- •2. Базові типи політичної культури (г.Алмонд, с. Верба).
- •3. Взаємовідносини держави і громадянського суспільства за різних політичних режимів.
- •4. Виборча система сучасної України.
- •5. Виборчі технології: зміст та сучасні форми.
- •6. Види політичної стабільності.
- •7.Види та напрями політики.
- •8. Визначення тоталітарного режиму його головні риси.
- •9. Ґенеза та еволюція поняття «геополітика».
- •10. Глобальні проблеми сучасності та їх вплив на політику.
- •11. Головні функції політичних систем.
- •13. Громадянське суспільство: сутність і структурні компоненти.
- •14. Демократичні політичні режими.
- •Типологія демократичних систем
- •15. Джерела і види легітимності влади.
- •16. Засоби боротьби з тероризмом.
- •18. Зовнішньополітичні пріоритети України.
- •19. Інформаційне суспільство.
- •20. Критерії загального виборчого права. Голосування. Цензи.
- •21. Легальність та легітимність політичної влади: сутність і співвідношення.
- •22. Методи вирішення політичних конфліктів та види політичних рішень.
- •23. Модернізація: поняття та теорії модернізації.
- •Теорія глобального суспільства.
- •24. Нації як суб*єкт політики.
- •25. Об’єднання громадян: різновиди, методи впливу на владу.
- •26. Ознаки політичної напруги та політичної кризи
- •27. Основні елементи політичної культури.
- •28. Основні концепції походження держави.
- •29. Основні методологічні підходи до вивчення політики.
- •30. Основні підходи до визначення сутності держави та її ознаки
- •31. Основні суб’єкти політики
- •32. Основні теоретичні моделі політичних систем (Истон, Алмонд, Дойч)
- •33. Основні теорії виникнення тоталітаризму.
- •2.3. Теорія к. Поппера
- •2.4. Теорія Ханни Арендт
- •2.6. Теорія Карла Фрідріха
- •2.7. Теорія Хуана Лінца
- •34. Основні форми правління
- •35.Основні функції політики.
- •36. Особистість як суб’єкт політики.
- •37. Партійний спектр сучасної України
- •38. Політична еліта та політичне лідерство в Україні: стан та особливості розвитку.
- •39. Політична етика: визначення та зміст.
- •40. Політична ідеологія: поняття та типологія.
- •41. Політична поведінка особи, фактори що її визначають
- •42. Політична психологія:визначення, зміст, головні проблеми.
- •Характерні особливості
- •43. Політичний процес: зміст поняття, суб’єкти політичного процесу
- •44. Політичний режим: визначення та сенс поняття.
- •45. Поняття *об’єднання громадян*, *громадська організація*, та *партія* - їх визначення в науці та законодавстві
- •46. Поняття володарюючої еліти, її структура
- •47. Поняття політичного конфлікту. Причини виникнення політичних конфліктів.
- •48. Поняття стратегії та тактики.
- •49. Поняття та ознаки партії.
- •50. Поняття та типи політичної участі.
- •51. Предмет політології.
- •52. Принципи правової держави.
- •53. Принципи та умови виникнення сучасного тероризму.
- •54. Проблеми політичної еліти в науці: внесок у вивчення еліти Конфуція, Арістотеля, Платона, Макіавеллі.
- •55. Ресурси політичної влади: різновиди і типологія.
- •56. Реформа, революція, Переворот, трансформація: сенс понять і їх взаємовідношення.
- •57. Рівні політичної культури: загальний груповий, індивідуальний.
- •58. Рівні потреб суспільства за шкалою Маслоу.
- •59. Роль змі в політиці. Їх основні функції.
- •60. Роль ідеології у тоталітарному політичному режимі.
- •62. Соціальне партнерство:зміст і значення.
- •64. Стилі лідерства. Визначення і типологія.
- •65. Структура політичних партій.
- •66. Структура політичної влади.
- •67. Структура і організація політичного процесу.
- •68. Структурні компоненти політичної системи.
- •69. Суб’єкти політичної влади: соціальні, інституціональні і функціональні.
- •70. Суб’єкти та об’єкти політики.
- •71. Суспільно-політичні рухи: визначення, типологія, особливості
- •72. Сутність демократії: цінності, інститути, процедури
- •73. Сутність політики: основні теоретичні підходи.
- •74. Сутність системного підходу до дослідження політичної сфери
- •75. Сутність соціальної держави.
