Kucherenko_Telerezhissura

2

УДК [621. 397. 13:7. 071. 2. 027] (073) ББК 76. 320р. 30-2+85. 382р30-2

Т 96

Друкується за рішенням ради факультету кінота телемистецтва (протокол № 4 від 11. 04. 2011 р. )

Рекомендовано кафедрою телебачення (протокол № 2 від 09. 09. 2010 р. )

Рецензенти:

О.Г. Білогуб, ст. викл. каф. телебачення ХДАК

Д.Я. Головачов, директор студії «Ніка-Відео», Харків

Укладач

Кучеренко О. Г., викл.

Телережисура: Прогр. та навч. -метод. матеріали для студ.

Т96 1 курсу 6020200 «Кіно-, телемистецтво», спеціалізації «Режисура телебачення» освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» / Харк. держ. акад. культури; уклад. Кучеренко О. Г. — Х. , 2011. — 28 с.

Навчальний курс «Телережисура» є базовим для підготовки бакалаврів (спеціалістів) спеціалізації «Режисура телебачення». Зміст курсу покликаний надати студентам загальне уявлення про специфіку основних етапів еволюції кіно -, телемистецтва, функції сучасного телебачення, види і жанри екранних творів та загальні тенденції їх розвитку, формувати режисерський задум екранного твору, здійснювати формоутворення екранного продукту на основі його жанрово-тематичної та видової природи, розробляти постановочний та технологічний проект виробництва екранного продукту, виробити навички монтажного аудіовізуального мислення та організації роботи з творчо-виробничим колективом.

Для студентів спеціалізації «Кінота телережисура»

УДК [621. 397. 13:7. 071. 2. 027] (073) ББК 76. 320р. 30-2+85. 382р30-2

©Харківська державна академія культури, 2011 р.

©Кучеренко О. Г., 2011 р.

3

Програма навчальної дисципліни «Телережисура»

І. Опис предмета навчальної дисципліни

Предмет: Телережисура

ІІ. Мета і завдання навчальної дисципліни

Дисципліна «Телережисура» є базовою (наскрізною) для студентів спеціалізації «Режисура телебачення». Вивчення даної дисципліни забезпечує оволодіння студентами знаннями, вміннями та навичками створення екранних творів різноманітних жанрів, засвоєнню специфічної професійної термінології.

4

Упроцесі вивчення цієї дисципліни передбачено лекційні, практичні, індивідуальні заняття для засвоєння та закріплення теоретичних знань, оволодіння практичним досвідом створення екранних творів.

ІІІ.Вимоги до знань, умінь та навичок

Урезультаті вивчення дисципліни на 1 курсі студент повинен:

Знати:

–головні поняття та категорії телета кінорежисури,

–специфіку основних етапів еволюції кіно -, телемистецтва

–функції сучасного телебачення;

–термінологію за фахом у сфері кіно -, телемистецтва;

Вміти:

–Формувати режисерський задум екранного твору у жанрах замальовки та режисерського етюду;

–Здійснювати формоутворення екранного продукту у вищеназваних жанрах на основі його жанрово-тематичної та видової природи, знаходити форми втілювання режисерського задуму в залежності від наявних технологічно-виробничих можливостей;

–Розробляти режисерський сценарій екранного продукту у вищеназваних жанрах, застосовувати засвоєні методики фахової діяльності в роботі над екранним твором;

Мати первинні навички:

–керування творчо-виробничим колективом

–монтажного аудіовізуального мислення.

ІV. Зміст і структура дисципліни

Навчальна дисципліна на 1 курсі складається з 4 змістовних модулів, які містять 20 тем, зв’язаних між собою змістовними

складовими.

1 МОДУЛЬ містить 6 тем:

Видовища. Соціальні функції: естетична, ігрова, соборна, комунікативна.

Екранні мистецтва: кіно, телебачення, сучасні інтерактивні форми. Види фахової діяльності в екранному мистецтві.

