- •Лекція №1. Балетмейстер і сфери його творчої діяльності.
- •2. Види балетмейстерської діяльності.
- •Балетмейстер-реставратор
- •5) Балетмейстер-педагог?? (можливо хореограф-педагог? ) Лекція №2. Мистецтво хореографії.
- •1.Танець як один з видів мистецтва:
- •2. Види хореографічного мистецтва:
- •3. Танцювальні форми і жанри:
- •4. Національні особливості розвитку танцю:
- •1. Значення музики в народженні хореографічного твору
- •Лекція № 3. Музика в хореографічному творі.
- •2. Робота балетмейстера з акомпаніатором, композитором, фонограмою.
- •Робота балетмейстера з художником.
- •Лекція № 4. Драматургічні та композиційні основи хореографічного твору.
- •1. Основні закони драматургії, їх застосування в хореографічному творі:
- •2. Композиція танцю
- •3. Малюнок танцю
- •4. Хореографічний текст
- •Лекція № 5. Створення хореографічного образу.
- •Аналіз та визначення образу.
- •2. Хореографічний образ.
- •3. Значення хореографічного образу в сучасній хореографії
- •Лекція № 6. Створення хореографічних етюдів.
- •Робота над танцювальними етюдами та створення сучасних образів.
- •Лекція № 7. Теоритичні аспекти роботи по створенню дитячого танцю.
- •1. Специфіка хореографії для дітей.
- •2. Основні вимоги до танців в дитячому колективі: ідейність, художність, доступність.
- •3.Робота над образом в танцях для дітей.
- •Лекція № 8. Характерні особливості сюжетного танцю у сучасній хореографії.
- •1. Сюжет у літературі.
- •Види побудови сюжету:
- •Типологія сюжетів.
- •4. Сюжет в хореографії.
- •4. Особливості створення сюжетного танцю.
- •Лекція № 9. Створення танців малих форм.
- •1. Специфіка створення і виконання танців малих форм.
- •Лекція № 10. Створення класичної хореографії.
- •1. Композиційні основи класичного танцю.
- •2. Робота балетмейстера по створенню хореографічного образу в класичній хореографії.
- •3.Малі форми класичного танцю.
- •Лекція № 11.
- •1.Традиції фольклорних хореографічних колективів.
- •2. Сценічна обробка та втілення фольклорного матеріалу.
- •3.Традиційні українські побутові та сюжетні танці у сучасності.
- •4. Стилізація народної хореографії з використанням традиційної і нетрадиційної танцювальної лексики.
Лекція № 3. Музика в хореографічному творі.
Значення музики в народженні хореографічного твору.
Робота балетмейстера з акомпаніатором, композитором, фонограмою.
Робота балетмейстера з художником.
1. Значення музики в народженні хореографічного твору
Музика - душа танцю. Танцювальне мистецтво і музика зв'язані багатьма нитками. Музика дає пластиці ритмічну основу, вона визначає її емоційне навантаження, характер, образну виразність. Від того, наскільки вона образна, змістовна і виразна, багато в чому залежить якість хореографії, оскільки вся дія балету вигадується балетмейстером на музику, яка надихає його і підказує йому хореографічні образи.
У єдності музики і танцю, в синтезі композиторської і балетмейстерської творчості криється успіх майбутнього хореографічного твору. Саме тому створення хореографічних програм, спектаклів завжди вимагають від балетмейстера точного і тонкого відчуття образу, стильової природи, національної характерності музичного листа в творі, який він задумав виразити мовою пластики, мовою танцю.
Коли говориться про необхідність вираження музики в танці, то тут потрібний збіг образної побудови, стилю музики і танцю, структури музичної мови і пластичного малюнка, структури форми, відповідності темпу, ритму. Це не означає, що має бути "станцьована" кожна доля такту, кожна нота, що в пластиці необхідно в точності повторювати ритмічний малюнок мелодії. Але коли хореограф в середині музичної фрази або перед її кінцем починає нову танцювальну фразу, це справляє враження свого роду дисонансу.
Балетмейстер в своїй практиці використовує або готовий музичний твір, або вигадування композитора, написане за задумом драматурга.
Інколи балетмейстер, вигадавши сюжет, не має можливості замовити композиторові музику і прагне підібрати для нього вже готовий твір. У такому разі особливо важливе дбайливе відношення до музичного тексту, до створеної композитором драматургії, образної побудови твору. Слід уникати довільного скорочення музичного тексту, перестановок епізодів, що ламають форму, - словом, всього того, що може порушити цілісність, гармонію вигадування.
Коли композитор вигадує музику на замовлену хореографом тему по запропонованому їм лібрето, поважно встановити єдність між трьома ланками - драматургією, музикою, хореографією. Необхідно добитися узгодженості творчих задумів лібреттиста, драматурга, хореографа (часто це буває одна і та ж особа).
Танцовщику необходимо не только уметь слушать музыку и проникаться ее содержанием, но и любить ее, понимать, чувствовать, увлекаться ею. Поэтому на занятиях особое внимание уделяется не только развитию ритмической, но и эмоциональной связи музыки и танца. Музыка - это искусство, в котором идеи, чувства и переживания выражаются ритмически и интонационно организованными звуками. В танце же идеи, чувства и переживания выражаются тоже ритмически и интонационно. Но - при помощи организованной пластики сценического движения, т.е. хореографической композиции, позы и актерского жеста. Без подлинной музыкальности нельзя овладеть подлинной танцевальностью, ибо содержание музыкального произведения и сценического действия - едины, неделимы. В результате их слияния должен родиться художественный образ театрального танца. Одна из первых задач на этом пути - воспитание у учащихся способности верно согласовывать свои действия с музыкальным ритмом. Малейшее нарушение музыкального ритма всегда лишает танец действенной и художественной точности выражения. Таким образом, ритм не должен восприниматься учащимися, как простой механически точный отсчет долей времени, а как выразительный компонент танца. Умение слушать музыкальную тему во время сильнейшего физического и нервного напряжения свидетельствует об истинном мастерстве танцовщика. Однако существует момент "замыливания" музыкальной темы при многократной повторяемости ее в процессе репетиции. Задаче сохранения музыкально-творческой увлеченности ученика - служат включаемые в урок актерские тренинги. Например, выстраивание ассоциативной цепи на заданную музыкальную тему. Этюды на тему - "оправдай движение" (мотивированный актерский выход из любой заданной позы). Исполнение одной и той же комбинации в различном характере. Сочинение истории своего танцующего героя. И т.д. Все это может органично вплетаться в ткань урока и служить, как самодостаточным тренингом, так и своеобразным отдыхом после тяжелых упражнений в качестве психологического переключения. Уроки танца - это необыкновенно скрупулезная работа, которая наполнена бесконечно повторяемой отработкой ранее пройденных и новых примеров исполнительской техники. Но это не значит, что музыкальное оформление урока может быть подобрано формально. Учебно-хореографический этюд должен быть не отдельным приемом экзерсиса, а учебно-танцевальной фразой. Воспитание музыкальности должно уберечь их от показного техницизма. |