2. Основні вимоги до танців в дитячому колективі: ідейність, художність, доступність.

Хореографічне виховання має велике значення в естетичному розвитку дітей. Засобами танцювального мистецтва воно прищеплює любов до всього красивого, витонченого. Саме така мета стоїть перед керівником, та балетмейстером дитячих хореографічних колективів. Танець не може бути беззмістовим, бо він сприяє вивченню дійсності, отримання досвіду допомагає формуванню світогляду дитини. Тому балетмейстер- постановник, створюючи танці для дітей, повинен враховувати три головні компоненти, а саме: ідейність, художність та доступність. Всі ці компоненти взаємозв’язані між собою.

Критерієм ідейності хореографічного твору є цінність головної думки, важливе значення її для суспільства, і насамперед її виховне значення для саміх дітей- виконавців та глядачів.

Критерієм художності хореографічного твору є чітка відповідальність за його зміст та форму. Ідея повинна бути цінною, почуття- благородні, високі, гуманні, а форма вираження їх- привабливою та доступною дітям.

Критерієм доступності повинно бути вірне співвідношення ідейно- художніх вимог з фізичними силами та хореографічною підготовкою дітей- виконавців.

Ідея танцювального твору повинна бути високою, але в кожному конкретному випадку треба враховувати вік дітей, щоб вона була зрозуміла і доступна.

Форма повинна бути красивою, але також треба враховувати вік дітей, та їх рівень хореографічної підготовки. Діти повинні виконувати запропоноване завдання на доброму художньому рівні. Показником художнього виконання є виразність та природність танцю. Це досягається завдяки вірному розумінню основної ідеї номеру і гарному опануванню потрібними технічними засобами.

Необхідно враховувати виховний вплив на дітей. Мало того, щоб почуття були зрозуміли дітям, треба, щоб ці ж самі почуття були чудовими в нашому сучасному розумінні, мали виховний ефект. Балетмейстер- постановник повинен як умого точніше розуміти те, що він хоче сказати. Доступна розповідь та конкретні поставлені завдання обов’язково полегшать роботу дітям- виконавцям.

Пошук образних рухів і лейтмотивів в хореографічній композиції, подібно до лейтмотиву в музиці, є важливим досягненням дитячої хореографічної творчості на сучасному етапі. Продумана та ретельно підібрана образна лексика складається "в осмислену танцювальну мову". Цей підхід до побудови танцювальних композицій, коли пластика танцю вишиковується, виходячи із змісту музики, призводить до органічного синтезу танцювальних напрямів і форм. Рухи не просто комбінуються, a створюється їх динамічна картина, як звуки в музиці.

Необхідно звернути увагу, що основою багатожанровості репертуару є багатожанровий танцювальний матеріал в учбовій роботі, який дозволяє опанувати особливості різних танцювальних напрямів і течій. Виявляючи цю закономірність, можна відмітити що звернення до жанрової різноманітності відрізняє все-таки колективи, виховані на класичній школі танцю.

Таким чином, багатожанровість репертуару як провідна тенденція сучасної дитячої хореографічної творчості є закономірною та актуальною, що дозволяє багатогранно розкритися творчій індивідуальності дитини.