Пошкодження трупів тваринами, птахами, комахами

Експерту слід враховувати, що пошкодження трупів тваринами, птахами, комахами і т.п. у ряді випадків схожі з пошкодженнями від різних знарядь, а також з нанесенням іншими тваринами за життя. Так рана, заподіяна трупу

ґавами, може нагадувати колото-різану. Пошкодження трупа гризунами, хижаками легко розпізнається по наявності фестончастих країв рани, а також по слідах зубів тварини, які лишаються на кістках, можливо, і на м'яких тканинах.

Значного руйнування трупам завдають комахи і їх личин­ки. Невдовзі після смерті, у теплий період року, навколо очей, у отворах носа, у роті, у ранах можна бачити значну кількість яєць мухи. Через добу з яєць утворюються личинки, які відразу починають поїдати м'які тканини, проникають у тіло. Протягом півтора-двох тижнів виникають лялечки.

Критерії давнини смерті за ентомофауною.

На трупі тільки яйця мух - після смерті пройшло близько доби; одночасно з яйцями є й личинки - минуло більше доби; личинок багато - минуло 3-5 діб і більше; серед черв'яків зустрічаються і лялечки - минуло близько тижня (дані при температурі навколишнього середовища +15...+20°С). При інших температурах строки скорочуються або подовжуються. Через два тижні після смерті тварини утворюються мухи. Біологічний цикл розвитку кімнатної мухи при температурі +15.. .+20°С складає три-чотири тижні.

Мурашки пошкоджують м'які тканини аж до повного їх знищення. Проте визначення часу смерті по трупній ентомофауні дуже орієнтовне.

У воді м'які тканини, трупи можуть пошкоджуватися деякими рибами, ракоподібними, що їх поїдають.

Документація розтину трупа

У випадках, коли карна справа не відкрита, у зв'язку з чим не може бути винесена і постанова про провадження експертизи, дослідження трупа або тварини проводиться на підставі листа представника органів дізнання, слідства або прокуратури. Таке дослідження не передбачене КПКУ і з процесуального боку не є експертизою, хоча за характером і змістом практично нічим не відрізняється від неї. Цей документ визначається як акт.

Акт розтину трупа складається з трьох частин: вступу (вступної частини), опису та висновку.

У Вступі вказується: хто здійснює розтин, хто присутній під час розтину, час і місце розгину, підстава, розпорядження, постанова для розтину, вид тварини, попередні дані (анамнез).

Описова частина містить докладне висвітлення всіх виявлених фактичних даних. Необхідно провести ідентифікацію даних супровідної з фактичними даними при огляді трупа. Проводиться опис зовнішнього огляду і стану внутрішніх органів. Описуються як прижиттєві так і посмертні зміни, при цьому уникають використання спеціальної термінології, а також слів «у нормі», «без змін».

Заключна частина складається з патологоанатомічного діагнозу і висновку про причину смерті (вимушеного забою). У випадках, коли необхідно проведення лабораторних досліджень, вказується, який матеріал відібрано, на що він повинен бути досліджений і куди відправлений. У висновку повинно бути виділене основне захворювання, а також за наявності ускладнення, конкуруюче, фонове чи супутнє захворювання.

Під основними захворюваннями розуміють хворобу, яка сама собою через її ускладнення зумовила смерть тварини.

Конкуруючими захворюваннями називають комбінацію з двох і більше хвороб, які одночасно спостерігаються у загиблої тварини і кожна окремо сама собою або через свої ускладнення могла зумовити смерть.

Супутні захворювання – хвороби або патологічні процеси, які етіологічно та патогенетично не пов’язані з основним захворюванням, суттєво не впливають на його розвиток та ускладнення й не створювали загрози для життя тварини.

Фонові захворювання – хвороби, які передують основній хворобі та створюють передумови для її розвитку, але не є смертельними. Вони відіграють певну роль у патогенезі та летальному завершенні.

Крім цього, може бути вказана безпосередня причина смерті, якщо вона не співпадає з основним захворюванням, але витікає з нього (наприклад, основне захворювання - хвороба Марека, але смерть настала від зупинки серця внаслідок крововиливу у грудо-черевну порожнину курки у результаті розриву печінки).

Висновок судово-ветеринарного експерта викладається за схемою:

"На підставі проведеного мною судово-ветеринарного розтину трупа (вказують конкретно якого) і даних представлених мені документів, приходжу до висновку, що причиною загибелі тварини є (вказує основну і супутні хвороби, їх давність і безпосередню причину смерті)". Висновки повинні бути вмотивовані, науково обґрунтовані, містити відповіді на поставлені питання. Вступна і описова частини оформлюються під час розтину або одразу після нього. Висновок може бути оформлений пізніше, після одержання результатів додаткових досліджень. Акт підписує лікар-експерт, який проводив розтин.