- •Передмова
- •Тематичний вимір курсу „Історія України”
- •Вступ. Витоки українського народу
- •2.Концептуальний вимір проблеми витоків і формування українського народу
- •1.1.Теорії заснування держави Київська Русь
- •1.2. Матеріальні і духовні ресурси
- •Наслідки татарської навали. Щоб оцінити рівень змін в Русі, слід порівняти соціальну практику в руській державі домонгольського періоду з практикою, що встановиться в постмонгольську епоху.
- •1.5. Галицько-Волинська держава
- •Тема 2. Українські землі у складі іноземних держав (хіv - хvі ст.). Козацтво та його місце в системі соціально-економічних та політичних відносин в Україні (хv – і пол. Хvіі ст.)
- •2.1. Українські землі у складі Великого Литовського Князівства, Королівства Польського, Речі Посполитої.
- •Хронологія розгорнутого наступу
- •Земельно-повітова система адміністративно-територіального поділу
- •Система адміністративної влади
- •Землі Закарпаття у складі Королівства Угорського: хіv – хvі ст.
- •2.3. Буковина у владі Королівства Угорського, Молдавського князівства.
- •2.5. Еволюція українського козацтва та його місце і роль у системі соціально-політичних відносин хv – першій половині хvіі ст.
- •Хронологія основних козацьких повстань
- •Система влади
- •Тема 3. Національно-визвольна війна українського народу під проводом б.Хмельницького. Формування Української держави в ході української національної революції XVII ст.
- •3.1 Причини, характер, рушійні сили та основні періоди Національно-визвольної війни українського народу.
- •3.2 Утворення та розбудова Української козацької держави, її сутність та устрій.
- •3.3. Підсумки визвольних змагань 1648-1657 рр. Та їх історичні наслідки.
- •Тема 4. Україна в другій половині XVII ст. «Руїна»: її соціально-політична сутність та наслідки
- •4.1. Доба «Руїни» у новій історії України, її внутрішні та зовнішні причини.
- •4.3. Державотворча діяльність гетьмана п.Дорошенка . Завершальний етап визвольних змагань: історичне значення та уроки.
- •Тема 5. Гетьманщина у складі Російської імперії. Остаточна ліквідація української державності (кінець XVII-XVIII ст.)
- •5.1. Внутрішня й зовнішня політика гетьманів України і.Мазепи та п.Орлика, її державотворчий потенціал
- •5.2. Централізаторська політика російського самодержавства й скасування державної автономії України.
- •Тема 6. Капіталістична еволюція України у складі Австро-Угорської та Російської імперій, її особливості у хіх столітті.
- •6.1. Основні тенденції соціально-економічного і політичного розвитку України у першій половині хіх століття
- •6.2. Суспільно-політичні процеси в Україні у другій половині хіх століття. Економічні й соціальні реформи імперських урядів та їх вплив на Україну.
- •6.3. Український національний рух у хіх столітті : сутність, головні течії, ідейні засади, визначні представники
- •Тема 7. Україна на початку хх ст. Українська національно-демократична революція 1917-1920 рр.
- •Сумісний протекторат Австро-Угорщини і Німеччини.
- •7.2. Українська національно-демократична революція: державотворча діяльність Центральної ради
- •7.3. Українська держава гетьмана п.Скоропадського
- •7.4. Статус Директорії та її політичний курс
- •Соціальна орієнтація періоду влади Директорії унр
- •7.5. Етапи встановлення радянської влади в Україні:
- •Тема 8. Розвиток України в умовах утвердження тоталітарного режиму: 1920-1939 рр.
- •8.1. Міжнародно-правовий статус усрр. Створення срср
- •8.2. Економічна політика і стратегія 20-30-х рр.: неп, індустріалізація, колективізація
- •8. 3.Українська Соціалістична Радянська Республіка в контексті союзного тоталітарного режиму
- •Тема 9. Україна у роки Другої світової війни: 1939-1945 рр.
- •Українські землі в політиці європейських держав напередодні та на початку Другої світової війни.
- •Хронологія руху радянських військ територією Польщі
- •Військові дії на території України: червень 1941 р. – липень 1942 р.
- •22 Липня 1942 р., після захоплення м.Свердловська Ворошиловградської області, гітлерівцями остаточно окуповано всю територію України.
- •9.3. Окупаційний режим в Україні. Антифашистський Рух Опору.
- •Визволення території України. Наслідки Другої світової війни для українського народу.
