- •1. Предмет “ед”, цілі, завдання, стр-ні складові, соц-ек значення та місце.
- •36. Принципи держ політики доходів та їх соц-ек зміст
- •2. Зміст еволюції наук поглядів та осн підходи розвитку теорії рж і д н-ня.
- •17. Суть і змістовна відмінність абсолютної і відносної бідності та злиднів.
- •3. Роль і місце категорій „рж” і „д”
- •48. Етапи та особливості консюмеризму як ефективної сис-ми забезпечення зростання рж в ринк умовах
- •4. Категорії сис-ми „рж” н-ня, хар-р їхньої взаємодії і вн підпорядкованості.
- •5. Осн чинники, що впливають на розвиток потреб та динаміку рж н-ня. Інтегральні показники рж н-ня та їх кл-ція.
- •6. Сутність, види і соц-ек значення спож бюджетів населення. В-ть життя населення.
- •7. Мін спож бюджет н-ня Укр, його склад і стр-ра.
- •15. Людина як споживач: поведінка спож-ча, уподобання, бюдж обмеження, спож вибір, граничні вигоди.
- •8. Ек і соц сутність межі малозабезпеченості та прожит мінімуму
- •11. Осн теор підходи, на основі яких проводиться систематизація показників і нормативів рж н-ня.
- •9. Індексу людського розвитку та його розрахунок за методикою Програми розвитку оон
- •10. Ранжування потреб та базові показники на основ яких розраховується ілр.
- •12. Методи оцінки стану добробуту та рж н-ня.
- •16. Стан рж н-ня Укр і основні проблеми щодо його підвищення в сучасних умовах.
- •13. Методологічні проблеми визначення базових індикаторів диференціації н-ня за глибиною малозабезпеченості
- •18. Соц компенсатори та латентні механізми гальмування поширення бідності в умовах кризової ринкової кон’юнктури.
- •14. Сутність проблеми, що виникають при оцінці вартісних параметрів ранжування н-ня за станом матер забезпеченості
- •27. Основні фактори впливу на динаміку зростання рівня життя населення.
- •19. Проблеми та шляхи обмеження маргіналізації н-ня, бідності та ліквідації злиднів в Укр.
- •20. Причини та особливості процесу утв-ня маргінальних груп н-ня та проблеми визначення їх соц статусу.
- •21. Осн методологічні підходи, що застосовуються при кл-ції проявів маргінального стану особи та соц груп н-ня.
- •І сутність процесів пауперизації і люмпенізації н-ня. Андерклас" та антисусп прояви способу життя його представників.
- •23. Прояви стану малозабезпеченості та їх соц-ек відмінність
- •35. Суть, зміст і регулювання доходів. Суб’єкти держ.Регулювання доходів та характер їх взаємодії
- •28. Економічна база соц конфліктів у сус-ві та дії держави щодо забезпечення соц безпеки країни.
- •29. Сутність міри спож-ня та її вплив на зростання добробуту н-ня.
- •24. Соц сутність показника "фізіол мінімум" та методики розрахунку межі фізіол виживання людини.
- •30. Сутність спож-ня та його значення для задоволення потреб життєд-ті н-ня.
- •33. Осн фактори, що впливають на динаміку доходів н-ня Укр.. Не грошові види доходів
- •41. Напрямки, проблеми і особливості рефор-ня сис-ми соц захисту н-ня Укр
- •34. Індексація доходів населення
- •26. Основні прояви деструктивного впливу інфляції на рівень життя населення
- •36. Принципи держ політики доходів та їх соц-ек зміст
- •37. Сутність, значення і структурні складові соціального захисту населення України.
- •38. Соц забезпечення. Соц захист в Укр.
- •39. Осні види держ соц забезпечення і страх-ня та їх функт-не значення.
- •45. Вплив тіньової ек-ки на жр н-ня. Методи визначення тіньової ек-ки і тіньових доходів.
- •42. Причини, особливості та проблеми трансформації держ-патерналістичної сис-ми в ефективну ринк сис-му соц захисту н-ня
- •46. Осн складові тіньової ек-ки Укр. Орг-ек шляхи подолання кримінальних доходів.
- •59. Оцінка масштабів посилення фіскально-інфляційного тиску на доходи малозабезпечених верств н-ня
- •47. Сутність консюмеризму та його роль і значення для підвищення добробуту н-ня
- •43. Ек зміст категорій "соц гарантії", "пільги", "компенсації", "привілеї"
- •49. Осн права спож-чів та шляхи і механізми їх забезпечення.
