- •Передмова
- •Тематичний вимір курсу „Історія України”
- •Вступ. Витоки українського народу
- •2.Концептуальний вимір проблеми витоків і формування українського народу
- •1.1.Теорії заснування держави Київська Русь
- •1.2. Матеріальні і духовні ресурси
- •Наслідки татарської навали. Щоб оцінити рівень змін в Русі, слід порівняти соціальну практику в руській державі домонгольського періоду з практикою, що встановиться в постмонгольську епоху.
- •1.5. Галицько-Волинська держава
- •Тема 2. Українські землі у складі іноземних держав (хіv - хvі ст.). Козацтво та його місце в системі соціально-економічних та політичних відносин в Україні (хv – і пол. Хvіі ст.)
- •2.1. Українські землі у складі Великого Литовського Князівства, Королівства Польського, Речі Посполитої.
- •Хронологія розгорнутого наступу
- •Земельно-повітова система адміністративно-територіального поділу
- •Система адміністративної влади
- •Землі Закарпаття у складі Королівства Угорського: хіv – хvі ст.
- •2.3. Буковина у владі Королівства Угорського, Молдавського князівства.
- •2.5. Еволюція українського козацтва та його місце і роль у системі соціально-політичних відносин хv – першій половині хvіі ст.
- •Хронологія основних козацьких повстань
- •Система влади
- •Тема 3. Національно-визвольна війна українського народу під проводом б.Хмельницького. Формування Української держави в ході української національної революції XVII ст.
- •3.1 Причини, характер, рушійні сили та основні періоди Національно-визвольної війни українського народу.
- •3.2 Утворення та розбудова Української козацької держави, її сутність та устрій.
- •3.3. Підсумки визвольних змагань 1648-1657 рр. Та їх історичні наслідки.
- •Тема 4. Україна в другій половині XVII ст. «Руїна»: її соціально-політична сутність та наслідки
- •4.1. Доба «Руїни» у новій історії України, її внутрішні та зовнішні причини.
- •4.3. Державотворча діяльність гетьмана п.Дорошенка . Завершальний етап визвольних змагань: історичне значення та уроки.
- •Тема 5. Гетьманщина у складі Російської імперії. Остаточна ліквідація української державності (кінець XVII-XVIII ст.)
- •5.1. Внутрішня й зовнішня політика гетьманів України і.Мазепи та п.Орлика, її державотворчий потенціал
- •5.2. Централізаторська політика російського самодержавства й скасування державної автономії України.
- •Тема 6. Капіталістична еволюція України у складі Австро-Угорської та Російської імперій, її особливості у хіх столітті.
- •6.1. Основні тенденції соціально-економічного і політичного розвитку України у першій половині хіх століття
- •6.2. Суспільно-політичні процеси в Україні у другій половині хіх століття. Економічні й соціальні реформи імперських урядів та їх вплив на Україну.
- •6.3. Український національний рух у хіх столітті : сутність, головні течії, ідейні засади, визначні представники
- •Тема 7. Україна на початку хх ст. Українська національно-демократична революція 1917-1920 рр.
- •Сумісний протекторат Австро-Угорщини і Німеччини.
- •7.2. Українська національно-демократична революція: державотворча діяльність Центральної ради
- •7.3. Українська держава гетьмана п.Скоропадського
- •7.4. Статус Директорії та її політичний курс
- •Соціальна орієнтація періоду влади Директорії унр
- •7.5. Етапи встановлення радянської влади в Україні:
- •Тема 8. Розвиток України в умовах утвердження тоталітарного режиму: 1920-1939 рр.
- •8.1. Міжнародно-правовий статус усрр. Створення срср
- •8.2. Економічна політика і стратегія 20-30-х рр.: неп, індустріалізація, колективізація
- •8. 3.Українська Соціалістична Радянська Республіка в контексті союзного тоталітарного режиму
- •Тема 9. Україна у роки Другої світової війни: 1939-1945 рр.
- •Українські землі в політиці європейських держав напередодні та на початку Другої світової війни.
- •Хронологія руху радянських військ територією Польщі
- •Військові дії на території України: червень 1941 р. – липень 1942 р.
- •22 Липня 1942 р., після захоплення м.Свердловська Ворошиловградської області, гітлерівцями остаточно окуповано всю територію України.
- •9.3. Окупаційний режим в Україні. Антифашистський Рух Опору.
- •Визволення території України. Наслідки Другої світової війни для українського народу.
- •Хронологія визволення міст України
- •Тема 10. Становище України у повоєнний період: 1946-1953 рр. План
- •10.1. Зовнішньополітична діяльність урср та завершення процесу формування державної території
- •10.2. Відбудова і розвиток народного господарства в Україні в післявоєнний період
- •10.3. Суспільно-політичні перетворення в західноукраїнських землях та Українському Подунав’ї після Другої світової війни
- •Тема 11. Соціально-економічний розвиток України в умовах „відлиги” та загострення кризи радянської системи. Україна на шляху до незалежності. План
- •Соціально-економічний розвиток: спроби реформування економіки урср в 1954-1964 роках
- •Особливості соціально-економічного розвитку в другій половині 60-х – в середині 80-х років
- •11.3. Дисидентський рух в Україні
- •4. Україна на шляху до незалежності: 1985-1991рр.