- •Хронологія визволення міст України
- •Тема 10. Становище України у повоєнний період: 1946-1953 рр. План
- •10.1. Зовнішньополітична діяльність урср та завершення процесу формування державної території
- •10.2. Відбудова і розвиток народного господарства в Україні в післявоєнний період
- •10.3. Суспільно-політичні перетворення в західноукраїнських землях та Українському Подунав’ї після Другої світової війни
- •Тема 11. Соціально-економічний розвиток України в умовах „відлиги” та загострення кризи радянської системи. Україна на шляху до незалежності. План
- •Соціально-економічний розвиток: спроби реформування економіки урср в 1954-1964 роках
- •Особливості соціально-економічного розвитку в другій половині 60-х – в середині 80-х років
- •11.3. Дисидентський рух в Україні
- •4. Україна на шляху до незалежності: 1985-1991рр.
- •Тема 12. Відродження незалежності України. Суспільно-політичний розвиток України в умовах незалежності
- •12.1. Здобуття Україною державної незалежності, її політичні й правові підстави
- •12.2. Суспільно-політичні процеси в Україні 1991-2008 рр., становлення і розвиток новітньої української державності
- •12.3. Соціально-економічні перетворення в незалежній Україні, їх сутність, мета й поточні результати
- •12.4. Гуманітарні й духовно-культурні аспекти державотворення, складання сучасної української політичної нації
- •12.5. Зовнішньополітичні виміри розбудови незалежної України, геополітичні реалії сучасного світу і національні інтереси
2.3. Буковина у владі Королівства Угорського, Молдавського князівства.
Буковина – конгломерат земель, який до сер. ХІV ст. перебував у складі Галицько-Волинського князівства.
Буковина – це земний обшир між середньою течією Дністра і Головним карпатським хребтом у долинах верхньої течії Прута і Серета. Нині Північна Буковина входить до складу України (Чернівецька обл.), а Південна Буковина – до Румунії (області Сучава та Ботошани). |
Протягом першої пол. ХІV ст. у північній частині Буковини триває процес формування геополітичної данності – Шипинська земля, до якої входили (крім поселення Шипинці) Хотин, Цецин, Хмелів. На цьому часі означені землі потерпали від ординців, яких з часом розгромили угорці. За таких обставин Буковина входить до складу Королівства Угорського. Король Лайош призначає намісника – воєводу Драгоша. Саме він посприяв переселенню на Буковину волохів із Семиграддя (Трансильванія) та Мармарощини, які «осіли» в Південній Буковині, заклавши початки молдавського воєводства. 1359 року це князівство отримує статус незалежного. У його складі землі Північної Галичини, Галицьке Покуття та Шипинська земля, яка зберігала автономію.
Слід зазначити, що у культурно-досвідному відношенні русини домінували над прибульцями волохами (молдованами). Офіційною мовою в державних установах і церкві була старослов’янська із значним впливом місцевої (української) мови. Волохи визнали православ’я. Румунська стає офіційною мовою в молдавському князівстві від часу приходу до влади Василя Лупула (1634-1653 рр.). Отже, в другій половині ХVІ ст. триває процес румунізації буковинських земель.
2.4. Землі Криму і Північного Причорномор’я у XV-XVIст. Приазов’я та Крим переходять з-під влади Золотої Орди у власність Кримського ханства, яке остаточно сформувалося в ХV ст. Утворення нової геополітичної реальності було, з одного боку, наслідком процесів занепаду і розпаду Золотої Орди, з іншого – значної підтримки хана Хаджи-Гірея правлячими колами Великого Князівства Литовського, яке бачило в ньому союзника у боротьбі з Північно-Східною Руссю: Московією. Утворення ханства вітала і підтримувала Греція, яка розраховувала витіснити за допомоги нового геополітичного утворення конкурентів в чорноморській і середземноморській торгівлі – генуезців.
Кримське ханство являло собою хитке політичне утворення. Причини: сильними були позиції знаті, які контролювали хана, і слабкою - економіка, яка засновувалась на екстенсивних формах господарювання: кочове скотарство, примітивне землеробство. Основне джерело прибутків – грабіжницькі набіги на землі сусідніх держав.
1475 року Туреччина висадила свої воєнні сили в Криму. Завоюванню підлягали, в першу чергу, генуезькі колонії: Кафа, Судак. Так, турки покінчили з економічним пануванням на Чорному морі італійців і перетворили Кримське ханство в васала Османської імперії. На початок XVI ст. у владі ханства перебувають уже землі між Дніпром і Кубанню. Залоги турків на цьому часі були введені до значного ряду міст: Керч, Гезлев, Тамань, Озга (Перекоп), Очаків, Білгород, Бендери, Азов, Кінбурн, Балаклава, Мангуп, Енікале. У 1514 р. Буковина та Бессарабія в складі Молдавії також потрапили у васальну залежність від Османської імперії.