- •2. Базові типи політичної культури (г.Алмонд, с. Верба).
- •3. Взаємовідносини держави і громадянського суспільства за різних політичних режимів.
- •4. Виборча система сучасної України.
- •5. Виборчі технології: зміст та сучасні форми.
- •6. Види політичної стабільності.
- •7.Види та напрями політики.
- •8. Визначення тоталітарного режиму його головні риси.
- •9. Ґенеза та еволюція поняття «геополітика».
- •10. Глобальні проблеми сучасності та їх вплив на політику.
- •11. Головні функції політичних систем.
- •13. Громадянське суспільство: сутність і структурні компоненти.
- •14. Демократичні політичні режими.
- •Типологія демократичних систем
- •15. Джерела і види легітимності влади.
- •16. Засоби боротьби з тероризмом.
- •18. Зовнішньополітичні пріоритети України.
- •19. Інформаційне суспільство.
- •20. Критерії загального виборчого права. Голосування. Цензи.
- •21. Легальність та легітимність політичної влади: сутність і співвідношення.
- •22. Методи вирішення політичних конфліктів та види політичних рішень.
- •23. Модернізація: поняття та теорії модернізації.
- •Теорія глобального суспільства.
- •24. Нації як суб*єкт політики.
- •25. Об’єднання громадян: різновиди, методи впливу на владу.
- •26. Ознаки політичної напруги та політичної кризи
- •27. Основні елементи політичної культури.
- •28. Основні концепції походження держави.
- •29. Основні методологічні підходи до вивчення політики.
- •30. Основні підходи до визначення сутності держави та її ознаки
- •31. Основні суб’єкти політики
- •32. Основні теоретичні моделі політичних систем (Истон, Алмонд, Дойч)
- •33. Основні теорії виникнення тоталітаризму.
- •2.3. Теорія к. Поппера
- •2.4. Теорія Ханни Арендт
- •2.6. Теорія Карла Фрідріха
- •2.7. Теорія Хуана Лінца
- •34. Основні форми правління
- •35.Основні функції політики.
- •36. Особистість як суб’єкт політики.
- •37. Партійний спектр сучасної України
- •38. Політична еліта та політичне лідерство в Україні: стан та особливості розвитку.
- •39. Політична етика: визначення та зміст.
- •40. Політична ідеологія: поняття та типологія.
- •41. Політична поведінка особи, фактори що її визначають
- •42. Політична психологія:визначення, зміст, головні проблеми.
- •Характерні особливості
- •43. Політичний процес: зміст поняття, суб’єкти політичного процесу
- •44. Політичний режим: визначення та сенс поняття.
- •45. Поняття *об’єднання громадян*, *громадська організація*, та *партія* - їх визначення в науці та законодавстві
- •46. Поняття володарюючої еліти, її структура
- •47. Поняття політичного конфлікту. Причини виникнення політичних конфліктів.
- •48. Поняття стратегії та тактики.
- •49. Поняття та ознаки партії.
- •50. Поняття та типи політичної участі.
- •51. Предмет політології.
- •52. Принципи правової держави.
- •53. Принципи та умови виникнення сучасного тероризму.
- •54. Проблеми політичної еліти в науці: внесок у вивчення еліти Конфуція, Арістотеля, Платона, Макіавеллі.
- •55. Ресурси політичної влади: різновиди і типологія.
- •56. Реформа, революція, Переворот, трансформація: сенс понять і їх взаємовідношення.
- •57. Рівні політичної культури: загальний груповий, індивідуальний.
- •58. Рівні потреб суспільства за шкалою Маслоу.
- •59. Роль змі в політиці. Їх основні функції.
- •60. Роль ідеології у тоталітарному політичному режимі.
- •62. Соціальне партнерство:зміст і значення.
- •64. Стилі лідерства. Визначення і типологія.
- •65. Структура політичних партій.
- •66. Структура політичної влади.
- •67. Структура і організація політичного процесу.
- •68. Структурні компоненти політичної системи.
- •69. Суб’єкти політичної влади: соціальні, інституціональні і функціональні.
- •70. Суб’єкти та об’єкти політики.
- •71. Суспільно-політичні рухи: визначення, типологія, особливості
- •72. Сутність демократії: цінності, інститути, процедури
- •73. Сутність політики: основні теоретичні підходи.