- •Тема 12. Відродження незалежності України. Суспільно-політичний розвиток України в умовах незалежності
- •12.1. Здобуття Україною державної незалежності, її політичні й правові підстави
- •12.2. Суспільно-політичні процеси в Україні 1991-2008 рр., становлення і розвиток новітньої української державності
- •12.3. Соціально-економічні перетворення в незалежній Україні, їх сутність, мета й поточні результати
- •12.4. Гуманітарні й духовно-культурні аспекти державотворення, складання сучасної української політичної нації
- •12.5. Зовнішньополітичні виміри розбудови незалежної України, геополітичні реалії сучасного світу і національні інтереси
Передмова
1991 року Україна стала на шлях незалежного розвитку і, як наслідок, - природне зростання інтересу до власної історії. Діючі перед цим схема історії і її концептуальний вимір творилися за умов української бездержавності, тому постала необхідність повного перегляду вітчизняної історії. В кінці 90-х років ХХ ст. такий перегляд набув силу і наукового визнання. Запропонований вашій увазі опорний конспект лекцій з курсу „Історія України” випрацювано на основі і з урахуванням останніх надбань історичної науки.
Тематичний вимір курсу „Історія України”
Вступ. Витоки українського народу. (к.і.н., доцент Н.В. Агафонова)
Тема 1. Київська Русь, її піднесення. Втрата політичної єдності Київської Русі і державності. (к.і.н., доцент Н.В. Агафонова)
Тема 2. Українські землі у складі іноземних держав (ХІV-XVI ст.). Україна у XVI- першій половині XVII ст. (к.і.н., доцент Н.В. Агафонова)
Тема 3. Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б.Хмельницького, її політичні результати. (ст. викладач Ю.Б.Махінла)
Тема 4. Україна в другій половині XVII ст. “Руїна”: її соціально-політична суть і наслідки. (ст. викладач Ю.Б.Махінла)
Тема 5. Гетьманщина у складі Російської імперії. Остаточна ліквідація української державності. (ст. викладач Ю.Б.Махінла)
Тема 6. Капіталістична еволюція України у складі Російської імперії, її особливості (друга половина ХІХ ст.). (ст. викладач Ю.Б.Махінла)
Тема 7. Україна на початку ХХ ст. Українська національно-демократична революція 1917-1920 рр. (к.і.н., доцент Н.В. Агафонова)
Тема 8. Розвиток України в умовах утвердження тоталітарного режиму (1920-1939 рр.). (к.і.н., доцент Н.В. Агафонова)
Тема 9. Україна в роки Другої світової війни: 1939-1945 рр. (викладач О.К. Луньова)
Тема 10. Становище в Україні у повоєнний період: 1946-1953 рр. (викладач О.К. Луньова)
Тема 11. Соціально-економічний розвиток України в умовах “відлиги” та в період загострення кризи радянської системи: 1954-1985 рр. (викладач О.К. Луньова)
Тема 12. Відродження незалежності України. Суспільно-політичний розвиток України в умовах незалежності. (ст. викладач Ю.Б.Махінла)
Вступ. Витоки українського народу
План
Предмет та завдання курсу «Історія України»
Концептуальний вимір проблеми витоків і формування українського народу
В університетській системі освіти серед предметів гуманітарного циклу провідне місце посідає дисципліна «Історія України», спрямована на поглиблене вивчення процесу формування українського народу (етногенез), української державності (політогенез), національної самобутності (націогенез).
Методи вивчення історії України
Історія - наука про минуле людського суспільства (в даному випадку українського народу), про закономірності розвитку суспільного життя в конкретних формах і конкретних просторово-часових вимірах. Об’єктивне вивчення історії забезпечується рівнем науковості методології. Історія України, як і інші історичні науки, спирається на два основоположні методологічні принципи:
принцип об’єктивності, який зобов’язує історика відзнаходити закономірності у розвитку суспільства, відстежувати обумовленість такої закономірності шляхом залучення матеріальних і духовних чинників;
принцип історизму, який передбачає розгляд кожного явища від моменту його зародження до зникнення чи переходу в іншу якість.
Основні джерела вивчення і дослідження історії України:
речові джерела – пам’ятки матеріальної культури, тобто археологічні знахідки: зброя, знаряддя праці, прикрасові комплекси, елементи побуту, архітектура і т. ін.;
етнографічні джерела – пам’ятки, що характеризують побут, менталітет, звичаї;
лінгвістичні джерела – мова (усна чи фіксована системою письма);
усні джерела – фольклор: пісні, прислів’я, загадки, думи, легенди, міфи, казки, історичні пісні;
писемні джерела – літописи, житія (агіографія), повчання, епос, законодавчі акти, епістолії (переписка), дипломатичні акти, статистичні записки, мемуари і т.н.
Результатом вивчення дисципліни «Історія України» мають стати:
знання про джерела дослідження і вивчення історії, про методи і методику дослідження, про принципи періодизації історичного процесу, зміст різних періодів історії, подієвий ряд характеризуючий соціальні конфлікти різних масштабів, моделі розвитку і саморозвитку українського соціуму, ідеологічний вимір перетворень і змін, політичні сили, соціальні верстви, воєнно-політичні утворення, зміст угод і програм, що презентують історичну ретроспективу;
уміння встановлювати причинно-наслідковий зв’язок, характеризувати і оцінювати історичні події, давати відповіді на проблемні питання, застосовуючи джерела вивчення історії; реанімувати історичний процес; набувати досвід вести полеміку, виступати з доповідями та повідомленнями, відповідати на тестові завдання, робити об’єктивні висновки та узагальнення;
навички користування джерелами та історіографічними напрацюваннями різних форматів, заволодіння механізмом оцінки та порівняння епох, теорій, обставин, особистостей, програм, ідей, ідеалів, ідеологій; прогнозування та моделювання перспектив до розвитку геополітичної реалії Україна.