Види телевізійного мовлення. Загальна характеристика, цілі та

5

задачі кожного з видів (інформаційне, суспільно-публіцистичне, освітнє, досугове мовлення).

Режисура екранних мистецтв: матеріал, інструмент, майстер.

Загальні поняття фахової діяльності. Фахова термінологія. 2 МОДУЛЬ містить 4 теми:

Екранний продукт як результат творчо-виробничої діяльності колективу.

Види та форми екранного продукту в кіно та телебаченні. Загальна структура екранного продукту (кадр, монтажна фра-

за, сцена, епізод, фільм чи програма).

Основні етапи виробництва екранного продукту. 3 МОДУЛЬ містить 5 тем:

Подія, дія та оповідь як структури екранних мистецтв. Екранний час та екранний простір.

Структури екранного твору: оповідальна, драматургічна, зображальна (аудіовізуальна).

Драматургічна структура екранного твору (конфлікт, дія, фабула, сюжет, запропоновані обставини, тема та предмет оповіді).

Засоби екранної виразності. 4 МОДУЛЬ містить 5 тем:

Літературна та сценарна першооснова екранної оповіді. Аналітична діяльність в роботі режисера. Ідейно-тематичний та

дійовий аналіз в роботі режисера.

Методика проведення дійового аналізу літературної першооснови екранного твору.

Методика ідейно-тематичного аналізу літературної першооснови екранного твору.

Етюдна форма екранного твору як виток жанрово-видових

екранних форм.

Підсумковий контроль засвоєння знань здійснюється у формі

заліку (1 семестр) та іспиту (2 семестр).

На залік виносяться питання з теоретичного матеріалу. Практичні відеороботи: кадр-спостереження, монтажна фраза.

На іспит виносяться питання з теоретичного матеріалу. Практичні відеороботи: етюд, хронометраж до 5 хвилин, та замальовка,

створена засобом спостереження — до 3-х хвилин.

Передбачено також рубіжні етапи контролю у формі усного опитування, перевірки рефератів, якості виконання завдань самостійної роботи студентів. Наприкінці кожного змістовного модулю студенти пишуть контрольну роботу з питань теорії, викладених протягом модулю.

6

V. Тематичний план

7

Змістовний модуль 4. Аналітична діяльність в роботі режисера. Етюдна форма екранного твору

8

VІ. Зміст курсу

Заліковий модуль 1

Змістовний модуль 1 Вступ до режисури екранних мистецтв

Тема 1. Видовища. Соціальні функції: естетична, ігрова, соборна, комунікативна.

Видовище як спеціально організована у часі та просторі публічна демонстрація соціально значущих процесів, подій, зразків людської поведінки. Види видовищ — обрядово-ритуальні, художні, спортивні, балаганні. Соборна функція видовищ як прилучення кожного конкретного індивідуума до корінних цінностей спільноти, цілого суспільства. Естетична функція як відображення дійсності у художніх образах, створення художньої реальності. Ігрова функція видовища як поєднання обрядової, виховної, компенсаторної та розважальної. Комунікативна функція як можливість передачі та обміну соціально-важливою інформацією між особистостями та верствами

суспільства загалом.

Практичне заняття: аналіз різних видів видовищ — сценічних, ритуальних, масових, екранних; пошук спільного та відмінностей.

Тема 2. Екранні мистецтва: кіно, телебачення, сучасні інтерактивні форми.

Кіно та телебачення як технічні, пластичні екранні видовища. Особливості психологічного впливу екранних творів. Відмінності кінота телебачення від інших пластичних мистецтв та одне від одного. Сімультанність телебачення. ТБ як вид електронних ЗМІ. Інтерактивні форми екранних мистецтв: мультімедіа в кіно, ТБ мовлення в Интернеті.

Тема 3. Види фахової діяльності в екранному мистецтві.

Різновиди творчих професій у кіно та телебаченні. Режисер, оператор, освітлювач, художник, актор, ведучий, звукорежисер, композитор, монтажер, продюсер. Особливості функцій по кожній

з цих професій.

Практичне заняття: підготовка та аналіз щоденника спостережень режисера.