- •50. Проблеми підвищення дієвості стр-них механізмів консюмеризму Укр
- •51. Досвід фор-ня та вдосконалення осн механізмів консюмеризму в країнах ринк ек-ки та можливість його викор-ня у вітчизняній практиці.
- •52. Стан суч проблеми иа напрямки розвитку консюмеризму в Україні.
- •60. Механізм реалізації принципів інфляційної нейтральності податк сис-ми та його вплив на добробут н-ня
- •53. Етапи та особливості розвитку пенсійної сис-ми в Укр. Ф-ії, принципи, осн. Параметри.
- •44. Компенсації та привілеї.
- •54. Досвід орг-ції пенсійного забезпечення в країнах ринк ек-ки та необхідність і можливість його викор-ня у вітч практиці.
- •32. Доходи н-ня Укр, види і джерела.
- •55. Механізм оподаткування доходів та його вплив на рж н-ня.
- •56. Осн принципи реалізації вимог соц справедливості в сфері оподатк-ня доходів н-ня
- •57. Роль механізму індексації в сис-мі оподатк-ня доходів н-ня.
- •58. Прямі і непрямі податки та хар-ні особливості їх впливу на жр н-ня.
- •Перелік питань для самоконтролю з дисципліни "економіка добробуту"
15. Людина як споживач: поведінка спож-ча, уподобання, бюдж обмеження, спож вибір, граничні вигоди.
Людина складна істота, що має фіз і дух потреби. Вони мають велику індивідуальність, для кожної людини хар-ні свої пріоритети та набори. Дуже важливим є якість у спож-ня та задоволенні потреб. Наявність різних уподобань у сус-ві породжує розгалужену сис-му пропозиції. В наслідок цього людина може обирати прийнятний для неї набір благ. Кожне благо для різних людей має свою граничну корисність і відповідно до цього споживач формує стр-ру свого спож-ня. Важливим у спож виборі є бюджетне обмеження, або рівень доходу інд-да. Людина може обирати у своєму спож-ні починаючи з середнього рівня забезпеченості, тобто коли людина досягає рівня добробуту.
Спож-ня виступає в достатньо активній ролі як щодо розвитку потреб людини, так і щодо розвитку здібностей особи. Спож-ня – необхідна і надзвичайно важлива (хоч і недостатня) складова процесу розвитку особистості.
У спож-ні реалізуються не тільки фіз, а й естетичні та ін дух, а також соц потреби особи. Через спож-ня людина не лише набуває необхідні блага для свого розвитку, а й викор-вує спож-ня як основний засіб цього розвитку.
Складність дослідження потенційної міри потреб особистості, що визначає якісний склад міри спож-ня, полягає у тому, що віддзеркалюючи об'єктивні умови існування людини, вона сама не може вважатись формою відображення реал ек ситуації. Останнє пояснюється тим, що вона є не тільки об'єктивною, у ній проявляється відношення суб'єкта, носія конкретної потреби у жит благах, яке наповнює цю міру, до можливих, на суб'єктивну думку, меж, що відповідають обраним засобам її реалізації. Саме тому в мірі потреб втілюються особисті риси їх носіїв.
Бюджет обмеження - існуюче обмеження конкретного спож-ча у коштах що необхідні для придбання певного за стр-рою і складом набору спож благ і послуг.
Міра споживання являє собою безпосередню хар-ку повноти реалізації інд потреб, тобто виступає одночасно як процес їх задоволення і як конкретний кінц результат цього процесу, що показує ступінь задоволення дійсних потреб особи. Міра споживання як важливий показник життєвого рівня н-ня пов'язує реал стан міри інд потреб з осн джерелом їх задоволення - рівнем особистого доходу.
Консюмеризм - сис-ма сусп відносин, пов'язаних з організованим соц рухом громадян та адекватною йому регулюючою д-тю держ установ і орг-цій, що спрямовані на захист інтересів споживачів, передусім у сфері розширення прав і посилення впливу покупців на вир-ків і продавців тов (послуг). Консюмеризм вкд також відповідні ек механізми та прав сис-му, що на сусп рівні гарантує забезпечення реалізації права людини споживати якісні блага і послуги, які вона отримує в процесі ринк обміну (у фірм-вир-ків, спец продавців та у приват осіб, які мають право на вир-во і торгівлю тов масового попиту).