- •76. Сутність та співвідношення понять геополітика та зовнішня політика.
- •77. Сутність та форми авторитаризму
- •78. Сутність, структура, рівні політичної свідомості.
- •79. Сучасний радикалізм. Прояви, витоки, перспективи розвитку.
- •80. Теорії демократії
- •81. Теорії еліт
- •82. Теорії конфліктів
- •83. Теорії лідерства.
- •84. Теорії походження держави.
- •85. Тероризм як чинник сучасної політики
- •86. Типи виборчих систем у світовій практиці. Переваги та недоліки кожної виборчої системи
- •87. Типи партійних систем, їх характеристика
- •88. Типи політичної культури
- •89. Типологія партій. Перспективи розвитку партій різних типів
- •90. Типологія політичних конфліктів.
- •91. Типологія політичних систем.
- •92. Форми демократії.
- •93. Форми державного устрою.
- •94. Форми тоталітарних режимів.
- •95. Функції політичних партій.
- •96. Функції політичного лідера
- •97. Функції політичної влади
- •98.Функції політичної еліти
- •99. Характерні риси багатопартійності в Україні
2.3. Теорія к. Поппера
Тоталітарна модель була довгий час предметом вивчення з боку істориків і політологів і при цьому зробила вплив на інші сучасні їй концепції. Зокрема, у своїй праці "Відкрите суспільство та його вороги" ( 1945 р.) Карл Поппер протиставив тоталітаризм ліберальної демократії. Поппер стверджував, що оскільки процес накопичення людського знання непередбачуваний, то теорії ідеального державного управління (яка, на його думку, лежить у фундаменті тоталітаризму) принципово не існує. Отже, політична система повинна бути достатньо гнучкою, щоб уряд міг плавно змінювати свою політику і щоб політична еліта могла бути усунена від влади без кровопролиття. Такою системою Поппер вважав " відкрите суспільство "- суспільство, відкрите для безлічі точок зору і субкультур.
2.4. Теорія Ханни Арендт
Масове поширення теорія тоталітаризму отримала після виходу в світ книги філософа Ханни Арендт "Джерела тоталітаризму" ( 1951 р.). Центром уваги стали масштабний терор і безпрецедентне насильство, пов'язані з Голокостом і ГУЛАГом. Основою режиму Арендт вважала офіційну ідеологію, яка заявляла про свою здатність пояснити всі аспекти людської діяльності. На її думку, ідеологія ставала сполучною ланкою між окремими людьми і робила їх беззахисними перед державою, в тому числі, перед свавіллям диктатора.
Арендт вважала, що хоча італійський фашизм був класичний зразок диктатури, нацизм і сталінізм істотно відрізнялися від нього. У цих країнах держава була повністю підпорядковане контролю однієї партії, що представляє або націю, або пролетаріат. Навпаки, на думку Арендт, фашизм Муссоліні ставив державу над партією. Арендт також підкреслювала роль пангерманізму нацистського режиму і панславізму сталінського режиму як окремих випадків "континентального імперіалізму" і властивого йому расизму.
Схожих поглядів дотримувалися згодом і інші філософи та історики, зокрема, Ернст Нольте, який розглядав нацизм як дзеркальне відображення більшовизму. Фрідріх, Лінц та інші історики схиляються до точки зору, що нацизм все-таки був ближче до італійського фашизму, ніж до сталінізму.
2.5. Теорія Дж. Талмонових
У 1952 р. Дж. Талмон ввів термін "тоталітарна демократія" для позначення режиму, заснованого на примусі, в якому громадяни, формально володіючи виборчим правом, на практиці позбавлені можливості впливати на процес прийняття державних рішень.
2.6. Теорія Карла Фрідріха
Карл Фрідріх опублікував ряд робіт по тоталітаризму, включаючи "Тоталітарна диктатура і автократія" (1956 р., у співавторстві з Бжезинським) та "Розвиток теорії і практики тоталітарних режимів" (1969). У першій з них він сформулював ряд ознак тоталітаризму, наведені вище. У другій він провів аналіз ролі суспільної злагоди та мобілізації на підтримку режиму. Згідно Фрідріху, терор не зник в СРСР після смерті Сталіна. Масова підтримка режиму і раніше забезпечувалася за рахунок використання передових технологій таємного розшуку, пропаганди і маніпуляції психікою. Центральним тезою Фрідріха є твердження, що в тоталітарному СРСР "страх і злагода стали сіамськими близнюками".