5. Організаційно економічна підготовка вир-ва

Організаційно економічна підготовка вир-ва – це комплекс взаємопов’язаних процесів організації планування обліку і контролю матеріально-технічного забезпечення, збуту і фінансування що забезпечують готовність під-ства до вир-ва нової продукції.

Організаційно-економічна підготовка складається з наступних стадій:

1. Складання плану графіка і кошторису витрат на підготовку вирва

2. Визначення потреби в додатковому обладнанні і робочих кадрах, матеріальних і енергетичних ресурсах

3. Розробка планових калькуляцій на нові деталі і вироби

4. Оформлення договірних відносин з постачальниками і споживачами

5. Організація праці і з/п

6. Визначення економічної ефективності нової продукції.

6. Організація освоєння нового продукту (технології)

Необхідним етапом підготовки вир-ва є освоєння нової продукції що являє собою сукупність різноманітних процесів і робіт в процесі яких здійснюється перевірка конструкцій і технологій відповідно до встановлених вимог

Періоди освоєння вир-ва нової продукції:

1. Перевірка нової конструкції – являє собою сукупність робіт по перевірці, конструкції виробу і технології її виготовлення

2. Налагодження вир-ва – передбачає перехід від дослідного вир-ва до серійного

3. Досягнення проектних економічних показників

У процесі освоєння випуску нових видів продукції виділяють:

1. Технічне освоєння – отримання технічної документації і дослідного зразка та досягнення технічних параметрів конструкції відповідно до вимог

2. Виробниче освоєння – здійснюється в процесі налагодження вир-ва коли всі виробничі ланки під-ства забезпечують виконання встановлених обсягів випуску

3. Економічне освоєння – передбачає досягнення основних проектних економічних показників випуску виробів.

Тема 17.

1.Конкурентоспроможність та якість продукції.

Конкурентоспроможність – це комплексна характеристика товару, що визначає його переваги на ринку порівняно з аналогічними товарами.

Конкурентоспроможність розкривається через систему якісних та економічних показників.

Якісні показники характеризують властивості товару завдяки яким він задовольняє конкретну потребу.

Економічні показники характеризують сумарні витрати споживачів на задоволення їх потреб.

Якість – це ступінь, за якою сукупність власних характеристик задовольняє вимоги.

Розрізняють абсолютний рівень якості – визн. показників якості без їх порівняння з відповідними показниками аналогічних виробів.

Відносний рівень якості – визн. порівнянням абсолютних показників якості продукції з кращими зв’язками.

2. Показники і методи оцінки якості продукції

Для оцінки якості продукції використовується система показників, які поділяються на:

1) узагальнюючі показники – х-ють загальний рівень якості продукції;

2. комплексні показники – х-ють декілька властивостей виробів вкл.. витрати

3. пов’язані з розробленням, виробництвом і експлуатацією.

4. одиничні показники якості – х-ють одну із властивостей продукції і поділяються на такі види:

• показники призначення – відображають корисний ефект від використання виробів за призначенням;

• показники економічності – показують рівень використання матеріальних ресурсів і х-ють властивості виробу, щодо його технічної досконалості

• показники надійності;

• показники технологічності;

• ергономічні показники – дають змогу визн. зручність і безпеку експлуатації виробів;

• естетичні показники;

• показники стандартизації та уніфікації

• показники транспортабельності

• екологічні показники

• економічні показники

• показники безпеки.

Використовуються такі методи оцінки якості:

• органолептичні;

• експериментальний;

• експертний;

• соціологічний;

• розрахунковий.