8. Ек і соц сутність межі малозабезпеченості та прожит мінімуму
Визначення вартісних показників оцінки якісно відмінних станів малозабезпеченості надзвичайно ускладнюється за умов ек кризи. Це пов'язано із тим, що номін вартісні еквіваленти внаслідок багатопорядкового інфляційного масштабування фактично втрачають реал цінові координати, а обсяги ЗП не тільки не виконують роль міри к-ті і якості витрат, результатів праці, а й не є реал ек гарантом забезпечення відтворення роб сили навіть на простому рівні.
Вітчизняні вчені і спеціалісти, вважають, що необхідно не просто визначати межу малозабезпеченості, а й аналізувати її глибину. Тобто пропонується досліджувати відхилення РЖ бідних, найбідніших і злиденних від межі малозабезпеченості та встановлювати чисельність н-ня, яке належить до різних сусп верств.
Факт стан малозабезпеченості має щонайменше 3 вн окреслені рівня недоспож-ня, що хар-зують якісно відмінні умови статусу життя людини: 1) рівень бідності; 2) злиднів; 3) рівень фізіол виживання (надзлидні). Кожному з означених рівнів, що визначають глибину стану малозабезпеченості, відповідає певний індикатор, який к-но (тобто через вартісну оцінку) визначає межу переходу одного якісного стану маргінального недоспож-ня в ін. Це такі показники, як мін спож бюджет (межа малозабезпеченості), прожит мінімум (межа злиденності) і фізіол мінімум (межа фізіол виживання).
Межу переходу стану бідності у стан злиденності визначає такий соц-ек показник, як прожит мінімум. Цей показник, особливо в умовах ек кризи, повинен бути постійно в полі зору держави як базовий індикатор досягнення межі соц небезпечної бідності (злиднів).
Найважливішим оціночно-вихідним індикатором, що хар-зує ЖР н-ня, є мін спож бюджет (МСБ). Особливість показника - він відбиває таку межу спож-ня, рівень якої вже може бути віднесений до стану малозабезпеченості.
МСБ дозволяє досить надійно визначити величину в-ті того рівня спож-ня, на межі якого відбувається перехід від сер забезпеченості до спож-ня, що починає відповідати параметрам стану малозабезпеченості. Факт величина в-ті нормативно визначеного МСБ є тим показником в-ті життя, що визначає межу, нижче якої починається рівень спож-ня, що може бути віднесений до стану бідності.
Межу переходу стану бідності у стан злиденності визначає такий соц-ек показник, як прожит мінімум. Цей показник, особливо в умовах ек кризи, повинен бути постійно в полі зору держави як базовий індикатор досягнення межі соц небезпечної бідності (злиднів).
Показник фізіол мінімуму визначає межу фізіол виживання людини і хар-зує той надзлиденний рівень спож-ня, подальше поглиблення якого стає небезпечним для процесу відновлення жит ф-ції особи.
Проблема визначення межі фізіол виживання не є актуальною для країн, що мають розвинуту ек-ку. Ця проблема є актуальною для країн, що розвиваються, і в яких спостерігаються випадки масової загибелі людей від голоду.
Відповідно до З УРСР «Про МСБ» (1991р.) цей показник малозабезпеченості розраховувався в сер на душу (для всіх осн соц-демограф груп н-ня Укр і на 1 члена сім'ї з 4ох осіб різного складу) на базі сис-ми спож кошиків, визначених для 13 стат-вік груп. До нього було вкл ≈ 300 видів продовольчих, непродовольчих тов та послуг, які необхідні людині для задоволення жит потреб.
Як показник, що визначає поріг переходу нижнього рівня стану забезпеченості у верхній, рівень малозабезпеченості (МБС) визначає величину в-ті такого міні достатнього обсягу спож-ня жит благ, нижче якого особа об'єктивно починає жити у стані бідності. Тобто якісна хар-ка стану бідності починається нижче тієї межі задоволення особистих реал потреб, коли конкретна людина змушена жити за умов зростаючого недоспож-ня (ек насильницького обмеження спож-ня найнеобхідніших жит благ та послуг) відносно свого нормативно визначеного та мін-достатнього спож кошика. Тільки цим можна пояснити феномен, коли замість закону про МСБ, який реально визначив величину в-ті межі малозабезпеченості, було прийнято З Укр «Про межу малозабезпеченості», який за своїм факт соц-ек змістом визначає величину в-ті прожит мінімуму, або межу злиденності для непрацездатних непрацюючих громадян.