- •Лекція №1. Балетмейстер і сфери його творчої діяльності.
- •2. Види балетмейстерської діяльності.
- •Балетмейстер-реставратор
- •5) Балетмейстер-педагог?? (можливо хореограф-педагог? ) Лекція №2. Мистецтво хореографії.
- •1.Танець як один з видів мистецтва:
- •2. Види хореографічного мистецтва:
- •3. Танцювальні форми і жанри:
- •4. Національні особливості розвитку танцю:
- •1. Значення музики в народженні хореографічного твору
- •Лекція № 3. Музика в хореографічному творі.
- •2. Робота балетмейстера з акомпаніатором, композитором, фонограмою.
- •Робота балетмейстера з художником.
- •Лекція № 4. Драматургічні та композиційні основи хореографічного твору.
- •1. Основні закони драматургії, їх застосування в хореографічному творі:
- •2. Композиція танцю
- •3. Малюнок танцю
- •4. Хореографічний текст
- •Лекція № 5. Створення хореографічного образу.
- •Аналіз та визначення образу.
- •2. Хореографічний образ.
- •3. Значення хореографічного образу в сучасній хореографії
- •Лекція № 6. Створення хореографічних етюдів.
- •Робота над танцювальними етюдами та створення сучасних образів.
- •Лекція № 7. Теоритичні аспекти роботи по створенню дитячого танцю.
- •1. Специфіка хореографії для дітей.
- •2. Основні вимоги до танців в дитячому колективі: ідейність, художність, доступність.
- •3.Робота над образом в танцях для дітей.
- •Лекція № 8. Характерні особливості сюжетного танцю у сучасній хореографії.
- •1. Сюжет у літературі.
- •Види побудови сюжету:
- •Типологія сюжетів.
- •4. Сюжет в хореографії.
- •4. Особливості створення сюжетного танцю.
- •Лекція № 9. Створення танців малих форм.
- •1. Специфіка створення і виконання танців малих форм.
- •Лекція № 10. Створення класичної хореографії.
- •1. Композиційні основи класичного танцю.
- •2. Робота балетмейстера по створенню хореографічного образу в класичній хореографії.
- •3.Малі форми класичного танцю.
- •Лекція № 11.
- •1.Традиції фольклорних хореографічних колективів.
- •2. Сценічна обробка та втілення фольклорного матеріалу.
- •3.Традиційні українські побутові та сюжетні танці у сучасності.
- •4. Стилізація народної хореографії з використанням традиційної і нетрадиційної танцювальної лексики.
Лекція № 11.
Стилізація народної хореографії до сучасних танцювальних напрямів.
Традиції фольклорних хореографічних колективів.
Сценічна обробка та втілення фольклорного матеріалу. (окремі рухи, малюнки, фрагменти танцю).
Традиційні українськи побутові та сюжетні танці у сучасності.
Стілезація народної хореографії з використанням традиційної і нетрадиційної танцювальної лексики.
1.Традиції фольклорних хореографічних колективів.
Нині важко встановити, коли виникла потреба в необрядовій художній творчості. Пісня, мова, народний одяг, побут, танець – все це перебуває в нерозривному зв’язку з конкретним місцем на землі.
Виникає термін «фольклор», який походить від англійського folk-lore, де folk– «народ», «рід», «люди»; lore- «знання», «вчення», успадковане від предків давніх часів. Залежно від пори року з’являються календарно- обрядові свята, які поступово формували їх різні важливі риси і вказувати на суттєву відмінність між ними. З’являється термін «фольклористика», ознака якої - колективність, традиційність, усність, анонімність, варіантність, імпровізація.
Значення фольклору в історії розвитку народу дуже велике. В ньому заложено багатство народної мудрості, поезії, красоти. Відображаючи життя народу, фольклор є важливим фактором у розвитку мистецтва. Фольклор - це «живе джерело», яке допомагає людині адаптуватися у швидкому розвитку людського життя.
Посилюється значення фольклора і в хореографічному мистецтві, як своєрідного джерела «живої води», яке допомагає розвити фантазію балетмейстеру-художнику, знайти яскраві сюжети та теми для постановок. Балетмейстер вивчає не тільки хореографію, а й життя, літературу, фольклор, фольклористику, щоб досягти професійності в побудові фольклорного хореографічного твору.
Для повноцінного функціювання фольклорних традицій, необхідно існування перш за все духовних традицій у суспільстві. Збереження фольклору, як індівідуальності нації – це важливе завдання для кожного члена суспільства, але важливу роль у цьому відіграє культурно-освітня політика держави.
У сучасний період можна виділіти дві форми існування хореографічних традицій: перша - це існування їх у власному середовищі та друге - це у сценічному мистецтві. Які у свою чергу розподіляються на чотири групи використання фольклорного матеріалу.
Перша група - колективи, які умовно можна назвати етнографічними (фольклор географічної місцевості де проживають самі виконавці, учасники колективу це люди похилого віку і частина молоді. Виражальні засоби — це традиційні музика і костюми, які не піддаються обробці. Можливо, трошки ретушируються та пристосовуються до визначеної сценічної площадки.
Друга група — фольклорні; які реконструїрують фольклор любого регіону шляхом створення живих традицій. Колективи молодіжні, навчання проходить під началом керівника, можуть бути аматорські або професійні, синтетичні. У таких колективах танець рідко займає провідне положення, виступ частіше проходить в колі глядачей. Діяльність цих колективів полягає у реконструкції самої традиції.
Третя та четверта групи - самодіяльні та професійні колективи, творча діяльність яких це – обробка, розробка та стилізація фольклора ( більш народна або більш сучасна з фольклорною окраскою).