформації

4. запобігання передачі надлишкової інформації

5. економічна ефективність

Інформація про хід вир-ва включає:

1. випуск продукції за рік, квартал, місяць по всіх структурних підрозділах

2. надходження на склад напівфабрикатів та комплектуючих виробів, їх видача у вир-во

3. рух предметів праці по операціях технологічного процесу

4. брак

5. час роботи і простоїв устаткування

6. час ремонтно-профілактичних робіт

7. надходження матеріалів у цех та їх видача на роб.місця

8. витрачання мат.-енергет. ресурсів за їх видами.

Тема 5.

1..Види виробничої потужності та чинники, що її визначають

Планування виробничої потужності має важливе значення не тільки в раціональному використанні ресурсів, а й у стабілізації виробництва та насиченні ринку необхідними товарами.

Виробнича потужність підприємства характеризує максимально можливий річний обсяг випуску продукції в номенклатурі та асортименті, заплановану до виробництва за повного використання устаткування та виробничих площ за умови застосування прогресивних технологій та організації виробництва.

Виробничу потужність п-ва визначають в нат. та вартісних вимірниках.

Розрізняють три види потужності підприємства:

1. проектна – визначається у процесі проектування

2. поточна – фактично досягнута потужність

3. резервна – для покриття пікових навантажень

Виробнича потужність є змінною величиною і формується під впливом таких чинників:

1. номенклатура, асортимент і якість продукції

2. тривалість виробничого циклу та трудомісткість виготовлення продукції

3. к-ть устаткування, фіз. та моральний знос устаткування

4. режим роботи п-ва та його підрозділів

5. застосування робочого часу

6. якість обслуговування робочих місць і т.д.

Виробнича потужність буває:

• вхідна – на поч. планового періоду

• вихідна – на кін. планового періоду

• Середньорічна (Псер=Пвхід+Пввед*Тв/12-Пвив*Твив/12)

Виробничу потужність п-ва визначають за всією номенклатурою продукції та встановлюють виходячи з потужності провідних підрозділів п-ва. Визначають потужність на підставі максимально можливого річного часу роботи устаткування та використання виробничих площ.

2.Визначення максимально можливого випуску продукції за наявної потужності

Виробнича потужність величина динамічна, у кожному плановому періоді має бути збалансована з виробничою програмою. Це означає необхідність досягнення рівноваги між попитом та пропозицією на продукцію та послуги.

Проведені розрахунки наявної виробничої потужності п-ва дають можливість визначити максимальний обсяг випуску продукції який буде забезпечений діючими основними фондами.

Максимально можливий випуск продукції визначають за середньорічною виробничою потужністю, яку розраховують під впливом зміни ряду чинників.

Алгоритм розрахунку плану виробництва продукції та його обґрунтування виробничою потужністю:

1. аналізується портфель замовлень

2. проводиться перерахунок асортименту портфеля замовлень на один вид продукції прийнятий як виріб представник

3. аналізується використання середньорічної виробничої потужності в звітному періоді

4. планується коефіцієнт використання виробничої потужності в плановому періоді

5. визначається можливий випуск продукції на основі діючих виробничих потужностей

6. проект виробничої програми порівнюється з виробничою потужністю по кожному виробу представнику. Після досягнення балансу між виробничою потужністю та проектом програми дається економічна оцінка плану виробництва.

На підприємстві розробляють баланс виробничої потужності, в якому відображають вхідну, вихідну та середньорічну потужність, а також введення та вибуття виробничих потужностей.

На основі балансу виробничих потужностей та в ході його розробки здійснюється:

1. уточнення можливостей виробничих потужностей

2. визначення рівня забезпечення виробничою потужністю програми робіт по підготовці нових виробів

3. визначення коефіцієнта використання виробничих потужностей

4. виявлення внутрішньовиробничих диспропорцій та можливостей їх усунення

5. визначення необхідності в інвестиціях для збільшення виробничих потужностей

6. пошук найбільш ефективних варіантів спеціалізації та кооперування.