9

Тема 4. Види телевізійного мовлення. Загальна характеристика, цілі та задачі кожного з видів (інформаційне, суспільнопубліцистичне, освітнє, досугове мовлення).

Інформаційне мовлення — відображення природи ТБ як електронного ЗМІ, що допомагає створенню інформаційної картини світу для глядача. Суспільно-публіцистичне мовлення — втілення інтегративної, суспільно-педагогічної (керуючої, дидактичної) та організаторської функції ТБ. Освітнє мовлення, як направлене на культурно-просвітницьку діяльність та підвищення освітницького та естетичного рівня глядацької аудиторії, рівня її знань про навколишній світ з точки зору світосприймання, знань досягнень науки, ознайомлення з культурною спадщиною людства. Досугове мовлен-

ня — його рекреативна, розважальна та естетична функція. Практичне заняття: аналіз ТБ програм на предмет їх функцій.

Тема 5. Режисура екранних мистецтв: матеріал, інструмент, майстер

Режисура як практична психологія. Матеріал для режисера — людська поведінка, життєві події, процеси та явища. Інструмент — відображення цього матеріалу у кадрі на екрані через пластичні та звукові образи, з метою доведення авторської ідеї до глядача у дійовій формі через розгортання конфлікту, тобто через перенесення драматургії в екранну форму. Роль режисера як майстра, який створює на екрані за допомогою виразних засобів образ дійсності, використовує оригінальну екранну мову з притаманними йому творчими особливостями, вибирає міру умовності, реалізуючи свої творчі можливості та творчу уяву.

Тема 6. Загальні поняття фахової діяльності. Фахова термінологія

Поняття кадру, плану, крупності, глибини, засобів зйомки та тонування, монтажу, постановчого та календарно-зйомочного плану, літературного та режисерського сценарію, монтажного аркушу, мізансцени, композиції (кадру, драматургічного твору), архітекто-

ніки.

Практичне заняття: задум та зйомка кадру-спостереження.

10

Змістовний модуль 2.

Екранний продукт в сфері кінота телевиробництва

Тема 7. Екранний продукт як результат творчо-виробничої діяльності колективу.

Телета кіновиробництво як колективний процес створення екранного продукту. Розподіл функцій у цьому процесі. Роль режисера як керівника та організатора діяльності творчого колективу.

Тема 8. Види та форми екранного продукту в кіно та телебаченні.

Програма — цілісний закінчений ефірний телевізійний продукт, виконаний у певній жанрово-видовій формі та маючий, як правило, цикловий характер виходу на екран. Фільм (постановчий, документальний) як цілісний екранний продукт, орієнтований на створення образу — життєвих подій, людей та ін.

Міжпрограммні ефірні компоненти — анонси, рекламні блоки, спеціальні випуски та їх жанрові різновиди.

Тема 9. Загальна структура екранного продукту (кадр, монтажна фраза, сцена, епізод, програма, фільм).

Поняття кадру як змістової, виражальної та зображальної одиниці екранного твору, часові та просторові аспекти поняття кадру. Монтажна фраза як послідовність кадрів, що виявляє закінчену думку. Сцена як відносно самостійна частина твору, у якій дія розгортається у певному єдиному часі та просторі. Епізод як відносно самостійна частина твору, яка відображає на екрані закінчену драматургічну подію. Програма чи фільм як цілісний та закінчений

екранний продукт, що складаються з епізодів та сцен.

Практичне заняття: розробка задуму, режисерського сценарію та зйомка монтажної фрази.

Тема 10. Основні етапи виробництва екранного продукту.

Підготовчий період та його значення. Пошук теми та життєвого матеріалу, ознайомлення з існуючими сценаріями та літературними творами, що відповідають творчим пошукам режисера, робота над літературним сценарієм, формування творчої групи, проби. Режисерський сценарій як форма, фіксуюча закінчення підготовчого періоду. Знімальний період. Монтажно-тонувальний період (постпродакшн) як підсумковий період створення екранного твору.