- •74. Сутність системного підходу до дослідження політичної сфери
- •75. Сутність соціальної держави.
- •76. Сутність та співвідношення понять геополітика та зовнішня політика.
- •77. Сутність та форми авторитаризму
- •78. Сутність, структура, рівні політичної свідомості.
- •79. Сучасний радикалізм. Прояви, витоки, перспективи розвитку.
- •80. Теорії демократії
- •81. Теорії еліт
- •82. Теорії конфліктів
- •83. Теорії лідерства.
- •84. Теорії походження держави.
- •85. Тероризм як чинник сучасної політики
- •86. Типи виборчих систем у світовій практиці. Переваги та недоліки кожної виборчої системи
- •87. Типи партійних систем, їх характеристика
- •88. Типи політичної культури
- •89. Типологія партій. Перспективи розвитку партій різних типів
- •90. Типологія політичних конфліктів.
- •91. Типологія політичних систем.
- •92. Форми демократії.
- •93. Форми державного устрою.
- •94. Форми тоталітарних режимів.
- •95. Функції політичних партій.
- •96. Функції політичного лідера
- •97. Функції політичної влади
- •98.Функції політичної еліти
- •99. Характерні риси багатопартійності в Україні
20. Критерії загального виборчого права. Голосування. Цензи.
Вибори — це передбачена Конституцією та законами форма прямого народовладдя, яка є безпосереднім волевиявленням народу шляхом таємного голосування щодо формування конституційного, якісного та кількісного складу органів держав ної влади та органів місцевого самоврядування чи обрання та наділення повноваженнями посадової особи
Виборче право поділяється на активне й пасивне. Активне виборче право - це право обирати. Пасивне виборче право - це право бути обраним.
Принципи виборчого права: загальні - обмежені; рівні -нерівні; прямі - опосередковані; з таємним голосуванням - з відкритим голосуванням.
Загальне виборче право означає право всіх дієздатних громадян, які досягли певного віку, брати участь у виборах.
Рівне виборче право означає наявність у кожного виборця однакової з іншими кількості голосів при голосуванні.
Пряме виборче право означає, що, беручи участь у виборах, громадяни віддають свої голоси безпосередньо "за" чи "проти" того чи іншого кандидата в депутати.
Таємність голосування означає заборону будь-якого спостереження або контролю за волевиявленням громадян.
Громадяни держави, що мають право брати участь у виборах, є виборцями. Коло виборців, що збирається голосувати чи голосує за певну політичну партію на парламентських, президентських чи місцевих виборах, називається електоратом
Голосування — процес прийняття рішення групою людей (зборами, електоратом), при якому загальна думка формулюється шляхом підрахунку голосів членів групи. Голосуванню зазвичай передує обговорення
Також голосування використовуються для визначення громадської думки і побудови рейтингу ставлення респондентів до того чи іншого кандидату у виборах та конкурсах.
Голосування може бути прямим і непрямим. вибори. Прямі вибори — система, за якою виборці мають можливість прямо висловити своє ставлення до кандидата шляхом подачі голосів (Україна, Росія, Франція, Польща). Непрямі вибори — система, за якою безпосереднє право обрання кандидата належить колегії виборщиків, на праві делегування їм своїх повноважень усіма виборцями.
Стаття 70. Право голосу на виборах і референдумах мають громадяни України, які досягли на день їх проведення вісімнадцяти років.
Не мають права голосу громадяни, яких визнано судом недієздатними.
Ви́борчий ценз (лат. census від лат. censeo — роблю перепис, опис) — встановлені в конституції або законах умови, що обмежують коло осіб, які мають право брати участь у виборах. Ценз буває майновий, віковий, статевий, релігійний тощо.
Виборчі цензи — сукупність умов, відповідність яким становить підставу для допуску громадян до участі у виборах.
Види виборчих цензів: необхідність володіти встановленим мінімумом власності (майновий ценз), вимога певного мінімального рівня письменності або освіченості (ценз письменності та освітній ценз), вимога певний час проживати у цій країні чи навіть у цій місцевості (ценз осілості), певний визначений строк мати громадянство цієї країни (ценз громадянства).
Розрізняють виборчі цензи права обирати і права бути обраним. Так, особа, яка бажає бути обраною, зазвичай повинна відповідати більш жорстким умовам, ніж та, що голосує.