5) Балетмейстер-педагог?? (можливо хореограф-педагог? ) Лекція №2. Мистецтво хореографії.

1. Танець - як вид мистецтва.

2. Види хореографічного мистецтва.

3. Танцювальні жанри.

4. Національні особливості танцю.

1.Танець як один з видів мистецтва:

Танець - це вид мистецтва, в якому засобом створення художнього образу є рухи і положення людського тіла. Танець виник з рызних рухів і жестів, пов'язаних з трудовими процесами і емоційними враженнями від навколишнього світу. Рухи поступово змінювалися, піддавалися художньому узагальненню, внаслідок чого сформувалося мистецтво танцю. Танець - один з прадавніх проявів народної творчості. Спочатку пов'язаний із словом і піснею, танець поступово придбав значення самостійного мистецтва. У кожного народу склалися свої танцювальні традиції, хореографічна мова і пластична виразність, свої прийоми співвідношення руху з музикою. на цій основі стали формуватися бальний танець і професійний сценічний танець. У професійному мистецтві танець досяг високої міри розвитку і піддався науковій систематизації. Склалися різні танцювальні системи: європейський класичний танець, танцювальні системи країн Азії і Африки.

Танець як один з видів мистецтва служить засобом ідейно-емоційної дії. Мистецтво танцю розкриває духовний світ людини.

Хореографія (від грецької choreia - танець, grapho - пишу) - запис танцю (первинне значення). Це танцювальне мистецтво в цілому, у всіх його різновидах.

Мистецтво хореографії засноване на музично-організованих, умовних, образно-виразних рухах людського тіла. Зачатки образної виразності властиві людській пластиці і в реальному житті. У тому, як людина рухається, жестикулює і пластично реагує на дії інших, виражаються властивості його характеру, буд відчуттів, своєрідності особи. Такі характерно-виразні елементи, що "говорять", народжені в реальному житті,, прийнято називати пластичними інтонаціями або мотивами. У них кореняться витоки образної природи хореографії. Вона заснована на тому, що характерно-виразні пластичні мотиви, спираючись на музику, відбираються з безлічі реальних життєвих рухів, узагальнюються і організовуються за законами ритму і симетрії, орнаментального узору, декоративного цілого.

Хореографія - мистецтво спочатку синтетичне, бо поза музикою, що підсилює виразність танцювальної пластики, що дає їй емоційну і ритмічну основу, воно не може існувати. Ритм ударних інструментів, супроводжуючий танці деяких східних і африканських народів, - це вже різновид музики. Хореографія - видовищне мистецтво. тут істотного значення набуває не лише тимчасова, але і просторова композиція танцю, зрима подоба танцюючих (звідси - роль костюма, декоративного оформлення). Вища форма хореографії — балет.

2. Види хореографічного мистецтва:

1. Класичний танець - це стійка система виразних засобів хореографічного мистецтва, що історично склалася. Вона заснована на принципі поетично-узагальненого трактування сценічного образу.

2. Народний танець - один з прадавніх видів народного мистецтва. народний танець складався і розвивався під впливом географічних, історичних і соціальних умов життя народу.

3. Термін "бальні" відноситься до парних непрофесійних світських танців, що виникли в середньовічній Європі. Ці танці дуже сильно видозмінювалися — будь-яка епоха європейської історії — Відродження, Освіта, класицизм, романтизм — породжувала своєрідний танцювальний комплекс. Впродовж всього європейського культурного розвитку на бальний танець впливали найрізноманітніші етнічні джерела, а також професійний танець. Бальні танці XX століття склалися на основі європейського танцю, в який на рубежі XIX—XX століть вдихнула нове життя африканська і латиноамериканська музична і танцювальна культура. Величезну більшість сучасних бальних танців має африканське «коріння», вже добре замасковані технічною обробкою європейської танцювальної школи.

4. Сучасний танець - це танець, який актуальний в даний період часу, сьогодні, зараз. Наприклад, в наші дні сучасною хореографією є модерн-джаз танець, контемпорейн, авангардистський танець і вуличні танці з хіп-хоп культури.